Панко Федір Савович
| Федір Панко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Федір Панко за роботою, 1984 р. | ||||
| При народженні | Федір Савович Панко | |||
| Народження |
21 лютого 1924 Петриківка | |||
| Смерть | 8 жовтня 2007 (83 роки) | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Жанр | Декоративно-ужиткове мистецтво | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | Петриківський розпис | |||
| Вплив | Тетяна Пата | |||
| Вплив на |
Валентина Панко Володимир Глущенко Ніна Турчин Віра Тезик Тамара Кудіш Анатолій Чернуський Людмила Горбуля Тетяна Гарькава Валентина Дека Лідія Булавін Марія Яненко Наталія Статива-Жарко Галина Назаренко Олена Ярмолюк | |||
| Діти | Панко Валентина Федорівна | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
 Панко Федір Савович у Вікісховищі | ||||
Федір Савович Панко (нар. 21 лютого 1924, Петриківка, Царичанський район — †8 жовтня 2007) — український художник, майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України (з 1977).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селянській родині в Петриківці Дніпропетровської області. Бажання малювати прокинулось рано, в 5 класі на малюнки здібного хлопчика звернув увагу вчитель-художник, мистецтвознавець Олександр Статива, який заохотив до малювання. Після закінчення неповної середньої школи навчався в Петриківській школі декоративного малювання, де під керівництвом заслуженого майстра народної творчості УРСР Тетяни Пати вивчив мотиви і композиційні принципи петриківського орнаментики. Школа проіснувала до 1941 року, Федір був із останнього випуску школи. Планам вступу на ІІ курс Дніпропетровського училища завадила війна. Остарбайтером був вивезений до Німеччини.
Творчість[ред. | ред. код]
Після повернення у 1946 році вперше взяв участь у виставці, присвяченій перемозі над фашизмом. Саме 1946 рік вважається початком його творчої біографії, з цього часу він брав активну участь в обласних та республіканських виставках. Проте за фахом став працювати лише у 1955 році.
1946–1955 роках працював землевпорядником. Лише з грудня 1955 Федір Савович обійняв посаду художника при Петриківському Будинку культури. В цей період він малював на папері яєчною темперою декоративні панно. Митець не обмежувався традиційними мотивами орнаменту, але і вводив нові мотиви рослин: кульбаби, соняшники, кукурудзу. У 1955 році познайомився з Наталею Глухенькою, яка сприяла появі в обласних та республіканських газетах статей щодо популярізації петриківського розпису та необхідності створення виробництва.
Фабрика «Дружба»[ред. | ред. код]
У 1958 об'єднав окремих майстрів і очолив цех підлакового розпису при промисловій артілі вишивальниць «Вільна селянка». Згодом артіль реорганізовується в першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису «Дружба». Сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису. Одночасно з 1958 року 29 років викладав композицію петриківського орнаменту в петриківській філії Дніпропетровської дитячої художньої школи.
З 1960 року продукція фабрики пішла на експорт, Федір Панко став головним художником фабрики.
Федір Панко також працював у галузі стінопису, 1962 він очолював бригаду петриківських майстрів, які розписали інтер'єри Петриківської їдальні, фоє Будинку культури в селі і прохідну на фабриці «Дружба».
Визнання та вшанування[ред. | ред. код]
1958 році стає членом Національної спілки художників України.
Творчість художника стало відомим і за межами України. У 1968-69 роках Українське товариство дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами відправило твори майстра для показу в 10 різних країн світу.
4 листопада 1977 Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості Української РСР.
20 лютого 1998 р. за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, високий професіоналізм нагороджено Орденом «За заслуги» III ст.[1]
Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку», а також золотою, срібною та бронзовими медалями ВДНГ[2]
26 грудня 2013 року в приміщенні Будинку культури донькою та майстринею петриківського розпису Валентиною Панко відкрито Музей Федора Панка[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Інформація на сайті Рідна Україна
- Н. О. Глухенька. Федір Панко. Декоративний живопис. Станкові твори. Підлакові розписи. Київ, Мистецтво, 1978.
- А. Чуднівець. Значення постаті Федора Панка для розвитку петриківського розпису[недоступне посилання з жовтня 2019]
- А. Чуднівець. Петриківка у творчості Федора Панка
Посилання[ред. | ред. код]
- Панко Федір Савович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 775-776.
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про українського художника чи художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |