Пікуш Андрій Андрійович

Андрій Андрійович Пікуш
Народження	29 жовтня 1950(1950-10-29) (75 років)  Петриківка, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Країна	Україна
Жанр	Декоративно-ужиткове мистецтво
Діяльність	художник
Напрямок	Петриківський розпис
Вплив	В. І. Соколенко
Член	Національна спілка художників України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пікуш.

Пікуш Андрій Андрійович (29 жовтня 1950(19501029), Петриківка, Дніпропетровська область) — народний художник України (2013), заслужений майстер народної творчості України (1981), член Національної спілки художників України (з 1977), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2025) та премії імені Катерини Білокур (2009).

Біографія

• 1957—1965 — навчання в Петриківській середній школі
• 1961—1965 — навчання у Петриківській філії Дніпропетровської дитячої художньої школи
• 1965—1969 — навчання у Дніпропетровському державному художньому училищі за спеціальністю «Малярство та педагогіка»
• 1969—1971 — служба в армії
• 1971—1974 — праця на фабриці «Петриківський розпис»
• 1972—1981 — педагогічна праця у Петриківській середній школі за сумісництвом
• 1981—1985 — педагогічна робота у Петриківській філії дитячої художньої школи
• 1974—1991 — праця в Експериментальному цеху Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду Спілки художників України
• 1991 — організував творче об'єднання «Петриківка» в якому народні майстри стали співвласниками підприємства

Громадська діяльність

Пікуш А. А. брав участь у громадській роботі у Спілці художників України, обирався до правління Дніпропетровської обласної організації, виконував обов'язки голови правління Художнього фонду Дніпропетровської організації Спілки художників України, брав участь в організації будівництва нового приміщення Експериментальному цеху петриківського розпису у селі Петриківка.

На початку 2017 обраний головою Дніпропетровської обласної організації Національної спілки художників України.

Основні твори

«Веселка» (1972), набір для галушок (1974), панно «Святкове» (1975), «Помідори та перець» (1976).

Виставки

• 1983 — участь у Всесвітній виставці ЕКСПО — 83 «Людина та світ» (Монреаль, Канада)
• 1985 — перша персональна виставка у Дніпропетровському художньому музеї
• 1986 — представляв виставку петриківського розпису у Польщі (Варшава, Гданськ, Сопот)
• 1993 — участь у виставці петриківського розпису у Канаді (Вінніпег, Саскатун)
• 2000 — участь у виставці петриківського розпису у США (Чикаго, Філадельфія)
• 2001 — виставка петриківського розпису в Національному українському музеї США (Чикаго)
• 2003 — ретроспективна виставка «Немеркнучий світ петриківських розписів» у Музеї Народного декоративного мистецтва (Київ)
• 2015 — виставка робіт «Моя петриківська стежина» у Запорізькому обласному художньому музеї

Нагороди

• 2009 — Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня
• 2025 — Національна премія України імені Тараса Шевченка у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво»

Вихованці

• Заслужені майстри народної творчості України: Н. М. Рибак, М. І. Пікуш, В. І. Карпець, В. І. Міленко.
• Члени Національної спілки художників України: Л. Ф. Скляр, Т. Ф. Пата та ін.

Посилання

• Petrykivka [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Інформація на сайті Петриківка. Слов'янські ремесла^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Інформація на сайті Хто є хто на Дніпропетровщині
• Інформація на сайті Україна сьогодні. Каталог провідних підприємств в Україні [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Інформація на сайті Національної Спілки Художників України [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Інформація на сайті Запорізького обласного туристично — інформаційного центру^{[недоступне посилання з липня 2019]}