Вакуленко Тамара Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамара Олексіївна Вакуленко
При народженні Тамара Олексіївна Самарська
Народження 7 квітня 1963(1963-04-07) (55 років)
с. Петриківка, Дніпропетровська область
Національність українка
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Жанр Декоративно-ужиткове мистецтво
Навчання Дніпропетровське художнє училище, Харківський художньо-промисловий інститут
Діяльність художниця
Напрямок Петриківський розпис
Вплив Ганна Самарська,
Федір Панко
Звання Заслужений майстер народної творчості України

Тамара Олексіївна Вакуленко (Самарська) (7 квітня 1963, с. Петриківка, Дніпропетровська область) — українська художниця, майстриня петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України (2006), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 1995), лауреат премії ім. Данила Щербаківського (2003).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 7 квітня 1963 року в селі Петриківка Дніпропетровської області. Дочка і учениця відомої майстрині петриківського розпису, народного художника України, Ганни Миколаївни Самарської, яка, у свою чергу, є ученицею легендарної художниці Катерини Василівни Білокур.

Навчалася в Петриківській художній школі, де її вчителем був відомий майстер петриківського розпису Федір Панко.

Закінчила Дніпропетровське художнє училище (1982) і Харківський художньо-промисловий інститут (1988), де познайомилася зі своїм чоловіком Олександром Вакуленком.

З 1982 року по 1983 рік викладала петриківський розпис в учбовому комбінаті с. Петриківка.

З 2011 року навчає техніці петриківського розпису учнів у Харкові та Києві.

Дочка художниці, Олеся Вакуленко, також продовжує родинні художні традиції, виконує роботи в стилі українського декоративного розпису, проілюструвала декілька книжок, має власну майстерню, спеціалізовану перш за все на ручному розписі одягу.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Т. О. Вакуленко виконує розписи на папері, полотні, тканині, дереві, металі, розписує інтер'єри. Розмір творів різноманітний: від мініатюрної сувенірної продукції до розпису інтер'єрів та фасадів площею до десятків квадратних метрів. Майстриня віддає перевагу монументальним роботам, над створенням яких працює переважно разом з чоловіком Олександром Вакуленком. Удвох розмалювали інтер'єр холу Національної спілки художників України у 2003 році. Улюблений її сюжет — птахи, дерево життя. Велику увагу Тамара Олексіївна приділяє колористиці, використовує складні сполучення кольорів.

Постійний учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок з 1985 року. Зокрема виставки художниці мали місце у Франції (м. Ліон, 1996 р.), Німеччині (м. Нюрнберг, 2009 р.), Японії (м. Наґоя, 2005 р.), Китаї (м. Гонконг, 2015 р.), тощо.

Розписувала інтер'єри будинків у Харкові, Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Коломиї, Чернівцях, Ліоні.

Досвід петриківського розпису передає бажаючим, проводить майстер-класи. Навчає своїх учнів основам малювання петриківського розпису, присвячує заняття вивченню розпису з вправами по композиції. Тамара Олексіївна на прикладі своїх робіт і робіт інших відомих майстрів пояснює закономірності та правила побудови композицій. Майстриня вважає, що «гармонійна композиція полягає в побудові гарного малюнку. Потім потрібно продумати її цілісність за кольором і тоном». Для цього Т. О. Вакуленко придумала спеціальні вправи з кругами різних пастельних відтінків і різними за діаметром. Завдяки педагогічній діяльності Тамари Вакуленко мистецтво петриківського розпису на Харківщині продовжується у творчості багатьох її учнів.

Досягнення[ред. | ред. код]

Т. О. Вакуленко — заслужений майстер народної творчості України з 2006 року. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1995 року і згодом заступник голови її Харківського обласного відділення. Лауреат премії ім. Данила Щербаковського від 17 грудня 2003 року. Брала участь у багатьох Всеукраїнських та міжнародних виставках народного і декоративно-ужиткового мистецтва.

Твори художниці знаходяться у фондах багатьох музеїв України та приватних колекціях, зокрема у таких як Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей народного мистецтва Слобожанщини, Національний музей народного мистецтва у Коломиї, Запорізький обласний художній музей, Дніпропетровський художній музей.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]