Пам'ятники Печерського району

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дана стаття призначена для ознайомлення, зокрема візуального, з меморіалами, пам'ятниками, пам'ятними знаками й скульптурами в Печерському районі Києва, а також подання коротких відомостей про них.

Печерський район утворився навколо історичної місцевості Печерська та є одним із центральних районів міста Києва. На території району розташовується багато різноманітних пам'ятників, присвячених видатним особам минувшини, діячам української та інших культур, подіям національної та світової історії. Власне Київ розпочинався на Печерських пагорбах, і на вшанування цього встановлено скульптуру апостола Андрія Первозваного, який, за переказом, передрік заснування й процвітання великого міста. Історії міста також присвячені пам'ятний знак на честь заснування міста Києва на дніпровській набережній, що став справжнім міським символом; пам'ятний знак-фонтан на честь легендарних засновників міста на Майдані Незалежності; модерністська скульптурна композиція «Вічний Київ» (2009).

Крім того, на пагорбах Печерська розташовані 2 найбільших київських меморіали — Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні та Меморіал Слави на честь воїнів загиблих у Другій світовій війні; один з перших київських пам'ятників діячам національної історії — пам'ятник Володимиру Великому, що й дотепер залишається одним із найяскравіших взірців київської монументалістики, а також найвищий пам'ятник міста й країни — Батьківщина-Мати, що за радянських часів був справжнім міським символом.

Пам'ятки міської скульптури зосереджені на Печерську в історичних Міському саді та Маріїнському парку, на території Києво-Печерської лаври, на перехрестях історичних вулиць Печерська тощо.

Адміністративно до Печерського району частково належать центральні вулиця та майдан Києва — Хрещатик і Майдан Незалежності, і, зокрема, монумент Незалежності України.

У пам'ятниках Печерська вшановано низку діячів національної та світової історії, культури та спорту, зокрема й сучасних — Володимира Великого, Тараса Шевченка, Петра Могилу, Лесю Українку, В'ячеслава Чорновола, Івана Франка, Нестора Літописця, Владислава Городецького, Анатолія Солов'яненка, Миколу Яковченка, Леоніда Бикова, Валерія Лобановського, Шолом-Алейхема, Олександра Пушкіна, Шота Руставелі, Михайла Глинку тощо.

Галерея пам'ятників[ред.ред. код]

Пам'ятники подаються у формі таблиці; за можливістю вказуються вихідні дані — розташування та точні географічні координати, дату встановлення, авторів, додаткові відомості тощо, наводяться фото. Всередині таблиць пам'ятники розміщені за іменами, кому або чому присвячені, а групуються за абеткою. Список є неповним і постійно редагується. До списку, зазвичай, не включаються пам'ятники (переважно погруддя) на території підприємств, натомість паркові, а також на території публічних і культових об'єктів, за можливістю, наводяться.

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Андрію Первозваному Святому апостолу на площі Андрія Первозваного 50°26′35″ пн. ш. 30°33′05″ сх. д. / 50.4431528° пн. ш. 30.5514500° сх. д. / 50.4431528; 30.5514500 Пам'ятник установлено біля Аскольдової могили, на розі Паркової дороги та алеї Героїв Крут (раніше — Дніпровський узвіз). Відкрито 13 грудня 2000 року. Споруджено коштами громадського фонду Святого Андрія Первозваного. Пам'ятник Святому апостолу Андрію Первозванному Київ.JPG
Арка Дружби народів Хрещатий парк 50°27′16″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 30.53000° сх. д. / 50.45444; 30.53000 Скульптурна композиція на честь Переяславської ради (1654) і дружніх стосунків українського та російського народів (під час встановлення і далі за СРСР трактувалась як символ об'єднання України-Русі і Московського царства). З'явилася в 1982 році в ході підготовки до святкування 1500-ліття Києва, замінивши Літню естраду. Композиційно складається з монументу Дружби Народів (автори — скульптор Олександр Скобликов та архітектори Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров), витягнутої по горизонталі стели з багатофігурною групою, в центрі якої — Богдан Хмельницький і боярин Василь Бутурлін та власне зв'язуючої — арки-веселки Дружби Народів. Friendship of Nations Arch NoFoP.jpg
Арсенальцям Перед павільйоном станції Київського метрополітену «Арсенальна» на Арсенальній площі. 50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.443944° пн. ш. 30.545361° сх. д. / 50.443944; 30.545361 Відкрито 1923 року на тодішній площі Революції — на постаменті з червоного граніту встановлено гармату, з якої арсенальці дали перший постріл на початок свого повстання[1]. Пам'ятник арсенальцям Київ.JPG
Батьківщина-мати Лаврська вулиця, 24 50°25′35″ пн. ш. 30°33′47″ сх. д. / 50.4265194° пн. ш. 30.5631861° сх. д. / 50.4265194; 30.5631861 Монументальна скульптура знаходиться на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита в 1981 році. Автор монументу — народний художник СРСР скульптор Василь Бородай.
Висота скульптури від п'єдесталу до кінчика меча — 62 м, загальна висота — 102 м, вага — близько 500 тонн.
Пам'ятник Вітчизні-матері в Києві.jpg
Бикову Леоніду / Військовим Льотчикам Великої Вітчизняної війни На алеї Героїв Крут, трохи нижче Алеї Вічної Слави 50°26′26″ пн. ш. 30°33′13″ сх. д. / 50.44056° пн. ш. 30.553833° сх. д. / 50.44056; 30.553833 Пам'ятник відкрито 4 листопада 2001 року. Автори — скульптори Володимир Щур і Віталій Сівко. Народний артист України, актор і кінорежисер Леонід Биков, що в кінострічці «В бій йдуть одні „старики“» геніально втілив «маестро» — командира «співаючої» ескадрильї льотчиків-винищувачів капітана Титаренка, став тому числі узагальнюючим образом військових льотчиків, тому пам'ятник є двофункціональним. Пам'ятник Леоніду Бикову Київ.JPG
Біляшівському Миколі Поруч з будівлею Національного художнього музею України 50°26′58″ пн. ш. 30°31′49″ сх. д. / 50.449639° пн. ш. 30.530444° сх. д. / 50.449639; 30.530444 Встановлено наприкінці 1990-х років біля сходів Національного художнього музею України, директором якого академік Біляшівський був у 19021923 рр. Автор скульптури — Анатолій Кущ — слушно застосував для неї засоби класицистичної стилізації[2]. Пам'ятник академіку Миколі Біляшівському Київ.JPG
Бойку Петрові, погруддя На території ВІТІ НТУУ «КПІ» на вул. Старонаводницькій 50°25′47″ пн. ш. 30°32′37″ сх. д. / 50.429861° пн. ш. 30.543667° сх. д. / 50.429861; 30.543667 Пам'ятник Герою Соціалістичної праці Петрові Бойку встановлений на території ВІТІ НТУУ «КПІ», попередник якого — Київське військове училище ім. М. І. Калініна — Бойко закінчив 1943 року Погруддя Петра Бойка
Ватутіну Миколі У Маріїнському парку 50°26′48″ пн. ш. 30°32′18″ сх. д. / 50.4466694° пн. ш. 30.5384861° сх. д. / 50.4466694; 30.5384861 Пам'ятник відкрито 25 січня 1948 року на могилі полководця. Автори — скульптор Євген Вучетич, архітектор Яків Білопольський. Фігуру Миколи Ватутіна з сірого граніту встановлено на постаменті з чорного лабрадориту. Стилобат пам'ятнику покрито мозаїчним килимом. Загальна висота пам'ятника — 8,55 м. Пам'ятник М.Ф.Ватутіну в Маріїнському парку в Києві.jpg
«Вічний Київ», скульптурна композиція Біля Палацу дітей та юнацтва на алеї Героїв Крут 50°26′25″ пн. ш. 30°33′10″ сх. д. / 50.440472° пн. ш. 30.552861° сх. д. / 50.440472; 30.552861 Урочисто відкрито 19 січня 2009 року за участю київської міської влади. Автор — знаний німецько-британсько-ізраїльський архітектор і скульптор Франк Майслер (Frank Meisler). Пам'ятник виконано у бронзі на гранітному постаменті заввишки близько 4 метрів[3]. Пам'ятник Вічний Київ Київ.JPG
Воїнів України, полеглих в Афганістані, меморіальний комплекс У невеличкому сквері по Лаврській вулиці (поблизу Києво-Печерської Лаври). 50°25′57″ пн. ш. 30°33′22″ сх. д. / 50.4326722° пн. ш. 30.5562556° сх. д. / 50.4326722; 30.5562556
Героям Великої Жовтневої соціалістичної революції На краю Маріїнського парку з боку будівлі Верховної Ради України 50°26′51″ пн. ш. 30°32′20″ сх. д. / 50.447583° пн. ш. 30.539028° сх. д. / 50.447583; 30.539028 Встановлений 1927 року (арх. Василь Онащенко), але під час ІІ Світової війни був зруйнований. Відбудований і відкритий 6 листопада 1949 року (арх. Зіновій Чечик)[4]. На початку квітня 2014 року пам'ятник знищено «невідомими»: розбиті та вкрадені гранітна урна та фасадна дошка с пам'ятним написом, бронзові вінки з боків постаменту. Пам'ятник Героям Великої Жовтневої соціалістичної революції в Маріїнському парку в Києві.jpg
Героям Крут, меморіал На Аскольдовій могилі 50°26′38″ пн. ш. 30°33′06″ сх. д. / 50.44389° пн. ш. 30.55167° сх. д. / 50.44389; 30.55167 Меморіал Героям Крут на Аскольдовій могилі Київ.JPG
Глинці Михайлу Міський сад 50°26′59″ пн. ш. 30°32′17″ сх. д. / 50.449750° пн. ш. 30.538111° сх. д. / 50.449750; 30.538111 Встановлений у 1910 році у Музичному провулку. Після війни, у 1955 році, пам'ятник було перенесено на нинішнє місце, до Міського саду. Автор пам'ятника — архітектор Володимир Ніколаєв Пам'ятник Михайлу Глинці в Міському саді Київ.JPG
Голодної дівчинки, фігура На території Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні. 50°26′16″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.43778° пн. ш. 30.55306° сх. д. / 50.43778; 30.55306 Автор — скульптор Анатолій Гайдамака, встановлено 2008 року. Пам'ятник голодній дівчинці.JPG
Гнату Юрі в ролі Швейка Перед Театром імені Івана Франка Автори — скульптори Володимир та Олексій Чепелики, встановлено 2011 року.[5] Юра-Швейк.JPG
Ґонґадзе та журналістам, які загинули за свободу слова У сквері на Великій Васильківській вулиці, 115—121 50°25′08″ пн. ш. 30°31′21″ сх. д. / 50.41889° пн. ш. 30.52250° сх. д. / 50.41889; 30.52250 Відкрито урочисто (за участю міської влади і деяких політиків) 22 грудня 2008 року. Пам'ятник зроблено за проектом вінницького скульптора Юрія Козерацького. Він складається з двох частин: на гранітному п'єдесталі бронзове семиметрове «дерево життя» (загальна висота пам'ятника — 8,5 м), на листі якого вигравіювані портрети загиблих журналістів, а посередині замість стовбура отвір у вигляді пера, перед деревом стоїть чоловік у довгому пальті, риси якого не схожі на Георгія Ґонґадзе (заввишки 3 м). Родичі Ґонґадзе висловлювались негативно про ідею встановлення йому пам'ятника[6][7]. Пам'ятник Ґонґадзе та журналістам, які загинули за свободу слова Київ.JPG
Городецькому Владиславу У Пасажі (Хрещатик, 15/4). 50°26′51″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.4476056° пн. ш. 30.524889° сх. д. / 50.4476056; 30.524889 Бронзову скульптурну композицію відкрито 28 травня 2004 року. Автори — скульптори Володимир Щур і Віталій Сівко, архітектори Руслан Кухаренко і Володимир Скульський. Є четвертим за ліком пам'ятником-подарунком авторів місту. Пам'ятник Владиславу Городецькому Київ.JPG
Жертвам репресій НКВС 1930-1950-х рр. Біля Жовтневого палацу, по вулиці Інститутській, 1 50°26′57″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.449306° пн. ш. 30.528111° сх. д. / 50.449306; 30.528111 Пам'ятник встановлено біля Жовтневого палацу, у підвалах якого упродовж 1930-х рр. та на початку 1950-х рр. каральні органи НКВС здійснювали розстріли української інтелігенції та громадян Пам'ятник жертвам репресій НКВС Київ.JPG
Жертвам терактів 11 вересня 2001 року, пам'ятний знак На майданчику на розі вулиць Мечникова, Леоніда Первомайського і Печерського узвозу 50°26′12″ пн. ш. 30°31′55″ сх. д. / 50.43667° пн. ш. 30.53194° сх. д. / 50.43667; 30.53194 Встановлений у 2005 році на виконання розпорядження міського Голови Києва. Фінансування створення цього знаку та відновлення благоустрою прилеглої до нього території було здійснено за рахунок коштів Української міжконфесійної асоціації «Крок до єдності»[8]. Пам'ятник жертвам терактів 11 вересня 2001 року Київ.JPG
Жизневському Михайлу Вулиця Михайла Грушевського (Київ) Пам'ятник одному з Героїв Небесної Сотні білорусу Михайлу Жизневському[9]
Загиблим в роки Великої Вітчизняної війни Біля Музею історії України у Другій світовій війні Загиблим.JPG
Заньковецькій Марії, паркова скульптура Міський сад 50°26′58″ пн. ш. 30°32′15″ сх. д. / 50.44944° пн. ш. 30.53750° сх. д. / 50.44944; 30.53750 Відкритий в 1974 році. Бронзова фігура встановлена на невеликому гранітному постаменті. Скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко. Загальна висота пам'ятника 2,7 метра. Пам'ятник Марії Заньковецькій у Міському саді Київ.JPG
Зруйнованому Успенському собору На території Києво-Печерської лаври 50°26′06″ пн. ш. 30°33′23″ сх. д. / 50.43500° пн. ш. 30.55639° сх. д. / 50.43500; 30.55639 Пам'ятник є накритим уламком оригінального Успенського собору з анотаційною табличкою Пам'ятник знищеному Успенському собору у Лаврі Київ.JPG
Іщенка Івана, погруддя Біля фасаду і входу до Головного військового клінічного госпіталя (вул. Госпітальна) Погруддя українського хірурга, заслуженого діяча науки УРСР (1942), член-кореспондента АН УРСР (1945) Івана Іщенка було урочисто відкрито 19 серпня 2009 року. Автор — скульптор Іван Назаров виготовив погруддя з гіпсу власним коштом[10]. Погруддя І.М. Іщенка біля фасаду Головного військового клінічного госпіталя в Києві.jpg
Кирилу і Мефодію На території Києво-Печерської лаври 50°25′56″ пн. ш. 30°33′44″ сх. д. / 50.432278° пн. ш. 30.5623111° сх. д. / 50.432278; 30.5623111 Кирило і Мефодій.JPG
Кожедубу Івану Парк Вічної Слави 50°26′20″ пн. ш. 30°33′09″ сх. д. / 50.43889° пн. ш. 30.55250° сх. д. / 50.43889; 30.55250 Встановлений 9 травня 2010 року[11]. Пам'ятник Кожедубу (Київ).JPG
«Козак Мамай», скульптурна композиція Поруч з будинком Консерваторії на Майдані Незалежності 50°26′57″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.44917° пн. ш. 30.52389° сх. д. / 50.44917; 30.52389 Відкрито композицію 2001 року. Автори — скульптори Валентин та Микола Зноби. Скульптурна композиція «Козак Мамай» на Майдані Незалежності Київ.JPG
Козловському Івану У сквері в провулку Івана Козловського 50°26′28″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.44111° пн. ш. 30.52778° сх. д. / 50.44111; 30.52778 Пам'ятник Івану Козловському Київ.JPG
Корнєєву Георгію, погруддя На території ВІТІ НТУУ «КПІ» на вул. Старонаводницькій 50°25′47″ пн. ш. 30°32′37″ сх. д. / 50.429861° пн. ш. 30.543667° сх. д. / 50.429861; 30.543667 Пам'ятник Герою Радянського Союзу Георгію Корнєєву встановлений на території ВІТІ НТУУ «КПІ», попередник якого — Київську військову школу зв'язку ім. М. І. Калініна — Корнєєв закінчив 1932 року Погруддя Георгія Корнєєва
Костікову Андрію, погруддя На території ВІТІ НТУУ «КПІ» на вул. Старонаводницькій 50°25′47″ пн. ш. 30°32′37″ сх. д. / 50.429861° пн. ш. 30.543667° сх. д. / 50.429861; 30.543667 Пам'ятник Герою Соціалістичної праці Андрію Костікову встановлений на території ВІТІ НТУУ «КПІ», попередник якого — Київську військову школу зв'язку ім. М. І. Калініна — Костіков закінчив 1927 року Погруддя Андрія Костікова
Котигорошку Вулиця Михайла Грушевського. Біля Лялькового театру 50°27′08″ пн. ш. 30°31′49″ сх. д. / 50.452333° пн. ш. 30.5303833° сх. д. / 50.452333; 30.5303833 Котигорошко.jpg
Леніну Володимиру на Предславинській вулиці, 35 50°25′24″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.423444° пн. ш. 30.523444° сх. д. / 50.423444; 30.523444 Пам'ятник Володимира Леніна на території заводу «Радар»
Лесі Українці Площа Лесі Українки 50°25′37″ пн. ш. 30°32′26″ сх. д. / 50.427111° пн. ш. 30.540806° сх. д. / 50.427111; 30.540806 Скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко. Встановлено в 1973 році Київ. Пам'ятник Лесі Українці NoFoP.JPG
Лесі Українці, паркова скульптура Міський сад 50°26′56″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.44889° пн. ш. 30.53639° сх. д. / 50.44889; 30.53639 Встановлено 1965 року навпроти Маріїнського палацу в Міському парку. Бронзова фігура поетеси (скульптор Василь Бородай, архітектор Анатолій Ігнащенко) — на невеликому гранітному подіумі. Загальна висота скульптури — 3,4 м. Київ - Міський сад DSC 8440.JPG
Лобановському Валерію На території комплексу Стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського біля входу безпосередньо на трибуни 50°27′03″ пн. ш. 30°31′53″ сх. д. / 50.450889° пн. ш. 30.531611° сх. д. / 50.450889; 30.531611 Відкрито на території комплексу Стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського урочисто 11 травня 2003 року — на церемонії відкриття були присутні кілька тисяч шанувальників таланту великого тренера, керівники ФФУ та ПФЛ, колишні та нинішні гравці київського «Динамо», представники УЄФА, а також українські державні діячі[12]. Над пам'ятником працювала група скульпторів упродовж 10 місяців. Пам'ятник Валерію Лобановському Київ.JPG
«Місце зустрічі змінити не можна», скульптурна композиція Біля будівлі МВС України (вул. Академіка Богомольця, 10) 50°26′28″ пн. ш. 30°32′01″ сх. д. / 50.441194° пн. ш. 30.533778° сх. д. / 50.441194; 30.533778 Урочисто відкрито міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком 14 квітня 2009 року з нагоди 90-річчя створення карного розшуку. Являє собою фігури відомих кінематографічних героїв однойменного фільму — Гліба Жеглова та Володимира Шарапова. Над створенням бронзової скульптурної композиції працювала низка скульпторів. Всі витрати на створення та встановлення пам'ятника, за словами міністра, взяли на себе ветеранські, а також благодійні організації[13]. Скульптурна композиція «Місце зустрічі змінити не можна» біля будівлі МВС Київ.JPG
Могилі Петру На території Києво-Печерської лаври 50°25′57″ пн. ш. 30°33′34″ сх. д. / 50.432639° пн. ш. 30.559583° сх. д. / 50.432639; 30.559583 Петро Могила.JPG
Незалежності, монумент На Майдані Незалежності 50°26′58″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.44944° пн. ш. 30.52528° сх. д. / 50.44944; 30.52528 Автор проекту — скульптор Анатолій Кущ. Монумент являє собою облицьовану білим мармуром колону, на якій стоїть дівчина в українському національному вбранні, що тримає гілку калини — символ України. Висота монумента — 42 метри. Монумент Незалежності Київ.JPG
Нестору-літописцю У сквері біля Києво-Печерської Лаври по Лаврській вулиці 50°25′58″ пн. ш. 30°33′20″ сх. д. / 50.432861° пн. ш. 30.555639° сх. д. / 50.432861; 30.555639
Образцову Василю На території Олександрівської клінічної лікарні 50°26′19″ пн. ш. 30°31′45″ сх. д. / 50.438722° пн. ш. 30.529306° сх. д. / 50.438722; 30.529306 Погруддя Василя Образцова. Пам'ятник професору Образцову Київ.jpg
Орлику Пилипу Перетин вулиць Пилипа Орлика та Липської 50°26′33″ пн. ш. 30°31′59″ сх. д. / 50.442750° пн. ш. 30.533278° сх. д. / 50.442750; 30.533278 Пам'ятник українському державному діячеві гетьману України Пилипу Орлику, авторові «першої української конституції» відкрито 24 червня 2011 року[14] за декілька днів до Дня Конституції (28 червня). Автори — відомі українські скульптор Анатолій Кущ і архітектор Олег Стукалов[15]. Sculptures by Anatoliy Kushch. - Pylypa Orlyka Street, Pechersk Raion, Kiev 28 09 13 390.jpg
Павлову Івану На території Головного військового клінічного госпіталя (вул. Госпітальна) 50°25′53″ пн. ш. 30°31′45″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.52917° сх. д. / 50.43139; 30.52917 Пам'ятник І.В. Павлову на території Головного військового клінічного госпіталя в Києві.jpg
Пальма Мерцалова, скульптура У торгово-виставковому комплексі «Глобус», 3-я лінія (вул. Інститутська, 2) Є копією скульптурного зображення пальми, яке у 1896 році викували зі стальної рейки коваль Юзівського заводу Олексій Мерцалов і його помічник-молотобоєць Ф. Шпарін, оригінал якого зберігається в музеї Гірничого інституту в Санкт-Петербурзі (Росія). Встановлено 2001 року. Міститься на території виставково-торговельних площ, орендовних незалежним продюсерським центром Бойко[16], через що доступ до огляду скульптури є обмеженим[17]. Пальма Мерцалова
Пам'яті жертв голодоморів в Україні, меморіал На печерському пагорбі по Лаврській вулиці на території парку Вічної Слави, неподалік Києво-Печерської Лаври. 50°26′17″ пн. ш. 30°33′14″ сх. д. / 50.438222° пн. ш. 30.554028° сх. д. / 50.438222; 30.554028 Меморіальний комплекс зводить КП «Дирекція реставраційно-відбудовних робіт». Автори проекту — скульптор Анатолій Гайдамака та архітектор Юрій Ковальов. Першу чергу меморіалу відкрито до 75-ї річниці Голодомору 1932—1933 років у листопаді 2008 року. Відкриття Меморіалу відбулось за участю Президента, прем'єр-міністра, міністрів, Київського міського голови, інших представників державної та місцевої влади, а також високоповажних гостей з сусідніх держав[18]. Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні Київ.JPG
Папі Карло Вул. Михайла Грушевського, біля Лялькового театру 50°27′07″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45194° пн. ш. 30.530194° сх. д. / 50.45194; 30.530194 Папа Карло.JPG
Платонову Сергію Біля нижнього входу до Києво-Печерської лаври Пам'ятник українському меценатові встановлено у 2005 році Пам'ятник Сергію Платонову Київ.JPG
Проценку Степанові, погруддя На території ВІТІ НТУУ «КПІ» на вул. Старонаводницькій 50°25′47″ пн. ш. 30°32′37″ сх. д. / 50.429861° пн. ш. 30.543667° сх. д. / 50.429861; 30.543667 Пам'ятник Герою Радянського Союзу Степанові Проценку встановлений на території ВІТІ НТУУ «КПІ», попередник якого — Третю київську військово-інженерну школу командного складу — Проценко закінчив 1923 року Погруддя Степана Проценка
Пушкіну Олександрові, погруддя Перед Національним транспортним університетом на розі вулиць Лаврської та Суворова 50°26′24″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 50.440194° пн. ш. 30.55000° сх. д. / 50.440194; 30.55000 Встановлено 26 травня 1899 року на честь 100-річчя від дня народження фундатора російської літератури О. С. Пушкіна коштом викладачів і вихованців Києво-Печерської гімназії. Автор — скульптор Р. Р. Бах[19]. Погруддя Олександру Пушкіну перед Національним транспортним університетом Київ.JPG
Робітникам українцю і росіянину, в композиції Арка Дружби народів Хрещатий парк 50°27′16″ пн. ш. 30°31′47″ сх. д. / 50.454528° пн. ш. 30.529889° сх. д. / 50.454528; 30.529889 Центральний монумент композиції арки Дружби народів, присвячений об'єднанню України з Росією (скульптор Олександр Скобликов, архітектори Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров). Виконаний з металу, граніту і бронзи і є двофігурною композицією (висота — 6,2 м) робітників — росіянина і українця, що спільно підняли стрічку з орденом «Дружби народів». Арка Дружби народів1.JPG
Розкритим каштанам У Маріїнському парку Пам'ятник каштанам, що розкрились. Відкритий 6 жовтня 2009 року. Присвячений київським мамам і новонародженим дітям. Виконаний з бетону і пофарбований у мідний колір[20]. Пам'ятник каштанам.jpg
Руставелі Шота У Парку Руставелі на розі вулиць Шота Руставелі та Саксаганського 50°26′08″ пн. ш. 30°31′07″ сх. д. / 50.435694° пн. ш. 30.518750° сх. д. / 50.435694; 30.518750 Урочисто відкрито 8 червня 2007 року за участю Президентів Грузії М. Саакашвілі та України В. Ющенка[21]. Пам'ятник і скульптурну групу, яку названо Парком Шота Руставелі — насправді скульптурний парк (дерев тільки 2) повністю виготовили грузинські майстри — автор проекту і скульптор Володимир Імерлішвілі, скульптор Паата Гігаурі, архітектор Давид Якобашвілі. Скульптурний комплекс і парк створено за ініціативи і сприяння М. Саакашвілі повністю на благодійні кошти. Скульптурний комплекс у символізмі з використанням традиційних грузинських мотивів був сприйнятий неоднозначно громадськістю[22], втім безумовно став справжнім «куточком Грузії» в київському середмісті. Пам'ятник Шота Руставелі на розі Руставелі та Саксаганського Київ.JPG
Слави, обеліск і меморіал На верхній придніпровській терасі в Алеї Слави на площі Слави 50°26′20″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.439111° пн. ш. 30.5531806° сх. д. / 50.439111; 30.5531806 Меморіал з пам'ятником (обеліском) Вічної Слави на могилі Невідомого солдата споруджено в 1957 році на місці Аносовського (Комендантського) скверу, закладеного 1895 року. Eternal Glory Obelisk in Kiev.JPG
Солов'яненку Анатолію Перед будинком № 18 по Інститутській вулиці. 50°26′47″ пн. ш. 30°31′57″ сх. д. / 50.44639° пн. ш. 30.53250° сх. д. / 50.44639; 30.53250 У будинку, перед яким встановлено пам'ятник, жив співак Анатолій Солов'яненко. Автори пам'ятника — скульптор Микола Рапай і архітектор В'ячеслав Дормідонтов. Пам'ятник було встановлено 26 вересня 2001 року. Пам'ятник Анатолію Солов'яненку Київ.JPG
Співробітникам Олександрівської лікарні, полеглим у війні На території Олександрівської клінічної лікарні 50°26′20″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.439000° пн. ш. 30.527444° сх. д. / 50.439000; 30.527444 Пам'ятник співробітникам лікарні полеглим у 2св.JPG
Суворову Олександрові Перед Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна на бульварі Лесі Українки № 25. 50°25′23″ пн. ш. 30°32′40″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 30.54444° сх. д. / 50.42306; 30.54444 Пам'ятник було відкрито 15 вересня 1974 року перед тодішнім Суворівським військовим училищем. Автор пам'ятника — скульптор І. С. Зарічний. Пам'ятник Олександру Суворову в Києві.jpg
Стрільцю Пилипу, погруддя На території ВІТІ НТУУ «КПІ» на вул. Старонаводницькій 50°25′47″ пн. ш. 30°32′37″ сх. д. / 50.429861° пн. ш. 30.543667° сх. д. / 50.429861; 30.543667 Пам'ятник Герою Радянського Союзу Пилипу Стрільцю встановлений на території ВІТІ НТУУ «КПІ», попередник якого — Київське військове училище імені М. І. Калініна — Стрілець закінчив 1941 року Погруддя Пилипа Стрільця
Учасникам Січневого збройного повстання 1918 року У Маріїнському парку 50°26′46″ пн. ш. 30°32′22″ сх. д. / 50.44611° пн. ш. 30.53944° сх. д. / 50.44611; 30.53944 Пам'ятник відкрито 21 грудня 1967 року. Автори — скульптори Василь Вінайкін і Володимир Климов, архітектор Василь Гнєздилов. Пам'ятник являє собою бронзову фігуру робітника (заввишки 4 м) на постаменті з чорного лабрадориту (заввишки 2,5 м). Пам'ятник учасникам Січневого збройного повстання 1918 року в Маріїнському парку в Києві.JPG
Франку Івану Поруч з будівлею Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка на площі Івана Франка 50°26′43″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.4454528° пн. ш. 30.5272639° сх. д. / 50.4454528; 30.5272639 Пам'ятник відкрито 28 серпня 1956 року. Автори пам'ятника — скульптори Оксана Супрун і Анатолій Білостоцький, архітектор М. К. Іванченко. Пам'ятник Івану Франку Київ.JPG
Футболістам київського «Динамо» На теріторії стадіону «Динамо», (вул. Михайла Грушевського, 3) 50°27′03″ пн. ш. 30°32′02″ сх. д. / 50.451056° пн. ш. 30.53389° сх. д. / 50.451056; 30.53389 На честь футболістів київського «Динамо» — учасників «Матчу смерті» у 1942 році. Гранітна стеля-горельєф, на якій висічено чотири постаті футболістів (Миколи Трусевича, Івана Кузьменка, Олексія Кліменка, Миколи Коротких); скульптор Іван Горовий, архітектори Вольдемар Богдановський, Ігор Масленков. Встановлено 1971 року[23] Пам'ятник футболістам київського «Динамо»
