Пауль фон Леттов-Форбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль фон Леттов-Форбек
нім. Paul von Lettow-Vorbeck
Bundesarchiv Bild 183-R05765, Paul Emil von Lettow-Vorbeck.jpg
Народження 20 березня 1870(1870-03-20)[1][2][…]
Саарлуї, Саарланд[4]
Смерть 9 березня 1964(1964-03-09)[1][2][…] (93 роки)
Гамбург, ФРН[4]
Поховання
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Приналежність Q830693?[5][6][7] і government of German East Africad[6][7]
Освіта Französisches Gymnasium Berlind
Партія Німецька національна народна партія
Звання генерал
Війни / битви Східноафриканська кампанія, Battle of Tangad, Battle of Mahiwad, Battle of Ngomanod і Перша світова війна
Нагороди
Столітня медаль
Китайська медаль
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Корони (Пруссія)
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
Орден Корони (Вюртемберг)
Орден дому Саксен-Ернестіне
Орден Святого Михаїла (Баварія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Альберта (Саксонія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Ганзейський Хрест (Любек)
Орден Заслуг дома герцога Пітера-Фрідріха-Людвіга (Велике герцогство Ольденбург)
За поранення (нагрудний знак)
Військовий орден святого Генріха
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
CMNS: Пауль фон Леттов-Форбек у Вікісховищі

Пауль Еміль фон Леттов-Форбек (нім. Paul von Lettow-Vorbeck) (20 березня 1870, Саарлуї — 9 березня 1964, Гамбург) — німецький військовий та політичний діяч, генерал від інфантерії імперської армії Німеччини. Прославився обороною німецьких колоній в Східно-Африканській кампанії під час Першої світової війни. Протягом більше ніж 4 років, з силами, які в найкращі часи не перевищували 14 000 солдат (3 000 німців та 11 000 тубільців), успішно протистояв значно переважаючим силам супротивника, що складали 300 000 військових британської, бельгійської та португальської армій. Не зазнавши жодної поразки на полі бою, фон Леттов-Форбек став єдиним німецьким командиром, що вів успішні дії на території британських колоній в Африці за часів світової війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Пауль фон Леттов-Форбек. Плакат Першої світової війни, 1918.

В 1904—1907 в чині капітана служив в німецькій Південно-Західній Африці (сучасна Намібія). Брав участь у придушені повстання племені герреро. 1914 року був переведений у Східну Африку (сучасна Танзанія). На момент початку Першої світової війни у його розпорядженні було 261 білих і 4680 тубільних солдатів (аскарі). Після початку війни організував формування добровільних загонів в які за час війни вступило близько 3 тисяч чоловік. З цими силами, вдало використовуючи рельєф місцевості, Пауль фон Леттов-Форбек успішно тримався проти значно більших сил англійців та португальців. Постійно проводив активні військові операції.

Найбільш вдалою військовою операцією вважається битва при Тангі. Фон Леттов-Форбек сконцентрував війська в районі Дар-ес-Саламу. 15 вересня 1914 перейшов англо-німецький кордон і зайняв Тавету. В листопаді 1914 англійське колоніальне командування висадило десант (6-8 тисяч солдатів за підтримки крейсерів). Леттов-Форбек організував вдалу оборону і завдав поразки англійським військам.

Недостатня кількість спорядження і людей змушувала його постійно маневрувати. Він вміло використовував партизанську тактику в боях з військами Антанти. Йому вдалося розбити англійські війська біля Пассіне в січні 1915, Мохіве в серпні 1917 та в інших.

4 листопада 1916 нагороджений орденом Pour le Mérite, а 10 жовтня 1917 отримав Дубове листя до нього.

В листопаді 1917 форсував Ровуму і вторгнувся зі своїми загонами (300 білих, 1700 тубільців) в португальську Східну Африку (сучасний Мозамбік), в липні 1918 досяг порту Келімане. Повернувся з експедиції у вересні 1918.

2 листопада 1918 фон Леттов-Форбек із загоном (30 офіцерів, 120 білих солдат, 1156 тубільців) вторгся в англійську колонію Родезію, де отримав повідомлення про підписання перемир'я і склав зброю.

З 1919 командир бригади в складі рейхсверу. В 1920 брав участь у Каппському заколоті, після якого був змушений піти у відставку. З 1928 член Рейхстагу від Німецької народної партії (з 1930 — Консервативна народна партія).

Автор мемуарів «Мої спогади про Східну Африку» (1921) та інших.

