Літківський бій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літківський бій
Радянсько-українська війна
LitkyCross.jpg
Хрест на кургані, під яким спочивають герої
Дата: 19 січня (1 лютого) 1919
Місце: Літки
Результат: Перемога з'єднань Червоної армії
Сторони
Flag of the Ukrainian State.svg УНР Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР
Військові сили
1-й та 2-й Чорноморські курені армії УНР 300—400 червоногвардійці
Втрати
16 вояків УНР невідомо

Лі́тківський бій відбувся 19 січня (1 лютого) 1919[1] року неподалік с. Літки між військами більшовицької Червоної гвардії, що наступали на Київ, та бійцями УНР.

Свідчення очевидців бою[ред. | ред. код]

За поширеною очевидцями бою та їхніми нащадками версією, після бою під Крутами між курсантами новоутвореної Української Республіки і вояками Червоної Гвардії новоутвореної Російської Федеративної Республіки невеликий загін у складі 24 юнкерів створеної на базі Костянтинівського військового училища в листопаді 1917-го в Києві Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького відступав у напрямку до Києва, столиці Української Республіки. Залізницею вони доїхали до станції Бобрик (далі вона була захоплена військами Муравйова), пішки пройшли через село Семиполки і лісом дійшли до Літок. Там загін став на ночівлю.

Вже на світанку в село увійшли вояки підрозділів Червоної Гвардії, воїни УНР вступили з ними у нерівний бій. З них 20 бійців загинули в бою, 4-х окупанти стратили. Після бою підрозділи Червоної Гвардії рушили далі, на Київ. Пізніше місцеві селяни позвозили загиблих і поховали їх у братській могилі.

Документальні відомості[ред. | ред. код]

Згідно з архівними відомостями, бій відбувся 19 січня (1 лютого за новим стилем) 1919 року у містечку Літки. У ньому брали участь вояки 1-го та 2-го Чорноморських куренів армії УНР. Їх супротивниками були більшовицькі війська (можливо червоноармійці 1-го радянського Богунського полку, командир М. Щорс). Загалом внаслідок зазначених бойових дій у містечку Літки загинуло та померло від ран 16 вояків УНР, які були поховані 22 січня (4 лютого за новим стилем) 1919 р. у братській могилі. Відомі імена та прізвища двох з них — Олександр Коротенко з Васильківського повіту Київської губернії та Анатолій Іванович Кисловський з міста Прилуки Полтавської губернії.[2]

Факт загибелі та чисельність вбитих в бою з радянського боку за архівними документами встановити не вдалося. Більшовики захопили Літки і, продовживши наступ, 5 лютого увійшли до Києва.

Пам'ять[ред. | ред. код]

В пам'ять про загиблих вояків Української Республіки на їх могилі в селі Літках було встановлено хрест.

Оцінки[ред. | ред. код]

За словами колишнього українського президента Віктора Ющенка «яскравий приклад героїчної поведінки нашої молоді часів української революції 1917 — 1921 років»[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]