Оборона північно-східної України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оборона північно-східної України
Друга радянсько-українська війна

Дата: 11 листопада 1918[1] - лютий 1919
Місце: Чернігівська, Харківська, Полтавська губернії.
Результат:
Сторони
Українська Держава Радянська Росія
Командувачі
Павло Скоропадський

Винниченко Володимир Кирилович

Ленін Володимир Ілліч
Військові сили
Багнетів 47 100
  • Шабель 2 400
  • Знарядь 94[2][3]
 26 000 бійців
  • близько 8 000 українців
  • близько 17 000 поданих РРФСР, що надають інтернаціональну допомогу[4]

за відомостями УНР

  • 32 000 бійців збройних сил РРФСР
  • 10 000 українських партизан[5]

Оборона північно-східної України також Боротьба з червоним московським військом на Лівобережжі[6], Лівобережний фронт УНР — оборонна операція частин Армії Української держави, а пізніше Армії Української Народної Республіки під командуванням Петра Болбочана які протистояли частинам РСЧА Українського фронту РРФР під командуванням Антонова-Овсієнка.

Сили сторін[ред. | ред. код]

Армія УНР[ред. | ред. код]

Після антигетьманського повстання, яке на Лівобережжі сталася 17 листопада 1918 року, головнокомандувачем військ Армії УНР на Лівобережній Україні (Чернігівська, Харківська, Полтавська, губернії і Бахмутський і Слов'яносербський повіти) був призначений полковник Петро Болбочан.[7]

Прикордонні частини:

РСЧА[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ От повстанчества к регулярной армии. Краснознамённый Киевский. 1979. С.с. 21-24.
  2. ↑ Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Стр 127
  3. ↑ Какурин Н. Как сражалась революция 1917 – 1920 гг.: в 2 т./ Н. Какурин. – М., 1990. – Т.1. – 271 с.; Стр 150
  4. ↑ Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006. — 415 с. — (Время и судьбы).
  5. ↑ Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Стр 126
  6. ↑ Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Стр 119
  7. ↑ Газета Харківської Губерніальної Народної Ради «Земське діло» № 353 від 28.11.1918 року Стр 2

Література[ред. | ред. код]

  • Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 3. — М.-Л.: Госвоениздат, 1932. — 350 с. — Тираж 5000 экз.;
  • Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6.  Каліш, 1936. Українське Воєнно-Історичне Товариство
  • Ред. Михайло Садовський. За Державність. Матеріяли до історії українського війська  Зб. 5 Варшава, б.р. 243 с. Воєнно-Історичне Товариство
  • Куций А. Ф. Бойові дії Дієвої армії УНР на Лівобережній Україні у січні 1919 р. (на прикладі Ударної Групи Романа Сушка) / А. Ф. Куций // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія. — 2013. — № 752. — С. 101—107.
Перша (грудень 1917 - лютий 1918)
Бій за станцію Лозова (13-14 грудня 1917) • Повстання Чугуївської юнацької школи (14-15 грудня) • Ультиматум Раднаркому (17 грудня) • Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові (14-19 грудня) • Другий бій за станцію Лозова (16 - 17 грудня) • Падіння Харкова (23 грудня) • Захоплення Олександрівська (2 січня 1918) • Початок наступу російської армії чотирма групами (7 січня) • Захоплення більшовиками Катеринослава (11 січня 1918) • Окупація більшовиками Полтави (18 січня) • Бій під Крутами (29 січня) • Більшовицьке повстання робітників на заводі «Арсенал» (29 січня - 4 лютого) • Захоплення більшовиками Одеси (31 січня 1918) • Захоплення Києва більшовиками (8 лютого) • Захоплення Правобережжя України більшовиками (лютий) • Берестейський мир(9 лютого) • Захоплення Єлисаветграда більшовиками (26 лютого) • Звільнення Правобережжя армією УНР разом з німецькими і австрійськими частинами (22 лютого -1 березня) • Звільнення Лівобережжя УНР від більшовиків (1918) (Березень - квітень) • Кримська операція Петра Болбочана (13 - 25 квітня) • Прелімінарний мир більшовиків з Українською Державою (12 червня)
Друга (листопад 1918 - серпень 1919)
Створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України в Курську (28 листопада 1918) • Оборона північно-східної України (листопад - грудень) • Ноти протесту Директорії УНР більшовицькому уряду (31 грудня - 9 січня) • Захоплення більшовиками Чернігова (12 січня) • Оголошення Директорією УНР війни радянській Росії (16 січня 1919) • Літківський бій (2 лютого) • Захоплення більшовиками Києва (5 лютого) • Бої на Правобережжі (Березень - липень) • Повстання проти більшовиків (Травень) • Визволення Кам'янця-Подільського (6 червня) • Перемони армії УНР над більшовиками (липень) • Київська катастрофа (30-31 серпня) • Контрнаступ об'єднаного війська УНР і ЗУНР (липень - вересень)
Третя (листопад 1919 - 1922)
Трикутник смерті (вересень - грудень 1919) • Захоплення Києва більшовиками (16 грудня) • Перший зимовий похід (6 грудня 1919 — 6 травня 1920) • Варшавський договір (22 квітня 1920) • Польсько-радянська війна (25 квітня 1920 — 18 березня 1921) • Проголошення Галицької СРР (15 липня - 21 вересня 1920) • Перехід Армії УНР за Збруч (1920) (21 листопада 1920) • Ризький мир (18 березня 1921) • Другий зимовий похід (жовтень - листопад 1921) • Холодноярська республіка (1919-1922) • Літківська республіка (1920-1922)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оборона_північно-східної_України&oldid=40354212