Опанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опанці з пласким завершенням

Опанці (множина; однина — опанак) — традиційне селянське взуття мешканців Південно-Східної Європи (зокрема, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії). Особливостями опанців (ім'я у множині) є: виготовлення зі шкіри, відсутність шнурків, міцність, і різні варіанти мисиків. У Сербії рогоподібний мисик вказує на регіон походження. Поняття і слово, існує також в Румунії (рум. opincă), як запозичення у слов'ян. Опанці вважаються національним символом Сербії[en], і традиційним селянським взуттям в Балканському регіоні.

Етимологія[ред. | ред. код]

Сербсько-хорватське òpanak/опанак, а також болгарське та македонське опинок, в кінцевому рахунку, є похідними від прасл. *opьnъkъ,[1] яке складається з наступних частин:[1]

  • прийменник/приставка *о(б) — «близько, і т. д.» з остаточною що асимілювалася, і отримане подвоєние приголосне сполучення *опу спрощене до *п
  • *-рьп-, м'якій сербо-хорватській -пан- з сильним[en] редукованим озвученим як  /a/. *рьп — це аблаут форма кореня дієслова *pęti (від більш раннього *pen-ti), що в оригіналі означає «напружуватися, рухатися» (пор. сучасний стандарт сербо-хорватських дієслів, передаючи одне і те ж таке поняття як nàpēti/напети, pròpēti/пропети, ràspēti/распети, pòpēti/попети..), але згодом приходять в значенні «сходження на гору» (звідки і сенс сучасного стандарту сербо-хорватського pȇti/петі, pènjati/пѐњати).
  • *-ъкъ, слов'янський суфікс

Таким чином буквально, òpanak/опанак буде приблизно означати «взуття для сходження»[2].

Варіанти назви у різних країнах[ред. | ред. код]

  • Албанія — опінга (алб. opinga)
  • Болгарія (у множини) — цирвулі, опінці, опинці, опінкі, вривчанкі, калеврі (болг. цървули, опинци, опънци, опинки, връвчанки, калеври)
  • Македонія — опінок/опінці (мак. опинок/опинци)
  • Сербія — опанак/опанці (серб. опанак/опанци), на сербохорватській — opanak/opanci
  • Румунія — опінке/опінкі (рум. opincă/opinci)
  • Хорватія — опанці (хорв. opanci)

Історія[ред. | ред. код]

Ще 50 років тому, опанці зазвичай носились в сільських районах Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Македонії, Румунії та Сербії.[3] В даний час вони використовуються тільки в народних костюмах, фольклорних танцювальних колективах, на фестивалях, святах та інших культурних заходах.

Найбільший опанак в світі, внесений у книгу рекордів Гіннеса в 2006 року має довжину 3.2 м, розмір 450, вагу 222 кг, він зроблений опанчарем (opančar) Славком Стругаревичем, з Врнячка-баня[en], Сербія[4].

Регіональні варіанти[ред. | ред. код]

Боснія та Герцеговина[ред. | ред. код]

Болгарія[ред. | ред. код]

  • На півночі — болг. опинки або опинци, у центральної та західної Болгарії цървули: шкіряні сандалі з тупими кінцями, прив'язані до ніг довгими шнурами, які утворюють сітку й називаються връвчанки. Їх носили поверх шматка вовняної тканини обгорнутої навколо ноги.

Хорватія[ред. | ред. код]

Опанці є частиною деяких варіантів хорватського національного костюма.

  • Паннонія
    • Опанці робились з широкою підошвою, яка покриває стопу, і верхньої частини, що охоплює пальці, вони запинались навколо стопи і ноги довгими шкіряними ремінцями. У міжвоєнний період вперше з'явились вигнути опанці, їх до цих пір носять в деяких сільських районах чоловіки.
  • Славонія
    • Шкіряні сандалі носили чоловіки і жінки по всій північній Хорватії, але пізніше вони були замінені на легкі та низькі вишиті туфлі або чоботи (хорв. čižme). Селянські постоли вийшли із загального користування близько 1900 року.
  • Динарські Альпи
    • хорв. oputaši або хорв. pripletenjaci робились з сиром'ятної шкіри, яка вирізалась і формувалась на дерев'яній прес-формі для того, щоб зробити форму підошви, краї складались вгорі і зашнуровувались з допомогою шнурка зробленого з баранячих кишок або тонких стрічок з овечій шкіри, які називались oputa. Верхня частина опанців формувалась шнурівкою разом з смужками з кишок або шкіри. На п'яті підошва продовжувалась плетеною частиною, що кінчалась довгими шкіряними шнурками, які використовувалися, щоб зв'язати опанці навколо стопи. Їх носили поверх панчіх. Опанці спочатку робились вдома, потім сільськими умільцями, а потім і фахівцями з виробу опанців в невеликих містах.
    • У Лікі замість шнурків використовували білі шнури. Ці опанці носили чоловіки.

Македонія[ред. | ред. код]

  • Скопска-Црна-Гора[en]
    • опанці з опутицями: з шнурками з прядива; зроблені з волової або свинячий шкіри, зв'язаної шнурками з прядива.
    • опанці з ременями: — з ременями на підйомі, робились з вичиненої шкіри взуттьовиками, та носились в урочистих випадках.

Чорногорія[ред. | ред. код]

  • У Никшичі замість шнурків використовували білі шнури. Ці опанці носили чоловіки.

Сербія[ред. | ред. код]

Опанці відомі як національний символ Сербії, і частина сербського національного костюму.

Шумадійські опанці з клюном
  • Шумадія
    • серб. шумадиски опанци с клюном, також відомі як серб. шиљкани: взуття з загостреним мисиком.
    • серб. шумадиски опанци без клюна: взуття без загостреного мисика.
    • серб. качерски опанци або серб. стари шумадиски опанци: з низькою спинкою, вигнутим загостренням попереду та з плетеним переднім верхом, шкіряними шнурками.
  • Західна і північна Сербія
    • серб. црвени опанци (червоні опанці): робились з частково вичиненої шкіри пофарбованої в червоний колір шляхом замочування в гарячій воді з вільховою або березовою корою, після чого шкіра формувалась остаточно, плетений перед виготовлявся зі смужок шкіри і прив'язувався до ноги ремінцем з шкіри. Вони були прийняті в Боснії в середині 19 століття і носилися по всій західній та північній Сербії. Виробництво було перенесено в майстерні біля 1900, також у вжиток ввійшла дублена шкіра. З 1870 року червоні опанці називають серб. ђонаши або серб. шабачки опанці у випадку зношеності.
  • Інші різновиди
    • серб. врнчани опанци: виготовлялись з чиненої шкіри і носились під час роботи.
    • серб. опанци ђонаши: з'явились в кінці 19-го століття і були зроблені з чиненої шкіри різних жовтих і коричневих відтінків, залежно від рослин, які використовувались для дублення — чорнильного горішку, яблуні, сумаху, кори ялівцю. У них є підошва, верх, рясні ремені та шкіряні ремінці для прив'язування взуття.
    • серб. влашки опанци (волоські опанці): шматок шкіри затягнутий навколо ноги за допомогою шнура.
    • серб. космајски опанци (космайскі опанці[en]): мають фігурний перед, тканий верх і шкіряні ремені позаду.
    • серб. шопски опанци (шопські[en] опанці).
    • серб. црвеняши опанци (червоні).
    • серб. шабачки опанци (шабацькі опанці).
    • серб. валевски опанци (валевські опанці).
    • серб. ужички опанци (ужицькі опанці).
    • серб. колубарски опанци (колубарські[en]опанці).
    • серб. моравски опанци (моравські опанці).
    • серб. носке опанци (носаті).
    • серб. мрки опанци (коричневі).
    • серб. килаши опанци (кілограмові).
    • серб. кукичари опанци (гакоподібні).
    • серб. точкаши опанци (автошинови): зроблені зі старих покришок, робились у період після Другої Світової Війни.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Skok, Petar (1972). Etimologijski rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika, knjiga druga: K-poni 2. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti. с. 651. 
  2. V. Anić (2004). Hrvatski enciklopedijski rječnik 7. Zagreb: Jutarnji list. ISBN 953-6045-28-1. 
  3. Eliznik.org.uk, South East Europe costume, peasant sandals
  4. Smedia.rs, Napravio najveći opanak na svetu!

Посилання[ред. | ред. код]