Пльонтанізм
Пльонтанізм (від західноукраїнського діалектизму «пльонтати» — плести, переплітати[1][2][3][4]) — техніка живопису, в якій тонкі переплетені лінії зливаються в зображення, мають щільну фактуру і складаються з павутиноподібних шарів фарби[5].
Відомості[ред. | ред. код]
Авторська техніка «пльонтанізм» була винайдена українським художником Іваном Марчуком. Вперше застосована митцем у пейзажі в 1972 році[3][6][7].
Її унікальність — у нанесенні фарби (переважно, темпера і акрил) тонкими кольоровими лініями, які переплітаються під різними кутами, чим досягається ефект об'ємності й світіння, одухотворення образів[8]. Враховуючи складність майстерного виконання і трудомісткість фактично не підлягає відтворенню[9][10].
Пізніше «пльонтанізм», отримав значення авторського творчого методу — оригінальної системи світосприймання, а також його передачі на полотні, для якого притаманна асиметрія ритмічних скорочень у кольорі й штрихах (мазках), метафоричність і символізм, деформація зображень, чим досягається ефект кульмінаційної напруги статичних образів; концентрація довкола тем екзистенції, буття людини, її місця в світі та проблем самопізнання[6].
Галерея робіт[ред. | ред. код]
| № | Картина | Назва | Техніка | Розміри (см) |
Дата |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. |  |
Ніч у степу | Картон, темпера | 58 х 70 | 1984 |
| 2. |  |
Чари місячної ночі | Полотно, акрил | 100 х 130 | 2005 |
| 3. |  |
Зійшло сонце над Дніпром | Полотно, акрил | 100 х 130 | 2003 |
| 4. |  |
Вигравало сонце ритми свої | Полотно, акрил | 100 х 120 | 2003 |
| 5. |  |
Біля хати сонце ходить | Картон, темпера | 50 х 64 | 1982 |
| 6. |  |
Загорілось світло нічне | Полотно, темпера | 76 х 76 | 1990 |
| 7. |  |
Весняні води | Полотно, темпера | 80 х 100 | 1982 |
| 8. |  |
Зима у Каневі | Полотно, акрил | 60 х 80 | 2007 |
| 9. |  |
Останній промінь | Картон, темпера | 50 х 72 | 1979 |
| 10. |  |
Тихо над річкою | Картон, темпера | 58 х 70 | 1978 |
| 11. |  |
Осяяні хати місячним світлом | Картон, темпера | 40 х 30 | 1983 |
| 12. |  |
Проміння ранкового сонця | Полотно, акрил | 56 х 71 | 2005 |
| 13. |  |
Стелились тіні по дорозі | Полотно, акрил | 60 х 80 | 2004 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ivan Marchuk. The Genotype of Freedom. Mystetskyi Arsenal (англ.). 2016. Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Найвидатніші роботи українського художника Івана Марчука. Vogue. 12 травня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ а б Ivan Marchuk. Thesketchline. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Діана Куришко (16 жовтня 2019). Іван Марчук про своє життя, останню виставку і неіснуючий музей. BBC News Україна. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Marchuk, Ivan. Encyclopedia of Ukraine. Процитовано 10 липня 2023.
- ↑ а б Марчук Іван Степанович / С. М. Бушак, Т. О. Стрипко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018.
- ↑ Alice Yermolenko (4 липня 2023). «Дайте мені тисячу років, і я розмалюю небо» — Іван Марчук, всесвітньо визнаний український геній. Elle. Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Ірина Степаняк (17 квітня 2020). Хто такий Іван Марчук?. Ukrainer. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Тамара Стрипко (30 травня 2013). У його картинах — образ сучасного світу. Урядовий кур'єр. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Олеся Котубей (12 травня 2022). «Люди дивляться, а художник бачить». Який він, унікальний стиль українського генія Івана Марчука. Суспільне Культура. Процитовано 6 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Marcuk, Ivan Stepanovyc // Allgemeines Künstlerlexikon, De Gruyter, band 87, p. 171. (нім.)
- Кияк, Б. Гіперпростір Івана Марчука. 50 років «пльонтанізму» // Світогляд. — 2023. — № 1. — С. 48—53. — ISSN 1819-7329.
- Ivan Marchuk, a Ukrainian art genius of our time. Процитовано 6 липня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Марина Кривда (15 січня 2018). «Пльонтанізм» Івана Марчука. Голос України. Процитовано 6 липня 2023.
|
