Поширення мов канурі в Нігері , Нігерії і Чаді .
Писемність канурі — писемність мов канурі (діалекти мови канурі та мова канембу ). Зараз ці мови використовують здебільшого латинський алфавіт , але раніше (а іноді й зараз) використовували арабське письмо .
Мова канурі в Нігері та Нігерії , а також мова канембу в Чаді записується латинською абеткою.
Ця абетка створена для таких діалектів мови канурі: дагара (dagara), манга (manga), мобеур (mobeur), тумарі (tumari).
A a
B b
C c
D d
E e
Ǝ ə
F f
G g
H h
I i
J j
K k
L l
/a/ ,/ɐ/
/b/
/t͡ɕ/
/ð~d̪/
/e/
/ɨ/
/f/
/g/
/h/
/i/
/d͡ʑ/
/k/
/l/
M m
N n
Ny ny
O o
P p
R r
Ɍ ɍ
S s
Sh sh
T t
U u
W w
Y y
Z z
/m/
/n/
/ɲ/
/o/
/p/
/ɾ/
/ɽ/
/s/
/ɕ/
/t/
/u/
/w/ ,/β/
/j/
/z/
Тони на письмі не позначаються.
Також в алфавіт входить знак ’ .
В наукових текстах тони можуть позначатися шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: гравіс ( ` ) — низький тон; акут ( ´ ) — високий; циркумфлекс ( ˆ ) — спадаючий; гачек ( ˇ ) — зростаючий.
Стандартизована абетка канурі (Standart Kanuri Orthography) була розроблена в Нігерії у 1975 році на основі діалекту єрва (yerwa)[6] .
A a
B b
C c
D d
E e
Ǝ ə
F f
G g
H h
I i
J j
K k
L l
M m
Mb mb
N n
/a/
/b/
/t͡ʃ/
/d/
/e/
/ɨ/
/f/
/g/
/h/
/i/
/d͡ʒ/
/k/
/l/
/m/
/ᵐb/
/n/
Nd nd
Ng ng
Nj nj
Ny ny
Nz nz
O o
P p
R r
S s
Sh sh
T t
U u
W w
Y y
Z z
/ⁿd/
/ᵑɡ/
/ⁿd͡ʒ/
/ɲ/
/ⁿz/
/o/
/p/
/r/
/s/
/ʃ/
/t/
/u/
/w/
/y/
/z/
Тони на письмі не передаються.
Може використовуватися знак ’ для передачі гортанного зімкнення між голосними (наприклад, sa’a — ткацтво).
Мова канембу записується чадською національною абеткою (латинською версією).
Мови канурі почали записуватися арабським письмом приблизно з 17 століття. Література, написана цими мовами, включала коментарі до Корану (написані давньоканембською мовою; 16 або 17 ст. — сьогодення), списки царів держави Канем-Борно (мовою канурі; 18 — 19 ст.)[8] .
Арабське письмо для давньоканембської мови і її сучаного нащадка — мови тарджумо, — використовується для запису ісламської літератури. Тарджумо є писемною мовою, і відрізняється від сучасної розмовної мови канурі. В цій абетці не виникло якихось додаткових букв, але натомість вона могла передавати тони (давньоканембська і тарджумо — тональні мови).
Транскрипція тонів (МФА): акут ( ´ ) — високий; гравіс ( ` ) — низький; циркумфлекс ( ˆ ) — спадаючий.
Аджамі (арабське)
МФА
َ◌
[à]
ِ◌
[ì], ([í])
ٜ◌
[è]
ُ◌
[ò], [ù]
ْ◌
[ɨ̀]
ا َ◌
[á], [â]
ي ِ◌
[í], [î]
و ُ◌
[ó], [ú], [ô], [û]
واْ ُ◌
[ó]
يٰ ٜ◌
[é], [ê]
Арабське
МФА
ب
[b], [ᵐb], [p]
ت
[t], [ⁿt]
د
[d], [ⁿd]
ر
[r]
س
[s]
غ
[g], [ᵑg]
ف
[f], [p], [ɸ]
ك
[k]
ل
[l]
م
[m]
ن
[n]
Арабське
МФА
و
[w]
ي
[j]
ث
[t͡s]
ج
[d͡z], [ⁿd͡z], [z], [d͡ʒ]
ح
[ħ]
ز
[z]
ص
[s]
ط
[t]
ع
[ʔ]
ھ
використовується в кінці слів
Також існують букви, які зустрічаються здебільшого в запозиченнях з арабської. Іноді вони можуть писатися замість інших букв.
Буква
Може замінювати букви
ش
ث س
ظ
ز ج
ق
ك
خ
ذ
ز ج
Стандартизованої арабської абетки для мови канурі поки не існує. В Нігерії в штаті Борно займалися розробкою такої азбуки, але роботу не було завершено[11] . Ісламська організація з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ /ISESCO) також займається розробкою такого алфавіту[12] [13] .
Мова канембу записується чадською національною абеткою (арабською версією).
↑ Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
↑ Alphabet kanuri (arrété 213-99 de la République du Niger).
↑ Abdoulkarim Chérif Ari, Arimi Boukar, Kevin Anthony Jarrett, Maï Moussa Maï,Manoua Djibir, Taweye Aïchéta Chégou Koré. «Élaboration d’un dictionnaire bilingue kanouri-français. / Kalmaram tǝlamyindia kanori-faransa».
↑ United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Meeting of a group of experts for the unification of alphabets of national languages. Bamako, Mali, 28 February — 5 March 1966. Final report.
↑ Lacroix Pierre-Francis. «Transcription de langues africaines». [недоступне посилання з жовтня 2019 ]
↑ Gudrun Miehe, Jonathan Owens, Manfred von Roncador. «Language in African urban contexts: a contribution to the study of indirect globalisation». Ст. 111 — 113.
↑ Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 20.
↑ а б Dmitry Bondarev. «Multiglossia in West African manuscripts: The case of Borno, Nigeria».
↑ Meikal Mumin, Kees Versteegh. «The Arabic script in Africa: studies in the use of a writing system». Ст. 107 — 142 (Dmitry Bondarev. «Old Kanembu and Kanuri in Arabic script: phonology through the graphic system».)
↑ Дмитрий Бондарев. «Сорок лет спустя: канурийские глоссы в борнуанских коранических рукописях».
↑ Helma Pasch. «Competing scripts: the introduction of the Roman alphabet in Africa».
↑ Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages Ст. 23 — 24.
↑ Proposal to encode additional Arabic-script characters. Ст. 12.
↑ Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages Ст. 20.
Додаткові джерела і посилання [ ред. | ред. код ]