Нібелунги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нібелунги (також Нібелунґи) (нім. Nibelungen, сканд. Niflungar - "діти туману") - бургундська королівська династія, що жила в місті Вормсі на лівому березі Рейна. Казкове багатство династії Нібелунгів породило безліч міфів і сказань, включаючи знаменитий німецький епос "Пісня про Нібелунгів". З часом слово "нібелунги" стало прозивним і стало позначати якийсь міфічний рід карликів, володарів і зберігачів скарбів. Пізніше оповіді про нібелунгів дали ґрунт циклу опер Ріхарда Вагнера "Кільце Нібелунгів" ("Золото Рейну", "Валькірії", "Зігфрід" і "Загибель богів") і цілої низки фільмів.

Історія[ред.ред. код]

Кілька десятиріч на початку V століття бургундський двір стояв у Вормсі на Рейні, античному Civitas Vangionum (укр. місто ванґіонів). Бургундів, відомих, за прізвищем свого колишнього вождя, як Набелунґи, запросили на імперський кордон як допоміжні війська. У 435-436 рр. їх використали для битв з римським полководцем Аецієм і гунами, що невпинно сунули вперед. Імена трьох братів-королів — Ґундар (Ґунтер), Ґізларій (Ґізлер) і Ґодомар (Ґемот) — відомі з пізнішої "Lex Burgundiorum" (укр. "Бурґундської правди"). Спершу зупинившись у Женеві, вони перебрались до Ліона, де 461 р. заснували перше Бургундське королівство. Табличка на місці колишнього палацу бургундів у Вормсі нагадує про відзнаки міста:

Тут був

Священний храмовий простір римлян,

Королівський замок Нібелунґів,

Імперська резиденція Карла Великого,

Двір принца-єпископа Вормського,

Зруйнований французами 1689 і 1754 р.

Тут відбувалися засідання понад сотні

імперських і місцевих з'їздів.

Тут, перед імператором й імперією, стояв

Мартин Лютер.

Коли бургунди жили у Вормсі, гуни Аттили ще стояли таборами на рівнинах середнього Дунаю. Гуни теж становлять один з багатьох історичних елементів, які, переплівшись із фантазіями міфів і саг, сформували основу найславетніших німецьких легенд.

У мистецтві[ред.ред. код]

"Пісня про Нібелунгів" (нім. Nibelungenlied) — епічна поема, що складається десь із 2300 римованих строф, написаних в Австрії на початку XIII ст. Із 34 наявних рукописів, №1 зберігається в Мюнхені, №2 - в Санкт-Ґалені, №3 — в Донауешинґені. Всі варіанти розповідають про події на бургундському дворі після прибуття неперможного принца Зіґфріда-драконовбивці, охоронця Нібелунгових скарбів і володаря магічного плаща-невидимки. Зігфрід рятує країну від війська саксів і долає ісландську принцесу Брунгільду, що хотіла віддатися тільки за того, хто переможе її у двобої. Потім, відступивши Брунгільду королю Ґунтерові, здобуває руку Ґунтерової сестри — Кримгільди. Гармонія двох пар молодят щезає, коли Брунгільда дізнається про таємницю своєї поразки. Ґунтерів васал Гаґен вивідує слабке місце Зігфріда і вбиває його списом, коли той п'є воду з джерела, а Зігфрідів скарб кидає в Рейн.

Невідомий автор "Пісня про Нібелунгів" відтворив ці поганські перекази куртуазною і християнською мовою середньовічної Німеччини. І так само й Ріхард Ваґнер згодом відтворить їх, прикрасивши, мовою романтичної опери у своїх творах "Золото Рейну" (нім. Das Rheingold, 1869 р.), "Валькірія" (1870 р., нім. Die Walküre), Зіґфрід (1872 р., нім. Siegfried)) і "Загибель богів" (1876 р., нім. Die Götterdämmerung). Перша повна вистава тетралогії "Перстень Нібелунґів" відбулась у Байройтському театрі в серпні 1876 р.

У другій частині "Пісні про Нібелунгів" овдовіла Кримгільда полишає Німеччину, щоб вийти заміж за поганина Етцеля (Аттилу). Згодом вона запрошує своїх бургундських родичів провідати її в Етцельбурґу (сучасному Естерґомі). Її мета — помститися за коханого Зіґфріда. Відтявши Гаґенові голову несхибним Зіґфрідовим мечем, вона спричинилась до кривавої різанини; засліплені взаємною ненавистю, всі головні герої гинуть.

Література[ред.ред. код]

  • Нибелунги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • W. Huber. Auf der Suche nach den Nibelungen. — Gütersloh, 1981
  • H. and M. Garland. The Oxford Companion to German Literature (2nd edn.) — Oxford, 1986. — 664-667

Примітки[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Середньовіччя Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.