Новополтавка (Баштанський район)
село Новополтавка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Баштанський район |
Тер. громада | Вільнозапорізька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA48020050110061186 |
Облікова картка | Новополтавка |
Основні дані | |
Засноване | 1840 (184 роки) |
Населення | 1115 |
Площа | 1,68 км² |
Густота населення | 663,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 55642 |
Телефонний код | +380 5151 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°32′54″ пн. ш. 32°30′4″ сх. д. / 47.54833° пн. ш. 32.50111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
82 м |
Водойми | р. Балка Водинська |
Найближча залізнична станція | Новополтавка |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 55650, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Вільне Запоріжжя, вул. Москаленка, 35 |
Карта | |
Мапа | |
|
Новополта́вка — село в Україні, у Вільнозапорізькій сільській громаді Баштанського району Миколаївської області. Населення становить 1115 осіб.
Село розташоване за 20 км на південь від міста Новий Буг, за 2 км від залізничної станції Новополтавка. Через село пролягає автошлях національного значення Н11 (Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв). Селом тече річка Балка Водинська.
Село Новополтавка засноване 1840 року.
Станом на 1886 рік у колонії євреїв Привільнянської волості Херсонського повіту Херсонської губернії мешкало 2104 особи, налічувалось 120 дворових господарств, існувало 2 єврейських молитовних будинки, школа, 3 лавки[1].
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 227 жителів села, 78 з них загинули, 146 — відмічені урядовими нагородами. У вересні 1941 року нацистами розстріляні в селі 837 осіб, переважно євреїв.
У 1970 році в Новополтавці споруджений пам'ятник на честь воїнів-артилеристів, що брали участь у Березнегувато-Снігурівській операції. У 1974 році біля автошляху Н11 (Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв) встановлений пам'ятний знак — гвардійський міномет «Катюша».
У Новополтавці за часів УРСР, працював колгосп «40 — річчя Жовтня». За успіхи в праці 132 колгоспники нагороджені орденами і медалями, у тому числі орденом Трудового Червоного Прапора — завідувач молочнотоварною фермою І. Ф. Краснокуцкий, ланковий Н. А. Приймак, завідувач фермою П. П. Коваленко, комбайнер І. А. Горб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1036 | 92.91% |
російська | 69 | 6.19% |
румунська | 4 | 0.36% |
білоруська | 3 | 0.27% |
вірменська | 1 | 0.09% |
болгарська | 1 | 0.09% |
інші/не вказали | 1 | 0.09% |
Усього | 1115 | 100% |
У селі обробляються 4524 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3475 га орної землі. Тут вирощують озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, з технічних культур — соняшник, цукровий буряк. Сільське господарство спеціалізується також на відгодівлі великої рогатої худоби.
У Новополтавці працює одинадцятирічна школа (315 учнів і 24 учителі). Заступникові директора школи М. Ф. Субботіні присвоєне звання заслуженого учителя України. Працюють будинок культури із залом на 300 місць, бібліотека з книжковим фондом 12,1 тис. екземплярів, дільнична лікарня на 25 ліжок (дев'ять медпрацівників, у тому числі два лікарі), дитячий сад на 70 місць. До послуг населення — чотири магазини, відділення Укрпошти.
Уродженці села:
- Бєлкін Михайло Якович (нар. 1929) — український матеріалознавець, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
- Воробйов Олександр Трохимович (1967—2023) — український громадський діяч, спортсмен та військовослужбовець.
- ↑ Волості і важливі населенні пункти. Випуск VIII. Санкт-Петербург, 1886. (рос.)
- Сайт села Новополтавка
- Історія сіл і міст України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Новополтавка
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |