Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)
| Пам'ятник робітникам заводу «Арсенал» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Оригінальний вигляд пам'ятнику (зліва), плита пам'ятнику після декомунізації (справа) | ||||
|
50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44388889002777177° пн. ш. 30.54527778002777794° сх. д.Координати: 50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44388889002777177° пн. ш. 30.54527778002777794° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятник | |||
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Київ, Арсенальна площа (вулиця Івана Мазепи, 1) | |||
| Матеріал | граніт і залізо | |||
  Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ) (Київ) | ||||
 | ||||
 Пам'ятник робітникам заводу Арсенал у Вікісховищі | ||||
Па́м'ятник робітника́м заво́ду «Арсена́л» — пам'ятник на честь придушення силами УНР заколоту робітників київського заводу «Арсенал», які у жовтні 1917 року та у січні 1918 року виступили зі зброєю в руках за встановлення влади Рад у Києві. Пам'ятка історії місцевого значення (1970)[1].
Історія[ред. | ред. код]
Відкрито у квітні 1923 року[2] у вигляді гірської гармати, встановленої на постамент із червоного граніту, що залишився від знесеного у 1918 році пам'ятника Іскрі та Кочубею.
18 червня 2019 року пам'ятник декомунізовано. Нова таблиця на постаменті повідомляє, що монумент присвячено українським військовим, що придушили більшовицький заколот на заводі «Арсенал».
Опис[ред. | ред. код]
Висота пам'ятника — 5,1 м.
Гарматний ствол розвернутий у напрямку заводу «Арсенал». З 18 червня 2019 року на пам'ятнику встановлено новий напис українською мовою:
|
22 січня (4 лютого) 1918 року |
|
До того на пам'ятнику був напис російською мовою:
|
|
Пролетарі всіх країн — єднайтеся. У 5-ту річницю Оригінальний текст (рос.) Пролетарии всех стран — соединяйтесь. В 5-ю годовщину |
|
Історія[ред. | ред. код]
Питання про належність гармати[ред. | ред. код]
Гармата, яку включає пам'ятник, начебто є саме тією гарматою, з якої повсталі робітники-арсенальці вели вогонь по військах Центральної Ради[3].
У квітні 2016 року співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд повідомив, що гармата, яка встановлена на пам'ятнику, начебто перебувала на озброєнні кінно-гірського дивізіону Олекси Алмазова, що брав участь у придушенні повстання в січні-лютому 1918 року[4].
Під час Другої світової війни[ред. | ред. код]
У роки окупації Києва під час Другої світової війни нацисти знівечили пам'ятник, скинувши з постаменту гармату. Вже після звільнення Києва пам'ятник був відреставрований.
Декомунізація пам'ятника[ред. | ред. код]
18 червня 2019 року представниками Всеукраїнського молодіжного руху «Гідність нації» було здійснено декомунізацію. В постамент монумента було вмонтовано плиту з новим текстом. Комуністичні написи попередньо прибрано, активістами здійснено реставрацію гармати та постаменту[5].
Текст нової таблички: 22 січня (4 лютого) 1918 року українськими військовиками під керівництвом Симона Петлюри та Євгена Коновальця був придушений підступний московсько-більшовицький заколот на заводі «Арсенал» проти Української державності. / ГЕРОЯМ СЛАВА! / «Справа здобуття Української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії»[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 27.01.1970 № 159. Архів оригіналу за 11.08.2013. Процитовано 30.04.2016.
- ↑ Торжество открытия памятника восстания Красного Арсенала // Пролетарская правда. — 1923. — № 500. — 18 апреля. — С. 4; Красное Знамя и Доска, врученные Арсеналу за революционные подвиги // Пролетарская правда. — 1922. — № 16. Бесплатное илюстрированное приложение к № 257 (370). — 7 ноября. — С. 4. (рос.)
- ↑ Пам'ятник Січневого повстання 1918 року [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Київ. Провідник / за ред. Ф. Ернста. — К. : ВУАН, 1930. — С. 468–469.
- ↑ Чи мав Щорс відношення до загибелі предків кіноактора Дастіна Гоффмана? [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Громадське радіо. — 2016. — 10 квітня.
- ↑ Націоналісти перейменували пам’ятник з гарматою на Арсенальній площі (фото). Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Націоналісти перейменували пам'ятник з гарматою на Арсенальній площі. (18 червень 2019 p.). Отримано з Хмарочос: https://hmarochos.kiev.ua/2019/06/18/natsionalisty-perejmenuvaly-pamyatnyk-z-garmatoyu-na-arsenalnij-ploshhi-foto/[недоступне посилання]
Джерела[ред. | ред. код]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 42. (рос.)
- Кадомська Марія, Тригубова Тетяна. Січневого повстання вулиця [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. http://www.history.org.ua/LiberUA/966-95478-2-2-2/966-95478-2-2-2.pdf [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1434. — ISBN 966-95478-2-2.
