Чеченська абетка
Сучасна чеченська абетка (чеч. нохчийн абат) на основі кирилиці з'явилася в 1938 році. Історично для чеченської мови використовували також арабицю та латиницю.
Хронологія[ред. | ред. код]
Найдавніші написи, знайдені на території Чечні, було виконано грузинським письмом, втім немає певності, що це чеченська мова. В історії чеченської писемності виділяють такі етапи:
- з XIX століття до 1925 року — писемність на основі арабського алфавіту;
- 1862-1910-ті роки — писемність на основі кирилиці (паралельно з арабицею);
- 1925-1938 роки — писемність на латинській основі;
- з 1938 року — сучасна писемність на основі кирилиці;
- 1990-ті роки — спроба створення нової писемності на латинській основі.
Історія[ред. | ред. код]
Арабиця[ред. | ред. код]
В XVI столітті в Чечню разом із ісламом проникла арабська мова. Під час Кавказької війни було зроблено перші спроби пристосувати арабське письмо до особливостей чеченської фонетики, що було непростою справою через відсутність в арабиці літер для чеченських абруптивів і губних голосних.[1].
Первинно чеченська абетка на основі арабської виглядала ось так[2]:
ي ﻻ ه و ن م ل ك ق ڮ ڤ ف غ ع ظ ط ض ص ش س ز ر ذ د خ ح ج ث ت ب ا
1910 року Сугаїп Ґайсунов реформував чеченську арабську абетку, наблизивши її до потреб чеченської фонетики. Цією абеткою в типографії Темір-Хан-Шури почали друкувати книги. Ця абетка виглядала ось так:
ڥ ڤ ڭ ڮ ژ چ ي ه و ن م ل ك ق ف غ ع ظ ط ض ص ش س ر ذ د خ ح ج ث ت ب ا . Голосні звуки [а], [е] та [о] позначалися горизонтальною рискою над приголосними[3].
1920 року було видано буквар за авторством А. Тугаєва та Таштеміра Ельдарханова. Цей буквар містив алфавіт Сугаїпа Ґайсунова з додаванням двох літер — څ для звука [чӀ] та ﭙ (даль з трьома крапками під нею) для звука [цӀ]. Одночасно з абетки було виключено букви ض і ص, що використовувалися тільки в арабських словах[4].
Нарешті в 1922 році Шагаб Сугаїпов ще раз реформував чеченську арабську абетку, впровадивши в неї знаки на позначення голосних і максимально пристосувавши її для потреб чеченської фонетики. Цю абетку використовували у всіх офіційних сферах (освіта, видавнича справа, документообіг) до 1925 року, хоча окремі статті в газеті «Серлом» друкувалися нею до 1927 року. Останній варіант абетки на арабській графічній основі виглядав так[5]:
| آ | ب | ﮃ | چ | د | ه | ف | گ | ﻫ | ع |
| اى | ى | ک | ڤ | ل | م | ن | او̃ | يۇ | ف |
| ر | س | ش | ت | او | ۇ | و | وو | خ | ح |
| ذ | ج | ڥ | ࢰ | غ | ݗ | ڗ | ط | ق |
Перша кирилиця (1862-1910-ті)[ред. | ред. код]
Незабаром після приєднання Чечні до Російської імперії вивченням чеченської мови зайнявся барон Петро Услар[ru]. Він уклав першу граматику чеченської мови, а в 1862 році разом зі своїм помічником Кеді Досовим склав перший чеченський буквар «нахчујн ђуж ду һара»[6]. Абетка цього видання базувалася на кириличній основі, але також містила кілька латинських і грузинських букв. У 1866 році цією абеткою вийшов ще один буквар за авторством Івана Бартоломея[ru][7].
Абетка Услара була добре пристосована до потреб чеченської фонетики і використовувалася у світських школах Чечні, яких, однак, в той час було дуже мало[8].
У 1908 році вчитель Ташдемір Ельдарханов уклав, а в 1911 році видав новий чеченський буквар: «Чеченська азбука і перша книга для читання». У цьому виданні він використовував абетку Услара, до якої було внесено кілька змін. Так, він виключив з алфавіту букву ђ, а грузинські літери წ і ჭ замінив на ц і ч відповідно[9].
