Ален Конн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ален Конн
фр. Alain Connes
Alain Connes.jpg
Народився 1 квітня 1947(1947-04-01) (72 роки)
Драгіньян, Франція
Громадянство Франція Франція
Діяльність математик, професор, викладач університету
Alma mater Вища нормальна школа
Сфера інтересів Математика
Заклад Інститут вищих наукових досліджень (IHES)
Посада Director of Research at CNRSd
Науковий ступінь доктор філософії[d][1] (1971)
Науковий керівник Jacques Dixmierd[2][3]
Аспіранти, докторанти Jean-Benoît Bostd і Georges Skandalisd
Член Французька академія наук, Норвезька академія наук, Національна академія наук США, Російська академія наук, Королівське товариство Канади, Данська королівська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: Баума-Конна гіпотеза
некомутативна геометрія
операторна алгебра
Нагороди Медаль Філдса — 1978
Премія Крафорда (2001)
золота медаль CNRS (2004)
Особ. сторінка alainconnes.org

Ален Конн у Вікісховищі?

Ален Конн (народився 1 квітня 1947 року) — французький математик, професор Колеж де Франс, IHES і Університету Вандербільта.

Робота[ред. | ред. код]

Ален Конн є одним з провідних фахівців з операторної алгебри. У своїй ранній роботі з алгебр фон Неймана в 1970-х роках, йому вдалося отримати майже повну класифікацію ін'єктивних факторів. Слідом за цим він вніс свій внесок в K-теорію операторів і теорію індексу, який завершився гіпотезою Баума-Конна. Він також представив циклічні когомології на початку 1980-х як перший крок у дослідженні некомутативної диференціальної геометрії.

Конн застосував свої роботи в математиці і теоретичній фізиці, включаючи області теорії чисел, диференціальної геометрії і фізики елементарних частинок.

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

Конн був нагороджений Філдсівською премією в 1982 році, премією Крафорда в 2001 і золотою медаллю CNRS у 2004 році. Він є членом Французької академії наук і кількох іноземних академій і товариств, у тому числі Королівської данської академії наук і літератури, Норвезької академії наук і літератури, Російської Академії наук і американської Національної академії наук.

Див. також[ред. | ред. код]

Література на російській мові[ред. | ред. код]

  • Ален Конн, Жан-Пьер Шанжё: Материя и мышление (1989).
  • Ален Конн: Некоммутативная геометрия (1990).
  • Ален Конн, Жан-Пьер Шанжё: Разговор о разуме, веществе и математике (1995).
  • Ален Конн, Андре Лишнерович, Марсель-Поль Шутзенберг: Треугольник мыслей (2000).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]