Свиридова Софія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софія Свиридова
Ім'я при народженні Софія Олександрівна Свиридова
Псевдо С. Свириденко, Святослав Свириденко, Жильберта
Народилася 1882(1882)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла не раніше 1928
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність літератор, перекладач, музикознавець, музичний критик
Мова творів російська

Софія Олександрівна Свиридова (1882—не раніше 1928) — російська поетка, прозаїк, перекладач-еквіритміст, музикознавець, музичний критик[1][2] українського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Петербургові, батько — дійсний статський радник Олександр Свиридов. Родина мала українське коріння, підтримувала зв'язки з інтелігенцією України, в тому числі з родиною літераторів Івана та Панаса Рудченко[2].

В ранні роки видавалась в газетах Полтави. Одна з робіт була опублікована також в Києві.

Окрім літературної творчості також займалась науковою діяльністю в галузі історії, філології та окультизму, володіла 15-ма мовами[1].

Публікувалася під псевдонімом С. Свириденко (або Святослав Свириденко). Після переходу в римо-католицьку віру взяла нове ім'я — Жильберта[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Софія Свиридова була автором книг та статей про творчість Ріхарда Вагнера, Роберта Шумана, Ференца Ліста, Йоганнеса Брамса, історичних повістей, поетичних перекладів. Вона співпрацювала з «Великим енциклопедичним словником Брокґауза та Ефрона», з журналами «Російське багатство», «Світ Божий», «Струмок», «Сучасний світ», «Сонечко», а також з «Російською музичною газетою», газетами «Новини», «Полтавщина» тощо[2][1].

Наукова та художня творчість Свириденко можна розподілити на три основні тематичні сфери:

  1. скандинавська міфологія;
  2. оперна драматургія Ріхарда Вагнера;
  3. жанр німецької романтичної пісні[1].

Найвідоміша та найголовніша її робота в перекладі — це перший російськомовний переклад «Старшої Едди». Перша частина цього твору «Пісня про богів» була видана 1917 року (друга частина «Пісня про героїв» вважається втраченою). Софія Свириденко повністю переклала лібрето відомої тетралогії Ріхарда Вагнера «Перстень Нибелунга» (друком так й не вийшло).

Найбільшого значення для сучасної концертної практики мають зроблені Свириденко переклади текстів пісень Роберта Шумана, Йоганесса Брамса та Едварда Гріга. Вони були опубліковані в дореволюційних нотних збірках (деякі з перекладів передруковувались також в радянський час)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Старшая Эдда. Песни о божествах: Скандинавский эпос. NordicBook.ru. Архів оригіналу за 2013-04-11. Процитовано 2013-03-11. 
  2. а б в г Ганзбург Г. И. С. Свириденко — музыкальная писательница и переводчица немецкоязычных либретто // Музыкальная академия : журнал. — М., 1998. — № 1. — С. 167–169.

Література[ред. | ред. код]

Ганзбург Г. “...У меня своя поставленная цель в жизни...”: С. Свириденко — музыкальная писательница и переводчица // Музыкальная академия. — 1998. — №1. — С. 167-169.