Бої за Катеринослав (1918)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бої за Катеринослав (1918)
Радянсько-українська війна
Дата: 711 січня 1918 р.
Місце: місто Катеринослав, нині Дніпро
Результат: Захоплення міста військами Радянської Росії та червоними повстанцями
Сторони
Flag of the Ukranian State.svg УНР Red Army flag.svg Радянська Росія
Військові сили
1500 бійців — Катеринославський курінь вільного козацтва, українізований 134-й Феодосійський полк 2500 катеринославських червоногвардійців
1000 солдатів полку імені Пилипа Орлика
1500 харківських і московських червоногвардійців
Втрати
невідомо 21 загиблий, кілька десятків поранених

Бої за Катеринослав — бої, що відбувалися із 7 до 11 січня 1918 року в місті Катеринослав (сучасне місто Дніпро) в ході війни між Українською Народною Республікою та Радянською Росією взимку 1917—1918 рр. Внаслідок боїв між військами УНР та військами Радянської Росії і червоних повстанців місто опинилося під контролем більшовиків.

Передумови[ред. | ред. код]

В місті знаходилося 3,5 тисячі робітників — червоногвардійців (озброєних зброєю, надісланою із Радянської Росії) і українських солдатів, що симпатизували більшовикам (полк імені Пилипа Орлика), у той час як Центральна Рада могла опертися у місті тільки на 1500 надійних багнетів. Катеринославський курінь вільного козацтва був укомплектований переважно з добровольців і справляв дуже добре враження. Але до нього вступила студентська та гімназійна молодь, яка не мала військової підготовки. Цей курінь знаходився під командуванням майбутнього захисника Карпатської України тоді старшини, а потім штабс-капітана Сергія Єфремова. Другим військовим формуванням, на яке спирались місцеві представники Центральної Ради був 134-й Феодосійський полк. Радянські комісари у своїх спогадах писали, що цей полк вирішив підтримати українську владу під впливом агітації офіцерів.

Перебіг боїв[ред. | ред. код]

7 січня місцеві червоногвардійці захопили у республіканських солдатів броньовик і заховали його на одному із заводів. Саме цей інцидент став причиною запеклих вуличних боїв. Протягом 8 січня червоні загони захопили більшість підприємств Катеринослава (Брянський завод, залізничні майстерні), робітничі райони: Чечелівку, Кайдаки, станцію Горяїнове.

9 січня в Катеринослав по залізниці від Синельникового прибув червоний бронепотяг і ешелон з харківськими і московськими червоногвардійцями (загін Єгорова чисельністю в 1500 бійців), що і вирішило результат битви за місто на користь більшовиків. До кінця дня більшовики заволоділи головними опорними пунктами українських військ у центрі міста (пошта, телеграф, вокзал).

10 січня війська УНР в Катеринославі капітулювали. Останні гайдамацькі загони склали зброю 11 січня.

В результаті боїв російські червоногвардійці втратили 10 чоловік убитими та 20 пораненими, катеринославські — 11 убитими і кілька десятків поранених. На жаль, даних про втрати українських підрозділів немає.

Наслідки[ред. | ред. код]

Із втрати губернського центру Катеринослава почалося відпадіння Півдня України від УНР.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бій у Катеринославі (1917 рік)
  • Лихолат А. В. Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917—1922 гг.). — Москва: Госполитиздат, 1954. — 657 с.
  • Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2008. — 415 с.