Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря
50°27′20″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.45565431507841936° пн. ш. 30.5218326710439314° сх. д. / 50.45565431507841936; 30.5218326710439314Координати: 50°27′20″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.45565431507841936° пн. ш. 30.5218326710439314° сх. д. / 50.45565431507841936; 30.5218326710439314
Тип музей
Країна  Україна
Адреса Київ, Михайлівська площа
Засновано 1998
Відкрито червень 1998 року
Сайт archangel.kiev.ua/monastyr/muzej.html
Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря. Карта розташування: Київ
Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря
Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря (Київ)
Мапа

CMNS: Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря у Вікісховищі

Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря — музей, заснований в червні 1998 року на території Михайлівського Золотоверхого монастиря, який на той час відновлювався. Розташований у дзвіниці та прилеглому корпусі (Варваринські келії).

Фонди[ред. | ред. код]

Мозаїка з Св. Дмитрієм Солунським, (колись Михайлівський Золотоверхий собор). Нині в Третьяковській галереї, Москва.
  • Комплектування фондів продовжується. Через руйнацію споруд, оригінальних фрагментів будівель залишилось мало. Перш за все, це підмурки собору. Дещо пошкоджені, вони збереглися і доступні для досліджень і зараз під підлогою відновленого собору.
  • Родзинкою собору були мозаїки візантійських і місцевих майстрів, створені в 12 столітті. Коштовні прикраси зі смальти мала лише центральна апсида собору в інтер'єрі. За сюжетом вони були подібні до таких же в Софії Київський. Але тут фігура Богородиці Оранти втрачена (в Софії збереглася). Пощастило сцені Євхаристії — причастя Апостолів самим Христом. Центральні фігури Євхаристії належать до шедеврів світового мистецтва. Одну з мозаїк з зображенням святого воїна Дмитра Солунського забрали на виставку до Москви і не повернули до Києва. Нині оригінал мозаїки зберігається в Державній Третьяковській галереї.
  • Надзвичайна коштовність створення мозаїк обмежувала їхнє використання. Тому рештки стін собору прикрасили дешевшими та менш трудомісткими фресками. Під сюжетними фресками були створені фрески орнаментального характеру і фрески, що імітують мармурові панелі, яких собор не мав. В часи 2-ї світової війни фрески було вивезено до Німеччини. В післявоєнні роки їх вдалося повернути в тодішній СРСР, але їх передали на збереження не до Києва, а в музей Ермітаж. Саме їх вдалося повернути в Київ.

Експозиція[ред. | ред. код]

Серед експонатів музею:

Туристична інформація[ред. | ред. код]

Музей відчинено щоденно, крім понеділка, з 10.00 до 17.00.

Очолює музей бібліограф Наталія Селівачова.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • журнал «Наука и жизнь», № 12, декабрь, 1985 (рос)
  • журнал «Пам'ятки України», № 1, 1989 (укр)
  • В. Н. Лазарев, «История византийской живописи», в 2-х томах, М,"Искусство", 1986 (рос)
  • «Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря», К, «Грані-Т», 2007

Посилання[ред. | ред. код]