Перша латинка (1925-1938)[ред. | ред. код]
На початку 1920-х років у СРСР розгорнулася кампанія латинізації писемностей. Уже в 1920 році на I з'їзді гірських освітян в П'ятигорську було запропоновано проєкт латинізованої чеченської абетки, але тоді його відкинули прихильники арабського письма. У 1923 році на латинську абетку перейшли інгуші, мова яких близька до чеченської. Однак в Чечні латинізація зустріла опір з боку духовенства та інших прихильників арабського письма[8]. Втім у 1925 році було офіційно затверджено чеченську латинську абетку, яку уклав Халід Ошаєв. Ця абетка мала такий вигляд[10]:
| A a | Ä ä | B b | C c | Č č | Ch ch | Čh čh | D d | E e | F f |
| G g | Gh gh | H h | I i | J j | K k | Kh kh | L l | M m | N n |
| Ŋ ŋ | O o | Ö ö | P p | Ph ph | Q q | Qh qh | R r | S s | Š š |
| T t | Th th | U u | Ü ü | V v | X x | X̌ x̌ | Y y | Z z | Ž ž |
Проєкт групи студентів Комуністичного університету трудящих Сходу: a, b, c, d, e, g, h, i, j, k, l, m, n, o, p, q, r, s, t, u, x, y, z, ç, sh, zh (j), xh (h), oe, ae, ue, (ie).
11-17 липня 1928 року у Владикавказі пройшла конференція з питання уніфікації чеченського та інгуського алфавітів. За підсумками обговорення було вирішено внести до чеченської абетки низку змін: замінити букву X̌ x̌ на Ꜧ ꜧ, Ä ä на Ea ea, Ö ö на Eo eo, Ü ü на Eu eu, а також виключити з абетки букву Ŋ ŋ[12].
Однак де-факто уніфікація чеченської і інгуської абеток відбулася пізніше, в 1934 році, до того ж в скороченому варіанті. Було проведено лише заміну X̌ x̌ на Ꜧ ꜧ і виключено Ŋ ŋ. У такому вигляді абетка продовжувала функціонувати до 1938 року[13].
Сучасна кирилиця (з 1938)[ред. | ред. код]
У 1938 році в ході процесу переведення писемностей народів СРСР на кирилицю Микола Яковлєв уклав чеченську кириличну абетку, що функціонує донині[14]. Її характерною рисою (як і багатьох інших кавказьких мов Росії) є наявність особливої літери — «палички» Ӏ ӏ. Її вживають як окремо, так і у диграфах. Через труднощі з набором «палички» на практиці її часто замінюють латинською I або цифрою 1 (у неформальному стилі).
Сучасна чеченська абетка має такий вигляд[15]:
| А а | Аь аь | Б б | В в | Г г | ГӀ гӀ | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Кх кх | Къ къ | КӀ кӀ | Л л | М м | Н н |
| О о | Оь оь | П п | ПӀ пӀ | Р р | С с | Т т | ТӀ тӀ | У у | Уь уь |
| Ф ф | Х х | Хь хь | ХӀ хӀ | Ц ц | ЦӀ цӀ | Ч ч | ЧӀ чӀ | Ш ш | Щ щ |
| (Ъ) ъ | (Ы) ы | (Ь) ь | Э э | Ю ю | Юь юь | Я я | Яь яь | Ӏ Ӏ |
Сучасна чеченська абетка досить добре відображає фонетичну структуру чеченської мови, але в той же час має низку недоліків. Так, деякі фахівці пропонують виключити з чеченського алфавіту літери е, ё, ю, юь, я, яь, замінивши їх на йэ, йо, йу, йуь, йа, йаь відповідно. Також були пропозиції виключити з абетки літери ф, щ. Інша пропозиція стосується позначення довгих голосних, яке можна реалізувати або через подвоєння літери, або через проставляння макрона над нею[16].
Друга латинка (1991-2000)[ред. | ред. код]
.jpg)
.png)
1 листопада 1991 року в односторонньому порядку було проголошено незалежність Чеченської Республіки Ічкерія. Наступного дня парламент ЧРІ прийняв закон «Про повернення чеченському народу латинської графіки». Нову латинську абетку розробили Каті Чокаєв[ru] та Зулай Хамідова. Вона не проходила експертизи, деякі чеченські фахівці (наприклад, Юнус Дешерієв[ru]) були проти її впровадження. Фактично використання нової абетки обмежилося офіційними вивісками і бланками; у всіх інших сферах продовжували використовувати кириличну абетку. Після відновлення контролю Росії над Чечнею у 2000 році використання латинки згорнули[17][18].
Латинська абетка 1990-х мала такий вигляд[19]:
| A a | Ä ä | B b | C c | Ċ ċ | Ç ç[20] | Ç̇ ç̇ | D d |
| E e | F f | G g | Ġ ġ | H h | X x | Ẋ ẋ | I i |
| J j | K k | Kh kh | L l | M m | N n | Ŋ ŋ[21] | O o |
| Ö ö | P p | Ph ph | Q q | Q̇ q̇ | R r | S s | Ş ş |
| T t | Th th | U u | Ü ü | V v | Y y | Z z | Ƶ ƶ[20] |
| Ə ə |
Цей алфавіт використовується в розмовнику і граматиці чеченської мови, які уклав Ніколас Од[en] (Awde, Nicholas and Muhammad Galaev (1996) Chechen Dictionary and Phrasebook), а також у словнику, випущеному в Анкарі в 2003 році.
