Літківський бій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літківський бій
Радянсько-українська війна
LitkyCross.jpg
Хрест на кургані, під яким спочивають герої
Дата: 19 січня (1 лютого) 1919
Місце: Літки
Результат: Перемога з'єднань Червоної армії
Сторони
Flag of the Ukrainian State.svg УНР Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР
Командувачі
М. Щорс
Військові формування
Армія УНР
  • 1-й та 2-й Чорноморські курені
Червона армія
  • 1-й радянський Богунський полк
Втрати
Загинуло: 16 чол. невідомо

Лі́тківський бій відбувся 19 січня (1 лютого) 1919 року неподалік с. Літки між військами більшовицької Червоної гвардії, що наступали на Київ, та бійцями Чорноморських куренів Армії УНР.

Тривалий час вважалося, що бій відбувся на рік раніше ― 1918 року, і в ньому брали участь частина юнкерів одразу після Бою під Крутами,[⇨] проте архівні документи спростовують цю версію. [⇨]

Поширена версія[ред. | ред. код]

За поширеною очевидцями бою та їхніми нащадками версією, після бою під Крутами між курсантами новоутвореної Української Республіки і вояками Червоної Гвардії новоутвореної Російської Федеративної Республіки невеликий загін у складі 24 юнкерів Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького відступав у напрямку до Києва, столиці Української Республіки. Залізницею вони доїхали до станції Бобрик (далі вона була захоплена військами Муравйова), пішки пройшли через село Семиполки і лісом дійшли до Літок. Там загін став на ночівлю. Вже на світанку в село увійшли вояки підрозділів Червоної Гвардії, воїни УНР вступили з ними у нерівний бій. З них 20 бійців загинули в бою, 4-х окупанти стратили. Після бою підрозділи Червоної Гвардії рушили далі, на Київ. Пізніше місцеві селяни позвозили загиблих і поховали їх у братській могилі.

Цю версію озвучував історик Володимир Улянич у 2008 році.[1]

У ЗМІ озвучувалися також дані, що бій відбувся все ж 1919 року, але також фігурували 24 юнкери-учасники бою під Крутами.[2]

Документальні відомості[ред. | ред. код]

Згідно з архівними відомостями, які надають метричні книги православних Миколаївської та Троїцької церков містечка Літки, ніяких масових поховань 1918 року у Літках не було зафіксовано. Проте є записи № 4-17, 18, 19 про смерть та поховання вояків УНР, які загинули 18-20 січня (за старим стилем) 1919 року та були поховані 22 січня (4 лютого за новим стилем) того ж року у загальній братській могилі на новому кладовищі (що при дорозі у с. Семиполки).[3]

На основі цих даних співробітники ЦДІАК України відтворили деякі подробиці тих подій у містечку Літки. 18 січня (31 січня) 1919 року розвідкою більшовиків було убито воїна одного з полків української Директорії, який перебував на варті. Головний бій відбувся 19 січня (1 лютого), у ньому брали участь вояки 1-го та 2-го Чорноморських куренів армії УНР. Їх супротивниками були більшовицькі війська (за припущенням ЦДІАК України, червоноармійці 1-го радянського Богунського полку, командир М. Щорс), у бою загинуло 14 вояків УНР. Ще один помер від ран через 2 дні.[3]

Загалом внаслідок зазначених бойових дій у містечку Літки загинуло та померло від ран 16 вояків УНР, які були поховані 22 січня (4 лютого за новим стилем) 1919 р. у братській могилі. Відомі імена та прізвища двох з них — Олександр Коротенко з Васильківського повіту Київської губернії та Анатолій Іванович Кисловський з міста Прилуки Полтавської губернії.[3]

Факт загибелі та чисельність вбитих в бою з радянського боку за архівними документами встановити не вдалося. Більшовики захопили Літки і, продовживши наступ, 5 лютого увійшли до Києва.[3]

Пам'ять[ред. | ред. код]

В пам'ять про загиблих вояків Української Республіки на їх могилі в селі Літках було встановлено хрест.

Оцінки[ред. | ред. код]

У 2009 році президент України Віктор Ющенко наголошував на важливості вивчити події, пов'язані з Літківським боєм, повернути з небуття імена невідомих героїв, а ці події охарактеризував як «яскравий приклад героїчної поведінки нашої молоді часів української революції 1917—1921 років»[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]