Сковорода (посуд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пательня)
Перейти до: навігація, пошук
Сучасна сковорода
Українська сковорода XVIII ст., з експозиції музею Михайлівського Золотоверхого собору, Київ

Сковорода́[1] або пате́льня (діалектизм)[2] — круглий плаский кухонний посуд для смаження харчових продуктів, залізний (чавун, неіржавна сталь) або алюмінієвий з невисоким круглим бортом, що утворює коло.

Сковорода у господарстві[ред.ред. код]

Сковорода може бути зроблена з різних матеріалів: чавуну, нержавкої сталі, алюмінію і навіть глини. Залежно від призначення, може мати тонке і товсте дно, високі та низькі бортики. Як правило, споряджається одною довгою ручкою, але існують сковороди з двома ручками. Ручки сучасних сковорід часто робляться знімними, що уможливлює їх використовування у духових шафах. Сковороди, призначені для смаження у печах, не мають ручок, ставляться у піч і виймаються звідти за допомогою чаплії.

Історія[ред.ред. код]

Примітивною сковородою нашим предкам міг слуговати плаский камінь, на якому готувалася їжа. З розвитком гончарства з'явилися глиняні сковороди (які де-не-де існують і досі). Зараз більшість сковорід виготовляється з металу.

Матеріали[ред.ред. код]

Традиційно сковороди виготовлялись з чавуну. Незважаючи на те, що чавунні сковороди популярні й сьогодні, але більшість сучасних сковорід виготовляються з таких матеріалів:

Сковороди з алюмінію бувають штапмовані, або литі[3]. Штамповані сковороди при високих температурах або на електричній плиті швидко деформуються. Литі сковороди рівномірно та швидко нагріваються, довго остигають, підходять для смаження та тушкування. Але алюмінієві сковороди мають такі недоліки як пригорання їжі, для запобігання цьому використовують тефлонове або керамічне покриття.

Чавунні сковороди є найбільш стійкими до деформацій, вони особливо зручні при тривалому приготуванні страв, їжа практично не пригорає[4]. Це відбувається завдяки природним антипригарним властивостям чавуну, які з часом тільки посилюються[5]. Але при неправильному догляді сковорода може іржавіти, їх не потрібно мити миючими засобами, замість цього їх прожарюють і споліскують водою.

Сковороди з нержавіючої сталі не схильні до іржі, не вступають ні в які хімічні реакції, що гарантує безпечну їжу, швидко нагріваються. Але їх не можна мити абразивами, також варто звернути увагу на дно, воно має бути товстим, щоб всередині такого дна знаходились алюміній і мідь або бронза і сталь, які не дозволяють сковороді деформуватися.

Покриття[ред.ред. код]

Сковорода з тефлоновим покриттям може бути алюмінієвою, чавунною, сталевою, але більшість її якостей визначає внутрішній шар-полімер політетрафторетилен («тефлон»). Перевагою цього полімеру є те, що він надзвичайно слизький, а тому на таких сковорідках нічого не підгорає і навіть не прилипає. Але тефлонову сковороду краще не нагрівати більш як до 240 °C, за таких температур тефлон починає випаровуватися, виділяючи шкідливі речовини[6]. Такі сковорідки не можна мити з абразивними речовинами, а при готуванні не використовувати металеві лопатки, а дерев'яніабо силіконові. Сковороду з тефлоновим покриттям краще використовувати для розігріву їжі і швидкого обсмажування.

Сковороди з керамічним покриттям – останнє слово науки у сфері домашнього начиння. Покриттям в даному випадку виступає спеціальне зміцнене скло з антипригарними властивостями. Таке покриття додає білий або кремовий колір внутрішній поверхні і виглядає дуже красиво. Сковорода з керамічним покриттям може витримувати високі температури, для неї можна використовувати будь-які лопатки, в тому числі металеві. На них можна смажити без олії, вони легко миються. До того ж кераміка, на відміну від тефлону, безпечна. Але аби не пошкодити покриття, після приготування треба дати сковороді трохи охолонути, а вже потім мити.

Види сковорід[ред.ред. код]

Вок — сковорода з опуклим дном невеличкого діаметру та високими бортами. Походить зі Південно-Східної Азії.

Кеці — традиційна грузинська глиняна сковорода для випікання хліба.

Рондель (від пол. rondel) — півсковорода-півкаструля.

Сковорода як символ, образ[ред.ред. код]

Завдяки борту-колу, залізна сковорода, що часто буває на вогні, грає роль сильного оберегу від нечистої сили. В одному оповіданні типу гоголівського «Вія», парубок щоб сховатися від відьом, сідає на сковороді в печі, і вони його не знайшли. На другий день «київська відьма», як відомо, сильніша від інших, його побачила, але — «не можна його, каже взяти»[7]. Ясно, що сковорода, в якій сидів парубок, відіграла роль чарівного кола.

У другому оповіданні про чоловіка, що сховався від відьми у вівтарі, сів там на камінь і прикрився сковородою, відьма звернулася на дно морське до «видючого каменя» шоб той вказав, де чоловік той сховався. Видючий камінь відповів: «Чоловік той стоїть на камені під залізним небом, якого у світі нема», і скільки відьми не шукали, того чоловіка не знайшли. Окрім «камінної гори» і «залізного неба» чоловіка того охоронило й потрійне чарівне коло, яке він зробив навкруги себе хрестом[8].

Завдяки своєму круглому обводові, сковорода має силу стримувати вогонь, нею накритий, як це видно з замовляння, що його проголошували коло вогню: «Помагай — Біг, Митре брате! — Здорова була, моя мати! — Не я твоя мати: твоя мати у вогні, під сковородою сквариться і пряжеться да не розширяється. І ти, Дмитре брате, і скварись, і пряжись да з-під сковороди не розширяйсь: як орел у полі літає, крилами полум'я погашає…»[9].

Стримувальну силу сковороди видно й з тієї ролі, яку вона відіграє в магічному поборюванні оп'яніння: "Чоловікові, щоб не упитись, треба найти на дорозі верьовку і, зв'язавши кінцями всередину, палити на сковородні, а як верьовка загориться, говорити тричі: «Так, як ця верьовка зав'язана, так би мені, рабові Божому, зав'язало від усякого п'янства мисленого…» Як та верьовка згорить, то давати її пити в будь-чім[10].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 290.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 92.
  3. Як вибрати сковороду. 
  4. Переваги та недоліки сковорідок. 
  5. Chemistry of Cast Iron Seasoning: A Science-Based How-To. 
  6. Houlihan 2003 «DuPont studies show that the Teflon offgases toxic particulates at 464 °F. At 680 °F Teflon pans release at least six toxic gases, including two carcinogens, two global pollutants, and MFA, a chemical lethal to humans at low doses.»
  7. М. Сумцов в К. Ст. 1892 р. Ш, 474
  8. Д. Щербаківський в Наук. 36. Київ. 1924, ст. 214
  9. П. Єфименко, МЗ. ст. 66—67
  10. Полтавщина, П. Єфименко, МЗ. ст. 66—67

Джерела[ред.ред. код]