Пам'ятник Магдебурзькому праву (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник Магдебурзькому праву
Пам'ятник Магдебурзькому праву в Києві.jpg
50°27′21″ пн. ш. 30°31′46″ сх. д. / 50.45600833000000307° пн. ш. 30.52947500000000147° сх. д. / 50.45600833000000307; 30.52947500000000147Координати: 50°27′21″ пн. ш. 30°31′46″ сх. д. / 50.45600833000000307° пн. ш. 30.52947500000000147° сх. д. / 50.45600833000000307; 30.52947500000000147
Тип споруда[d] і Пам'ятка історії
Країна Україна
Розташування Київ Набережне шосе, 6
Архітектурний стиль ампір
Автор проекту А. Меленський
Засновано 1802
Початок будівництва 1802
Завершення будівництва 1808
Пам'ятник Магдебурзькому праву (Київ) is located in Київ
Пам'ятник Магдебурзькому праву (Київ)

CMNS: Пам'ятник Магдебурзькому праву на Вікісховищі

Пам'ятник Магдебурзькому праву в Києві (Колона Магдебурзького права, також Пам'ятник хрещення Русі; нижній пам'ятник святому Володимиру) — пам'ятник на честь повернення Києву Магдебурзького права. Монумент традиційно вважається найстарішим з існуючих пам'ятників у Києві.

Загальні та історичні дані[ред.ред. код]

Пам'ятник Магдебурзькому праву розташований на Дніпровських схилах, біля Набережного шосе на київському Подолі.

Пам'ятник був поставлений на честь повернення місту в 1802 році Магдебурзького права, яке воно вперше дістало ще у XV столітті. Цю подію кияни святкували три дні ілюмінаціями й балами, а пізніше зібрали 10 тис. руб. на будівництво каплиці й пам'ятника з фонтаном. Автор пам'ятника — відомий київський архітектор Андрій Меленський. Цегляний павільйон над джерелом було освячено 15 серпня 1802 року.

Друга назва монументу — нижній пам'ятник святому Володимиру — пояснюються тим, що за легендою на цьому місці князь святий рівноапостольний князь Володимир хрестив дванадцятьох своїх синів. Із 1804 року митрополит Серапіон розпочав хресні ходи до пам'ятника з метою освячення води.

Проте імператора Олександра I не сповістили про спорудження пам'ятника[1]. Цар висловив невдоволення цим генерал-губернаторові Андрієві Феньшу[ru], якого пізніше було зміщено з посади.

Опис[ред.ред. код]

Являє собою колону тосканського ордеру, висота монумента — 18 м, завершенням служить шар із хрестом. Постамент — три арки на цегляній основі, над ним колона перехоплена трьома рустами, вище — пояс декоративний у вигляді колони. Зразок монумента доби класицизму.

Поступово колона прийшла в аварійний стан, вода в джерелі була непридатна для вживання. У 18431849 хресні ходи не проводилися. Історик Микола Закревський писав: «Залишилася тільки самотня обірвана колона у пам'ять про вже не існуючі права».

У 1861 році було покладено початок відновленню пам'ятника — на гроші скрипаля М. Демиденка очистили колодязь. У 1863 році пам'ятник переведено у відомство Києво-Печерської лаври. Закревський залишив спогади про те, що в той час внизу басейну були розташовані сім лебедів, з рота в яких текла вода.

У 1867 році провели ремонт пам'ятника. У 1881 році Лавра офіційно відмовилася від володіння каплицею — через те, що вона розташована далеко від території самої Лаври. За рік монумент передали Подільській Хрестовоздвиженській церкві, у 1906 році — Братському монастирю. У 1912 року складено акт-огляд пам'ятника, огляд навколишньої території — пам'ятник знову перебував у аварійному стані. Попри це, путівники досі запрошували до нього туристів і паломників.

У 19141915 роках спорудили сходи, що з'єднали Олександрівський узвіз і набережну Дніпра.

Капітальний ремонт проводився у 1913 році під керівництвом Михайла Бобрусова, у 1963 році — Валентини Корнєєвої, у 1987 році — Ірини Малакової, Віталія Отченашка, Марії Кадомської.

У радянський час хрест з монумента було знято. Нині його відновлено.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ императора Александра І № 20499 от 7 ноября 1802 года. Именной, данный киевскому военному губернатору Феншу «О сооружении в в Киеве памятника Великому Князю Владимиру» // Полное собрание законов Российской империи. Первое собрание (1649–1825). — Т. 27 (1802–1803). — С. 342. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Толочко Л. І., Грибовська О. В. Пам'ятник святому князю Володимиру в Києві. — К. : Техніка, 2007.