Нічогівка (Козелецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Нічогівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький район
Рада/громада Нічогівська сільська рада
Код КОАТУУ 7422086201
Облікова картка Нічогівка 
Основні дані
Засноване 1360
Населення 255 (1.01.2014)[1]
Площа 2,196 км²
Густота населення 163,48 осіб/км²
Поштовий індекс 17082
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°48′36″ пн. ш. 31°05′59″ сх. д. / 50.81000° пн. ш. 31.09972° сх. д. / 50.81000; 31.09972Координати: 50°48′36″ пн. ш. 31°05′59″ сх. д. / 50.81000° пн. ш. 31.09972° сх. д. / 50.81000; 31.09972
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Відстань до
обласного центру
86,1 км
Відстань до
районного центру
15,5 км
Місцева влада
Адреса ради 17083, Чернігівська обл., Козелецький р-н, с. Нічогівка, вул. Леніна[джерело?], 55, тел. 3-85-30
Сільський голова Строган Віра Василівна
Карта
Нічогівка. Карта розташування: Україна
Нічогівка
Нічогівка
Нічогівка. Карта розташування: Чернігівська область
Нічогівка
Нічогівка
Locator Dot2.gif
Розташування села Нічогівка

Нічогі́вка — село в Україні, в Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 255 осіб (2001). Орган місцевого самоврядування — Нічогівська сільська рада.

Село розташоване за 5 км від траси Київ-Чернігів, засноване в першій половині 14 століття. Землі сільради межують із територією Калитянської селищної ради Броварського району Київської області.

Історія[ред.ред. код]

У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується село Ничеговка. Саме село, а не деревня, а тому мав бути храм. У селі був 31 селянський двір (33 чоловіка, 45 волів, 4 коня), 7 ґрунтових дворів (7 чоловіків, без худоби) та 3 бобильських двора (3 чоловіка, без землі). Усіх чоловіків названо поіменно.[2]

1770 року в місцевому храмі було зареєстровано 933 прихожанина, 1860 року — 1378.[3]

1923 року в Нічогівці населення складало 1447 осіб на 348 дворів. У селі були сільрада, школа та бібліотека.[4]

Під час нацистсько-радянської війни 340 жителів села пішли на фронт. 158 людей загинуло на фронтах. За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з окупантами, 43 учасника війни нагороджено орденами та медалями.[5]

1972 року населення села складало 818 осіб на 302 двори. За радгоспом імені Кірова було закріплено 2405 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. орної землі — 1469 га. Вирощували переважно зернові культури, також було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.[6]

Пам'ятки[ред.ред. код]

1954 року в селі встановлено обеліск на братській могилі воїнів, загиблих у боях за визволення села. 1967 року було встановлено обеліск воїнам-односельцям, загиблим за свободу й незалежність Вітчизни.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]