Новосілка (Гримайлівська селищна громада)
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Новосілка | |
|---|---|
_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Гримайлівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060110180089151 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1564 |
| Населення | 222 |
| Територія | 1.005 км² |
| Густота населення | 300.5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48234 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°15′10″ пн. ш. 26°6′18″ сх. д. / 49.25278° пн. ш. 26.10500° сх. д. |
| Водойми | Гнила |
| Відстань до районного центру |
26 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 |
| Карта | |
  Новосілка | |
 Новосілка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Новосілка — село, розташоване в Україні, входить до Гримайлівської селищної громади, Чортківського району, Тернопільської області.
Розташоване село на березі р. Гнила (права притока Збруча, басейн Дністра), біля підніжжя західних схилів відрогів Товтрової гряди, за 50 км. від районного центру і 16 км. від найближчої залізничної станції Хоростків. Через західну околицю Новосілки проліг автошлях Тернопіль — Гусятин.
До 2020 року підпорядковувалось Малобірківській сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.[1]
Населення — 158[2] осіб (2023).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 300 | 99.34% |
| російська | 2 | 0.66% |
| Усього | 302 | 100% |
Поблизу Новосілки виявлено археологічні пам'ятки західно-подільської групи скіфського часу.
Перша письмова згадка датується 1564 роком. Назва походить, ймовірно, від словосполучення “нове село”.
Під час Національно-визвольної революції українського народу селяни у 1648 р. розгромили панський двір, у ході військових дій 1649 р. в Новосілці знищено 10 господарств селян. Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул).
Під час Першої світової війни село зазнало значних руйнувань. У середині серпня 1914 р. Новосілку здобула царська армія, російські солдати зайняли всі подвір'я. При відступі у липні 1917 р. російські війська спалили Новосілку, неушкодженими залишились лише 2 подвір'я. Селянам росіяни запропонували: ті, хто відступить із військами на схід, можуть забрати все своє майно; а хто бажає йти до австрійців, той може взяти лише найнеобхідніші речі. Тільки одна сім'я із села побажала евакуюватись із росіянами, решта родин перейшли на австрійський бік фронту біля сусіднього с. Сорока (нині Гусятинського району).
Взимку 1917—1918 рр. у селі поширилась епідемія тифу і червінки, від якої померло багато людей.
У листопаді 1918 р. в Новосілці проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921—1939 рр. село — Скалатського повіту, Тернопільського воєводства. У 1929 р. засновано господарсько-споживчу спілку «Єдність». Діяли «Просвіта» й інші українські товариства. Після 17 вересня 1939 р. в Новосілці встановлена радянська влада. Від січня 1940 р. до березня 1959 р. село — Гримайлівського району.
У 1946 р. з Новосілки насильно переселено поляків у Польщу, на їхнє місце привезли українців, депортованих із Польщі. 1948 р. Новосілку було приєднано до с. Малі Бірки. 9 вересня того ж року в селі розклеєні листівки з закликами до населення не їхати на роботу в Донбас.
Від березня 1959 р. до грудня 1962 р. село — Скалатського району, згодом до січня 1965 р. — Підволочиського району; відтоді й до 2020 р. — Гусятинського району.
У 1990 р. Новосілку від'єднано від Малих Бірок, що стало окремим селом.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610240, розташована у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.
- Результати
- зареєстровано 169 виборців, явка 56,21%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,58%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 13,68%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 12,63%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 53,76%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 19,35%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 10,75%[5].
- церква Антонія Великого (1930, ПЦУ та УГКЦ, мурована).
- Римо-Католицький Костел св. ап. Петра і Павла. Зводили у 1924-1926 рр. на кошти місцевих жителів та пожертву Львівської курії. Освятили цегляну будівлю у 1929 р. В інтер'єрі був частково позолочений дерев'яний вівтар зі скульптурою Христа та Петра з Павлом. Біля каплиці стояла дзвіниця на три дзвони.
- Пам'ятник Мадонні 1988 р. фігура знаходиться біля дороги, встановлена в 1927 р.
- На схід від села росте мішаний ліс (урочище Краснянська дача), територія якого належить до природного заповідника «Медобори».
Працює фельдшерський пункт. Земельні паї орендує сільськогосподарське приватне підприємство «Оберіг» (директор П. Гадзюк).
ЗОШ 1-2 ступенів, дитячий садочок, бібліотека, торговий заклад - не працюють.
- Леон Змора (1913 - 1999 р.) - відомий польський хоровий диригент.
- Онишків Зіновій Михайлович ( 1954 р.н.) - доктор педагогічних наук, доцент ТНПУ.
- Дмитро Рудяк - громадський діяч, літературознавець, визначний селянин у цілому скалацькому повіті.
-
![Вигляд на село з пагорба]]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D1%81.%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0.jpg/120px-%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D1%81.%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0.jpg)
Вигляд на село з пагорба]] -
Церква Святого Антонія Великого -
Руїни костелу Святих Апостолів Петра і Павла -
Статуя Божої Матері
![Вигляд на село з пагорба]]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D1%81.%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0.jpg)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської обласної ради, 16 липня 2015.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Уніят В., Фостик Н., Щавінський, В. Новосілка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 91. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Фостик Н. Новосілка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 641. — ISBN 966-528-199-2.