Дії фон Леттов-Форбека створили йому загальну популярність в Німеччині як під час війни, так і в часи Веймарської республіки, Третього рейху і ФРН.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесні звання[ред. | ред. код]

  • Почесний доктор Берлінського університету (19 січня 1919)
  • Почесний член Ростоцького університету (12 листопада 1919)
  • Почесний член берлінського відділу Сталевого шолома
  • Почесний член Союзу Киффгойсера (7 лютого 1953)
  • Почесний член Союзу німецьких бойскаутів (лютий 1956)
  • Почесний громадянин міста Саарлуї (1956)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Meine Erinnerungen aus Ostafrika, Koehler, Leipzig 1920
  • Heia Safari! – Deutschlands Kampf in Ostafrika, Koehler & Amelang, Leipzig 1920 (gekürzte Fassung des vorigen Titels) (Das Buch als PDF-Datei Für Nicht-USA-Bewohner nur mit US-Proxy abrufbar!
  • Um Vaterland und Kolonie; ein Weckruf an die deutsche Nation, 1919 (Netzbuch und einzelne Seiten als PDF-Dateien speicherbar) Für Nicht-USA-Bewohner nur mit US-Proxy abrufbar!
  • Afrika, wie ich es wiedersah, Lehmann, München 1955
  • Kwa Heri Bwana! Auf Wiedersehen, Herr, Klein, Lengerich 1954
  • Mein Leben, Koehler, Biberach an der Riss 1957

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Anderson, Ross. The Forgotten Front: The East African Campaign, 1914—1918. London: Tempus Publishing, 2004. ISBN 0-7524-2344-4.
  • Crowson, Thomas A. When Elephants clash. A critical analysis of Major General Paul Emil von Lettow-Vorbeck in the East African Theatre of the Great War. (Fort Leavenworth, Kansas. Faculty of the US Army Command and General Staff College, Masterarbeit, 2003). Washington, DC: Storming Media, 2003. NTIS, Springfield, VA. 2003. Microform-Edition.
  • Haupt, Werner. Deutschlands Schutzgebiete in Übersee 1884—1918 [Germany's Overseas Protectorates 1884—1918]. Friedberg: Podzun-Pallas Verlag. 1984. ISBN 3-7909-0204-7
  • Hoyt, Edwin P. The Germans who never lost. New York: Funk & Wagnalls. 1968, and London: Leslie Frewin, 1969. ISBN 0-09-096400-4.
  • Hoyt, Edwin P. Guerilla: Colonel von Lettow-Vorbeck and Germany's East African Empire. New York: MacMillan Publishing Co., Inc. 1981; and London: Collier MacMillan Publishers. 1981. ISBN 0-02-555210-4.
  • Miller, Charles. Battle for the Bundu: The First World War in German East Africa. London: Macdonald & Jane's, 1974; and New York: MacMillan Publishing Co., Inc. 1974. ISBN 0-02-584930-1.
  • Schulte-Varendorff, Uwe. Kolonialheld für Kaiser und Führer. General Lettow-Vorbeck — Eine Biographie [Colonial Hero for Kaiser and Führer. A General Lettow-Vorbeck Biography]. Berlin: Ch. Links Verlag, 2006. ISBN 3-86153-412-6.
  • Stephenson, William. Der Löwe von Afrika. Der legendäre General Paul von Lettow-Vorbeck und sein Kampf um Ostafrika [The Lion of Africa. The legendary General Paul von Lettow-Vorbeck and his campaign for East Africa]. Munich: Goldmann, 1984. ISBN 3-442-06719-7.
  • Carl Friedrich Christiansen: „Durch!“ – Mit Kriegsmaterial zu Lettow-Vorbeck, Verlag für Volkskunst, Stuttgart 1918
  • Richard Wenig: S.M.S. „Königsberg“ – Letzter Kampf in Deutsch-Ostafrika, Nach der Originalausgabe von 1938, Melchior-Verlag, ISBN: 978-3-941555-34-1
  • A. Schirge: Mit Lettow-Vorbeck durch Ost-Africa, 1914–1919 (Netzbuch und einzelne Seite als PDF-Dateien speicherbar) Für Nicht-USA-Bewohner nur mit US-Proxy abrufbar!
  • Richard Wenig: Kriegs-Safari. Erlebnisse und Eindrücke auf den Zügen Lettow-Vorbecks durch das östliche Afrika, 1920 (Netzbuch und einzelne Seite als PDF-Dateien speicherbar) Für Nicht-USA-Bewohner nur mit US-Proxy abrufbar!
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Claus Nordbruch: Deutsche Kolonialleistungen gegen die Kolonialschuldlüge, in: Rolf Kosiek / Olaf Rose (Hgg.): Der Große Wendig – Richtigstellungen zur Zeitgeschichte, Bd. 1, Grabert Verlag, Tübingen 2006, S. 101–113
  • Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736–1918 – Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee, Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung, Dresden 1937, S. 423

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б Munzinger-Archiv — 1913.
  4. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118779737 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Das Deutsch-Ost-Afrika-Archiv: Inventar der Abteilung "German Records" im Nationalarchiv der Vereinigten Repuplik Tansania, Dar-es-Salam — 1984. — Т. 1. — С. 70.
  6. а б (unspecified title) — С. 70.
  7. а б Das Deutsch-Ost-Afrika-Archiv: Inventar der Abteilung "German Records" im Nationalarchiv der Vereinigten Repuplik Tansania, Dar-es-Salam — 1984. — Т. 1.