Пилипчук Роман Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роман Пилипчук
Особисті дані
Повне ім'я Роман Михайлович Пилипчук
Народження 27 квітня 1967(1967-04-27) (56 років)
  Сніжне, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Зріст 182 см
Вага 78 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989
1990—1991
1991
1991—1993
1993—1995
1995—1997
1998—1999
1999—2002		 СРСР «Текстильник» (Іваново)
СРСР «Динамо» (Москва)
СРСР «Спартак» (Владикавказ)
Ізраїль «Маккабі» (Герцлія)
Ізраїль «Маккабі» (Нетанья)
Ізраїль «Маккабі» (Петах-Тіква)
Ізраїль «Маккабі» (Герцлія)
Україна «Металург» (Донецьк)		 39 (15)
21 (2)
9 (2)
40 (12)
53 (17)
71 (24)
18 (1)
65 (15)
Тренерська діяльність**
2008 Росія «Шинник» (тренер)
2009 Молдова «Дачія»
2010 Росія «Балтика» (ст. тренер)
2011—2012 Росія «Динамо» (Москва) (тренер)
2012—2013 Україна «Олімпік» (Донецьк)
2014—2015 Латвія «Спартакс» (Юрмала)
2015—2016 Таджикистан Таджикистан (ст. тренер)
2015—2016 Таджикистан Таджикистан (до 21)
2016—2018 Росія «Спартак» (Москва) (тренер)
2018—2019 Росія «Ахмат» (тренер)
2019 Білорусь «Динамо» (Мінськ)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пилипчук.

Роман Михайлович Пилипчук (* 27 квітня 1967, Сніжне, Донецька область) — радянський і український футболіст та тренер. Майстер спорту СРСР — 1990 рік.

Спортивна біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Розпочав свій шлях у футболі в 1975 році у Сніжному. Пройшов всі етапи кар'єрного росту, від дитячої футбольної школи до відомих клубів колишнього СРСР, Ізраїлю та України. Завжди був лідером атак в командах, де виступав. Дебютував у великому футболі, розпочав з другої ліги чемпіонату СРСР, де виступав у команді іванівських «текстильників». У 1989 році Роман зіграв 39 матчів і забив 15 голів.

На одному з матчів Кубка СРСР, його помітили селекціонери московського «Динамо» і запросили в команду. У вищій лізі він дебютував 1 квітня 1990 року в матчі 5-го туру проти харківського «Металіста», вийшовши на заміну на 48-й хвилині замість Сергія Кір'якова[1]. Всього в тому сезоні провів 15 матчів, забив 2 м'ячі і став бронзовим призером першості.

У 1991 році в першому колі чемпіонату він зіграв 6 матчів і в липні пішов у владикавказський «Спартак», в якому провів другу частину чемпіонату. Після розпаду СРСР Роман покинув команду і поїхав до Ізраїль і майже вісім років відіграв у місцевому чемпіонаті. Всього в чемпіонаті Ізраїлю зіграв 131 матч і забив 29 голів.

У 1999 році повернувся в Україну, де протягом трьох років був лідером донецького «Металурга». За 3 роки Роман зіграв 65 матчів, забивши 15 м'ячів. У 2003 році він завершив кар'єру у віці 36 років.

З 2003 року розпочав тренерську діяльність. Працював тренером у різних українських, молдовських та російських командах. Працював помічником тренера в калінінградській «Балтиці». У 2009 році очолював тренерський штаб «Дачії» (Кишинів).

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

З 2003 року розпочав тренерську діяльність. Працював тренером у різних українських, молдовських та російських командах. Працював помічником тренера в «Шиннику». У 2009 році очолював тренерський штаб «Дачії» (Кишинів).

2010 року був старшим тренером в «Балтиці». У 2011—2012 роках працював у тренерському штабі московського «Динамо». Потім був головним тренером донецького «Олімпіка» і «Спартакса» (Юрмала).

У липні 2015 року став асистентом Мубіна Ергашева у збірній Таджикистана[2], одночасно при цьому очолював молодіжну збірну Таджикистану до 21 року[3].

У червні 2016 року увійшов до тренерського штабу Дмитра Аленічева у московському «Спартаку», залишився в тренерському штабі після призначення головним тренером італійського фахівця Массімо Каррери[4].

3 травня 2018 року заявив про відхід з «Спартака» і бажання відновити самостійну работу.[5] У сезоні 2018/19 почав працювати в тренерському штабі клубу «Ахмат» помічником Рашида Рахімова.

Особисте життя[ред. | ред. код]

21 липня 2017 року дочка Пилипчука Марія померла у віці 23 років[6].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Динамо (Москва) 1 — 0 Металіст (Харків) (ua) . КЛИСФ. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 9 липня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  2. ↑ Мубін Ергашев призначений виконуючим обов'язки головного тренера збірної Таджикистану. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  3. ↑ / Роман Пилипчук готуватиме «молодіжку» Таджикистану до Кубку Співдружності-2016. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  4. ↑ Sputnik Тоҷикистон:Роман Пилипчук залишається тренувати «Спартак» [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Роман Пилипчук: «Після сезону йду з „Спартака“, щоб далі працювати самостійно». Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  6. ↑ Донька тренера московського ФК "Спартак" Романа Пилипчука померла на 24-му році життя (рос.). Р-Спорт. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 21 липня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль

Кармелюк (2004–2005) · Петров (2005–2012) · Пилипчук (2012–2013) · Санжар (2013–2018) · Шевчук (2018–2019) · Климовський (в.о.) (2019) · Сезар (2019) · Климовський (в.о.) (2019) · Гомес (2019–2020) · Климовський (в.о.) (2020) · Климовський (2020–2021) · Калитвинцев (2021) · Санжар (2021) · Літовченко (2021–2022)

Чуркін (1940) · Корчебоков (1941) · Єлисєєв (1945–47) · Корчебоков (1947–50) · Назаров (1950) · Фокін (1951–52) · Бозененков (1953–54) · Матвєєв (1956–57) · Соколов (1957) · Новиков (1960–61) · Севідов (1962–69) · Мозер (1969–73) · Єгоров (1974) · Горянський (1974–76) · Базилевич (1977–78) · Малофєєв (1978–83) · Арзамасцев (1984–86) · Савостіков (1986–88) · Малофєєв (1988–91) · Вергеєнко (1991–94) · Арзамасцев (1994) · Щокин (1994–97) · Байдачний (1997–98) · Курнєв (1998) · Арзамасцев (1998) · Курненін (1999–2000) · Родньонок (2000) · Піскарьов (2000–01) · Кондратьєв (2001) · Малофєєв (2001–02) · Зигмантович (2002) · Арзамасцев (2002) · Гюров (2002–03) · Байдачний (2003) · Шубін (2003–04) · Шуканов (2004–05) · Башмаков (2005) · Рябоконь (2005–06) · Петрушин (2006) · Качуро (2006–07) · Хацкевич (2007) · Кріушенко (2007–08) · Муслин (2008–09) · Альшевський (2009) · Гуренко (2009–10) · Солодовников (2010) · Гольмак (2010) · Василенко (2010–11) · Овчинников (2011) · Седньов (2011–12) · Протасов (2012–13) · Маскант (2013) · Журавель (2014) · Угрін (2014–15) · Рашович (2015–16) · Боровський (2016–17) · Гуренко (2017–18) · Пилипчук (2019) · Гуренко (2019–20) · Кучук (2020–21) · Челядинський (в. о.) (2021–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пилипчук_Роман_Михайлович&oldid=41307474