Хрест жертвам голодомору та політичних репресій в Україні На пагорбі перед Жовтневим палацом (вулиця Інститутська, 1) Хрест встановлено над Майданом Незалежності у розпал Помаранчевої революції. На ньому надпис «Хрест жертвам голодомору та політичних репресій в Україні. Від закарпатців з місця появи Божої Матері в урочищі Джублик». Хрест було знищено активістками руху FEMEN в серпні 2012[24] Хрест Помаранчевої революції.JPG
«Червона стрічка», меморіал На Лаврській вулиці, 23 50°26′00″ пн. ш. 30°33′21″ сх. д. / 50.43333° пн. ш. 30.55583° сх. д. / 50.43333; 30.55583 Розміщений в 2001 році на стіні Інституту епідеміології і інфекційних захворювань ім. Л. В. Громашевского спільними зусиллями UNAIDS в Україні, Посла Доброї Волі ООН з питань ВІЛ/СНІД Валіда Арфуша і скульптора Олега Пінчука. Монумент створювався з метою привернення уваги суспільства до проблеми ВІЛ/СНІД і вираження солідарності з ВІЛ-позитивними людьми. Біля меморіалу бронзової «Червоної стрічки» завжди проходять значущі суспільні акції, покликані підтримати людей, які живуть з ВІЛ/СНІД в Україні. Червона стрічка.JPG
Чорноволу В'ячеславу На розі вулиці Грушевського і Музейного провулка, неподалік Національного художнього музею України 50°27′00″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.53000° сх. д. / 50.45000; 30.53000 Пам'ятник Герою України, державному і громадському діячу В'ячеславу Чорноволу було відкрито 23 серпня 2006 року (у переддень Дня незалежності України. Автори — скульптор Богдан Мазур та архітектор Юрій Мельничук. Пам'ятник В'ячеславові Чорноволу Київ.JPG
Шевченку Тарасу погруддя На території гімназії № 109, по вулиці Панаса Мирного, 24 50°26′02″ пн. ш. 30°32′20″ сх. д. / 50.434111° пн. ш. 30.53889° сх. д. / 50.434111; 30.53889 Погруддя українського поета та художника встановлено на кошти батьків учнів та викладачів гімназії у 1964 році з нагоди 150-річчя з дня народження Кобзаря Пам'ятник Тарасу Шевченку Київ Печерськ.JPG
Шолом-Алейхему У сквері біля будинку № 3 по Рогнідинській вулиці 50°26′22″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.439667° пн. ш. 30.520028° сх. д. / 50.439667; 30.520028 Урочисто відкрито 21 грудня 1997 року на юульварі на Басейній вулиці біля Бесарабського ринку. Є першим за часом встановлення з пам'ятників Шолом-Алейхему в світі. Автори — скульптор Валерій Медведев і архітектор Юрій Лосицький. Появі пам'ятника активно сприяли Єврейська рада України та її голова Ілля Левітас, Київська міська держадміністрація з мером Києва Олександром Омельченком та багато інших державних, суспільних та культурних діячів[25]. Згодом, у 2001 році, під час реконструкції автомобільних проїздів в районі Бессарабки пам'ятник перенесли на сучасне місце розташування ближче до житлової і пішоходної частини — у новостворений сквер біля будинку № 3 по Рогнідинській вулиці[2]. У 2005 році пам'ятник реставрували[26]. Пам'ятник Шолом-Алейхему на Рогнідинській у Києві.JPG
Яковченку Миколі У скверику перед будинком Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка на площі Івана Франка. 50°26′45″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.446028° пн. ш. 30.5272389° сх. д. / 50.446028; 30.5272389 Пам'ятник було створено в 2000 році до 100-річчя з дня народження Миколи Яковченка. Актор сидить на лавці, а біля його ніг розташувався його улюблений пес — такса Фан-Фан. Автори — скульптори Володимир Чепелик та Олексій Чепелик, архітектор Володимир Скульський. Пам'ятник, майже тотожний київському, є в рідному місті автора — Прилуках Чернігівської області[27]. Памятник Яковченку М Ф Київ.JPG
Якушеву Анатолію, погруддя На території ВІТІ НТУУ «КПІ» на вул. Старонаводницькій 50°25′47″ пн. ш. 30°32′37″ сх. д. / 50.429861° пн. ш. 30.543667° сх. д. / 50.429861; 30.543667 Пам'ятник Герою Радянського Союзу Анатолію Якушеву встановлений на території ВІТІ НТУУ «КПІ», попередник якого — Київське військове училище імені М. І. Калініна — Якушев закінчив 1937 року Погруддя Анатолія Якушева
«1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини», пам'ятний знак Біля Аскольдової могили. Пам'ятний знак 1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини Київ.JPG
На честь заснування міста Києва, пам'ятний знак у Наводницькому парку на набережній Дніпра. 50°25′44″ пн. ш. 30°34′08″ сх. д. / 50.4290917° пн. ш. 30.5689194° сх. д. / 50.4290917; 30.5689194 Пам'ятний знак споруджено в 1982 році на ознаменування 1 500-річчя міста Києва. Скульптурну композицію виконано з кованої міді у вигляді плоского човна, на якому встановлено фігури легендарних засновників Києва, — братів Кия, Щека та Хорива і їх сестри Либеді. Автори — скульптор Василь Бородай, архітектор Микола Фещенко. Пам'ятний знак на честь заснування Києва.jpg
Пам'ятний знак на спомин про померлих від тифу пацієнтів Олександрівської лікарні у Києві на місці зруйнованого цвинтаря, пам'ятний знак на верхній частині Олександрівської клінічної лікарні з сторони вулиці Шовковичної (40-ві номери) Напис на камені українською мовою і латиною: «Пам'ять про померлих оберігає живих.» Пам'ять про померлих оберігає живих.jpg
На честь легендарних засновників міста, скульптурна композиціяфонтан) На Майдані Незалежності, біля вулиці Інститутської. 50°26′59″ пн. ш. 30°31′30″ сх. д. / 50.44972° пн. ш. 30.52500° сх. д. / 50.44972; 30.52500 Відкрито 21 листопада 2001 року. Автори — скульптор Анатолій Кущ, архітектори Олександр Комаровський, Руслан Кухаренко, Олег Стукалов. Скульптурна композиція на честь легендарних засновників міста на Майдані Незалежності Київ.JPG
На честь 2000-ліття від Різдва Христового, пам'ятний знак Біля Аскольдової могили. 50°26′33″ пн. ш. 30°33′09″ сх. д. / 50.44250° пн. ш. 30.55250° сх. д. / 50.44250; 30.55250 Пам'ятний знак на честь 2000-ліття від Різдва Христового Київ.JPG
На честь 60-ї річниці заснування ООН, пам'ятний камінь У Наводницькому парку 50°25′31″ пн. ш. 30°34′11″ сх. д. / 50.42528° пн. ш. 30.56972° сх. д. / 50.42528; 30.56972 Пам'ятний знак 60 років ООН.jpg

Примітки[ред.ред. код]

  1. Арсенальцям пам'ятник // Київ. Енциклопедичний довідник (за ред. А. В. Кудрицького). — К.: УРЕ, 1981. — С. 46
  2. а б Монументи (збудовані після 1917 р.) // Визначні пам'ятки міста // Історія Києва на pupils.rl.kiev.ua
  3. У столиці з'явився пам'ятник «Вічний Київ» // повідомлення за 20 січня 2009 року на «Українська Правда» — Новини Києва
  4. Героям Великої Жовтневої соціалістичної революції пам'ятник // Київ. Енциклопедичний довідник (за ред. А. В. Кудрицького). — К.: УРЕ, 1981. — С. 133—134
  5. «Франківці» відкрили пам'ятник Гнату Юрі, «оселивши» свого корифея у сквері поряд із Миколою Яковченком
  6. Черновецький відкрив пам'ятник Ґонґадзе // інф. за 23 грудня 2008 року на інформресурс gazeta.ua
  7. «Україна Молода» за 26 грудня 2008 року
  8. У Києві встановлять пам'ятник жертвам терактів 11 вересня 2001 року // повідомлення на Офіційний сайт Київського національного університету культури і мистецтв
  9. У Києві відкрили меморіал одному з Героїв Небесної Сотні білорусу Михайлу Жизневському, — відео
  10. Велика Наталія Військового хірурга увіковічили в гіпсі // «Газета по-киевски» № 154 (1554) за 20 серпня 2009 року, стор. 5
  11. УНІАН(рос.)
  12. У Києві відкрито пам'ятник Валерію Лобановському // повідомлення за 12 травня 2003 року на www.kyiv.osp-ua.info, Інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
  13. Біля будівлі МВС в Києві відкрили пам'ятник Жеглову та Шарапову // інф. за 14 квітня 2009 року на ua.korrespondent.net
  14. У Києві встановили пам'ятник Пилипу Орлику. 2011-06-24. Процитовано 2011-06-27. 
  15. У Києві встановлять пам'ятник Пилипу Орлику, інф. за 23-06-2011 на Урядовому веб-порталі
  16. Офіційний сайт незалежного продюсерського центру Бойко
  17. крім загальної заборони фотографувати в ТЦ «Глобусі», за неможливістю зробити знімок стежать охоронці арт-центру Бойко
  18. У Києві відкрито Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні // повідомлення в газ. «Хрещатик» за 22-11-2008
  19. Пушкіна О. С. погруддя // Київ. Енциклопедичний довідник (за ред. А. В. Кудрицького). — К.: УРЕ, 1981. — С. 504
  20. photo.unian.net
  21. Ющенко та Саакашвілі відкривають пам'ятник Шота Руставелі // повідомлення від 8 червня 2007 року УНІАНу
  22. Найнедолугіші пам'ятники Києва на nashkiev.ua (рос.)
  23. Футболістам київського «Динамо» пам'ятник // Київ. Енциклопедичний довідник (за ред. А. В. Кудрицького). — К.: УРЕ, 1981. — С. 658—659.
  24. FEMEN спиляли хреста за PUSSY RIOT та отримали кримінальну справу
  25. Шолом-Алейхему пам'ятник на wek.kiev.ua Електронна Ециклопедія «Київ»
  26. Тайна исчезновения памятника Шолом-Алейхему раскрыта! Подробности (рос.), інф. за 2 травня 2005 року на mignews.com.ua
  27. Про пам'ятники Миколі Яковченку на www.yakovchenko.com, сайт про М. Ф. Яковченка