На практиці використовувався також альтернативний варіант латинки:
| A a | Ä ä | B b | C c | C̣ c̣ | Č č[20] | Č̣ č̣ | D d |
| E e | F f | G g | Ɣ ɣ | H h | X x | X̌ x̌ | I i |
| J j | K k | Ǩ ǩ | L l | M m | N n | N̂ n̂[21] | O o |
| Ö ö | P p | P̌ p̌ | Q q | Q̌ q̌ | R r | S s | Š š |
| T t | Ť t̆ | U u | Ü ü | V v | Y y | Z z | Ž ž[20] |
| Ə ə | Ə̌ ə̌ | Ʒ ʒ | Ǯ ǯ |
2011 року у Франції прихильники ЧРІ уклали новий варіант чеченської латинської абетки. Нею було випущено буквар і підготовлено інші видання. Абетка має такий вигляд[22]: A a, Ae ae, B b, C c, C' c', Ch ch, Ch' ch', D d, E e, F f, G g, Gh gh, H h, ', I i, J j, K k, K' k', L l, M m, N n, O o, Oe oe, P p, P' p', Q q, Qh qh, R r, S s, Sh sh, T t, T' t', U u, Ue ue, V v, W w, X x, Y y, Z z, Zh zh.
Таблиця відповідності абеток[ред. | ред. код]
| Сучасна кирилиця |
Назва літери[15] |
Латинка 1992—2000[23] |
Латинка 1925—1938[10] |
Арабиця 1922—1925[5] |
Кирилиця Услара[24] |
МФА |
|---|---|---|---|---|---|---|
| А а | а | A a, Ə ə | A a | آ | а | /ə/, /ɑː/ |
| Аь аь | аь | Ä ä | Ä ä | ا | /æ/, /æː/ | |
| Б б | бэ | B b | B b | ب | б | /b/ |
| В в | вэ | V v | V v | و | в | /v/ |
| Г г | гэ | G g | G g | گ | г | /g/ |
| ГӀ гӀ | гӀа | Ġ ġ | Gh gh | غ | г̧ | /ɣ/ |
| Д д | дэ | D d | D d | د | д | /d/ |
| Е е | е | E e, Ie ie, Ye ye | E e, Je je | ە | е | /e/, /ɛː/, /je/, /ie/ |
| Ё ё | ё | Yo yo | /jo/ | |||
| Ж ж | жэ | Ƶ ƶ | Ž ž | ج | ж | /ʒ/, /dʒ/ |
| З з | зэ | Z z | Z z | ز | з | /z/, /dz/ |
| И и | и | I i | I i | اى | і | /ɪ/ |
| Й й | доца и | Y y | J j | ی | ј | /j/ |
| К к | ка | K k | K k | ک | к | /k/ |
| Кх кх | кха | Q q | Q q | ڤ | k | /q/ |
| Къ къ | къа | Q̇ q̇ | Qh qh | ق | q | /qʼ/ |
| КӀ кӀ | кӀа | Kh kh | Kh kh | ࢰ | к̧ | /kʼ/ |
| Л л | эл | L l | L l | ل | л | /l/ |
| М м | эм | M m | M m | م | м | /m/ |
| Н н | эн | N n, Ŋ ŋ | N n, Ŋ ŋ | ن | н, н̧ | /n/, /ŋ/ |
| О о | о | O o, Uo uo | O o | او̃ | о | /o/, /ɔː/, /wo/, /uo/ |
| Оь оь | оь | Ö ö | Ö ö | يۇ | /ɥø/, /yø/ | |
| П п | пэ | P p | P p | ف | п | /p/ |
| ПӀ пӀ | пӀа | Ph ph | Ph ph | ڥ | п̧ | /pʼ/ |
| Р р | эр | R r | R r | ر | р | /r/ |
| С с | эс | S s | S s | س | с | /s/ |
| Т т | тэ | T t | T t | ت | т | /t/ |
| ТӀ тӀ | тӀа | Th th | Th th | ط | т̧ | /tʼ/ |
| У у | у | U u | U u | او | у | /uʊ/ |
| Уь уь | уь | Ü ü | Ü ü | ۇ | /y/ | |
| Ф ф | эф | F f | F f | ف | /f/ | |
| Х х | ха | X x | X x | خ | х | /x/ |
| Хь хь | хьа | Ẋ ẋ | X̌ x̌ | ح | х̀ | /ʜ/ |
| ХӀ хӀ | хӀа | H h | H h | ھ | һ | /h/ |
| Ц ц | цэ | C c | C c | ﮃ | ц | /ts/ |
| ЦӀ цӀ | цӀа | Ċ ċ | Ch ch | ڗ | წ | /tsʼ/ |
| Ч ч | чэ | Ç ç | Č č | چ | ч | /tʃ/ |
| ЧӀ чӀ | чӀа | Ç̇ ç̇ | Čh čh | ݗ | ჭ | /tʃʼ/ |
| Ш ш | ша | Ş ş | Š š | ش | ш | /ʃ/ |
| Щ щ | ща | Şç şç | Šč šč | |||
| Ъ ъ | чӀогӀа хьаьрк |
' | /ʔ/ | |||
| Ы ы | ы | i | ||||
| Ь ь | кӀеда хьаьрк |
|||||
| Э э | э | E e | E e | اە | /e/ | |
| Ю ю | ю | Yu yu | Ju ju | /ju/ | ||
| Юь юь | юь | Yü yü | Jü jü | /jy/ | ||
| Я я | я | Ya ya | Ja ja | /ja/ | ||
| Яь яь | яь | Yä yä | Jä jä | /jæ/ | ||
| Ӏ | Ӏа | J j | Y y | ع | ꜧ | /ʡ/, /ˤ/ |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ И. Ю. Алироев. Чеченский язык. — М.: Academia, 1999. — С. 24—31. — 160 с. — 1500 экз. — ISBN 587444-105-0.
- ↑ Чентиева, 1958, с. 42—43.
- ↑ Чентиева, 1958, с. 45—46.
- ↑ Чентиева, 1958, с. 47.
- ↑ а б Чентиева, 1958, с. 48—49.
- ↑ нахчујн ђуж ду һара — Тіпліз, 1862. — 32 с. Архівна копія
- ↑ И. Бартоломей. Чеченский букварь. — Тифлис: Типография главного управления наместника кавказского, 1866. — 154 с. Архівна копія
- ↑ а б М. И. Исаев. Языковое строительство в СССР. — М.: «Наука», 1979. — С. 195—199. — 352 с. — 2650 экз.
- ↑ Чентиева, 1958, с. 37.
- ↑ а б Чентиева, 1958, с. 57.
- ↑ М. Мальсагов. Из истории чеченской письменности [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Д. Коркмасов, К. Алавердов, С. Диманштейн, А. Нухрат. — Письменность и революция. Сб. 1 : (К пленуму VI ВЦК НА). — М. - Л. : ВЦК НА, 1933. — С. 181-186. — 235 с.
- ↑ З. Мальсагов. Культурная работа в Чечне и Ингушии в связи с унификацией алфавитов. [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] — Владикавказ, 1928. — С. 5—7. — 500 экз.
- ↑ Чентиева, 1958, с. 61—72.
- ↑ Чентиева, 1958, с. 75—76.
- ↑ а б И.Ю. Алироев. Чеченско-русский словарь / отв. ред. д-р филол. наук З.Х. Хамидова. — М.: Academia, 2005. — С. 14. — 384 с. — ISBN 5-87444-180-8.
- ↑ Р. В. Гадаев. К вопросу о становлении чеченского алфавит на русской графической основе // Вестник Академии наук Чеченской Республики. — Грозный, 2009. — № 2 (11). — С. 124—128. — ISSN 2070-2348.
- ↑ А. А. Яхъяева. Чеченский язык в 90-е годы XX века: функции и структура. автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Грозный: Чеченский гос. университет, 2007. — 23 с.
- ↑ Р. В. Гадаев. Формирование и развитие чеченской письменности. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. — Грозный: Чеченский гос. педагогический институт, 2010. — С. 109—110.
- ↑ A. S. Lepiev, İ. A. Lepiev. Türkçe-çeçence sözlük / Turkoyŋ-noxçiyŋ doşam. — Ankara, 2003. — С. vi-vii. Архівна копія
- ↑ а б в г На практиці траплялися також інші варіанти: Ч — Č, Ж —Ž
- ↑ а б Деякі джерела подають також інші варіанти: Ꞑ ꞑ (N with descender[en]), Ņ ņ.
- ↑ Чеченский язык – достояние нации. Thechechenpress. 27.03.2012. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ Romanization system of Chechen language (PDF). Eesti Keele Instituudi. 20.07.2003. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
- ↑ Чентиева, 1958, с. 30.
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||