Генерал-адмірал

Генера́л-адміра́л — військове звання (чин) вищого офіцерського складу у військово-морських силах деяких країн. У категорії армійських військовослужбовців званню генерал-адмірал в Російській імперії відповідало звання генерал-фельдмаршал, в Німеччині (1871–1918, 1933-45) — генерал-полковник.

Історія[ред. | ред. код]

Росія[ред. | ред. код]

В Російській імперії — вищий військовий чин (звання) і посада на флоті, введений в Табелі про ранги Петром I в 1722 році, рівне чину (званню) генерал-фельдмаршала в сухопутних військах, а також цивільним чинам канцлера і дійсного таємного радника I класу. Як посада, існувала з 1695 року.

В історії російського флоту генерал-адміралів було шість; інколи до цього списку додають також петровських сподвижників Ф. А. Головіна (1700) (також перший російський генерал-фельдмаршал) і Ф. Я. Лефорта (1695), що носили це звання, але неясний його статус (звання це або посада?) в кінці XVII століття.

1708 — граф Федір Матвійович Апраксин (1661–1728)
1740 — граф Андрій Іванович Остерман (1686–1747) (позбавлений звання в 1741)
1756 — князь Михайло Михайлович Голіцин (1681–1764) (Не плутати з його старшим братом генерал-фельдмаршалом Михайлом Михайловичем Голіциним)
1762 — великий князь Павло Петрович, з 1796 імператор Павло I Петрович (1754–1801)
1831 — великий князь Костянтин Миколайович (1827–1892)
1883 — великий князь Олексій Олександрович (1850–1908)

В 1796 граф Іван Григорович Чернишов (1726–1797) отримав звання генерал-фельдмаршала по флоту, рівне званню генерал-адмірал.

Німеччина[ред. | ред. код]

У німецькому флоті (Kriegsmarine) генерал-адмірал (нім. Generaladmiral) — друге за старшинством звання на флоті нижче грос-адмірала, але вище за адмірала, відповідало сухопутному чину генерал-полковника.

Генерал-адмірали Крігсмаріне Третього рейху: