Білоруська арабська абетка

Білоруська арабська абетка (біл. Беларускі арабскі алфавіт, арабіца) — це алфавіт, створений у XVI столітті (можливо, у XV) для запису старобілоруської мови арабським письмом. Вона складається з 28-ми графем з певними відмінностями від звичайної арабської абетки.
Білоруською арабицею писали татари-липки, які мешкали на території Великого князівства Литовського. У XIV–XVI століттях вони припинили вживати своєї мови і перейшли на старобілоруську, але записану арабськими літерами. Відома спадщина цієї традиції писання — книги-кітаби. Існували також польські тексти, записані арабським письмом. Прийнято вважати, що вони з'явилися не раніше, як у XVII столітті.
Серед слов'янських мов арабицею також передавали сербохорватську в Боснії.
Цей розділ містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. |
Для звуків /ʒ/ (ж), /tʃ/ (ч) і /p/ (п), яких немає в арабській мові, вживають тюрко-перських графем.
- پ چ ژ
Щоб позначати м'які звуки /dz/ (дз) і /ts/ (ц) було створено нові графеми:
- ࢯ ࢮ
Для звуків /w/ (ў) та /v/ (в) окремої графеми не створено, їх записували так само, як і «у»:
- و
| ا | ب | پ | ت | ث | ج | چ | ح | د | ࢮ | ر | ز | ژ | ش | ࢯ | ص | ض | ط | غ | ف | ق | ك | ل | م | ن | ه | و | ي | ||
| Транслітерація на Wiktionary | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| b | p | tʹ | sʹ | dž | č | x | d | dzʹ | r | zʹ | ž | š | c | s | z | t | g | f | k | kʹ | l | m | n | h | v | j | |||
| Старобілоруський кириличний еквівалент | |||||||||||||||||||||||||||||
| б | п | ть | сь | дж | ч | х | д | дзь | р | зь | ж | ш | ц | с | з | т | кг | ф | к | кь | л | м | н | г | в | й | |||
| Транслітерація А. Антоновича (1968) | |||||||||||||||||||||||||||||
| ˈ | б | п | т́ | с́ | дж | ч | х | д | дз | р | з́ | ж | ш | ц | с | з | т | г̣ | ф | к | ќ | л | м | н | г | в | й | ||
| b | p | tʼ | sʼ | dž | č | x | d | dʼzʼ | r | zʼ | ž | š | c | s | z | t | g | f | k | kʼ | l | m | n | h | v | j | |||
| Транслітерація Projekt “Tefsir” | |||||||||||||||||||||||||||||
| b | p | ť | ś | ǯ | č | x | d | ʒ | r | ź | ž | š | c | s | z | t | g | f | k | ḱ | l | m | n | h | w | j | |||
Голосні, як і у класичній арабиці, передають оголосами над та під приголосними. На початку слова голосний писався з аліфом. Іноді за голосним слідував відповідний йому напівприголосний (після А, Е, Э — аліф, після І, Ы — аліф максура, після У та О — вав).
| ◌َ | ا◌َ | اَ | ي◌َ | و◌َ | اَو | ◌ُ | اُ | و◌ُ | اُو | ◌ِ | اِ | ي◌ِ | اِي | ◌ّ | ◌ْ | ||||||||||||||
| Транслітерація на Wiktionary | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ◌e | ◌a | a | ◌ā | ◌o | o | ◌u, ◌ô | u, ô | ◌ū, ◌ō | ū, ō | ◌i | i | ◌ī | ī | ◌◌ | ◌ | ||||||||||||||
| Старобілоруський кириличний еквівалент | |||||||||||||||||||||||||||||
| е | а | о | у, о | и, ы | |||||||||||||||||||||||||
| Транслітерація А. Антоновича (1968) | |||||||||||||||||||||||||||||
| е | а | а̄ | о | у, о̂ | ӯ, о̄ | и | ӣ | ||||||||||||||||||||||
| e | a | o | u, o | i, y | |||||||||||||||||||||||||
| Транслітерація Projekt “Tefsir” | |||||||||||||||||||||||||||||
| e | a | ā | o | u, o | ū, ō | i | ī | ||||||||||||||||||||||
Дубльовані літери та діакритичні знаки:
| خ | ذ | ڛ | س | ظ | ع | ء | ى | ڬ | ڭ | ة |
| Транслітерація на Wiktionary | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| x̣ | ẓʹ | s̱ʹ | ṣʹ | ẓ | ʽ | ʼ | j | g̣ | nʹ | ṭʹ |
| Старобілоруський кириличний еквівалент | ||||||||||
| х | зь | сь | з | й | кг | нь | ть | |||
| Транслітерація А. Антоновича (1968) | ||||||||||
| х̇ | з̀ | с̨̀ | с̀ | з̣ | ʽ | ʼ | т́ | |||
| x | zʼ | sʼ | z | tʼ | ||||||
| Транслітерація Projekt “Tefsir” | ||||||||||
| x̱ | z̀ | s̱ | s̀ | ẕ | ʿ | ʾ | g | ŋ | ṯ | |
| ◌ٰ | ي◌ٰ | آ | عَا | عَ | عَو | عُ | عُو | وا◌ُ | عِ | ي◌ٖ |
| Транслітерація на Wiktionary | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ◌ȧ | ◌ā̇ | ã | ʽa | ʽe | ʽo | ʽu, ʽô | ʽū, ʽō | ◌ū̇, ◌ō̇ | ʽi | ◌ī̇ |
| Старобілоруський кириличний еквівалент | ||||||||||
| а | е | о | у, о | и, ы | ||||||
| Транслітерація А. Антоновича (1968) | ||||||||||
| а̍ | а̄̍ | а̃ | ʽа | ʽе | ʽо | ʽу, ʽо̂ | ʽӯ, ʽо̄ | ӯˈ, о̄ˈ | ʽи | ӣ̩ |
| a | e | o | u, o | i, y | ||||||
| Транслітерація Projekt “Tefsir” | ||||||||||
| a | a | ʿa | ʿe | ʿo | ʿu, ʿo | ʿū, ʿō | ʿi | |||
Загальна декларація прав людини, Стаття 1
| Білоруська (арабиця): | اُثَ لْيُࢮِ نَارَاجَايُࢯَّا صْوَابَودْنِيمِ اِ رَواُنِيمِ اُ صْوَايَويْ هَودْنَاثࢯِ اِ پْرَاوَاحْ. يَانِي نَاࢮَلَنِي رَوضُمَامْ اِ صُملَنَّمْ اِ پَاوِنِّي صْطَاوِࢯَّا اَاࢮِنْ دَا اَادْنَاهَو اُ دُحُ بْرَاࢯْطْوَا. |
| Транслітерація арабиці: | Usʹe ljudzʹi naradžajucca svabodnīmi i rounīmi u svajoj hodnasʹci i pravax. Janī nadzʹelenī rozumam i sumlennem i pavinnī stavicca adzʹin da adnaho u duxu bractva. |
| Білоруська (кирилиця): | Усе людзі нараджаюцца свабоднымі i роўнымі ў сваёй годнасці i правах. Яны надзелены розумам i сумленнем i павінны ставіцца адзін да аднаго ў духу брацтва. |
| Українська: | Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідности та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. |
Примітка: У прикладі наголошені голосні підкреслено відповідними напівприголосними, що не завжди траплялося в оригінальних кітабах. Короткі слова на кшталт ў та і написано разом із наступним словом.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білоруська арабська абетка- Кітаби — унікальне явище в білоруській мові [Архівовано 26 лютого 2013 у Wayback Machine.](біл.)
- Belarusian (Беларуская мова/Bielaruskaja mova) [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт, присвячений білоруській арабиці та кітабам [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Антон Антановіч, Беларускія тэксты, пісаныя арабскім пісьмом [Архівовано 20 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Д-р Ян Станкевіч. Беларускія мусульмане і беларуская літаратура арабскім пісьмом. [Адбітка з гадавіка Беларускага Навуковага Таварыства, кн. I.] — Вільня: Друкарня Я. Левіна, 1933 ; Менск: Беларускае коопэрацыйна-выдавецкае таварыства «Адраджэньне», 1991 [факсімільн.]. — 3-е выд.