Плітін Володимир Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плітін Володимир Никифорович
Народився 31 грудня 1938(1938-12-31) (80 років)
місто Черемхово, тепер Іркутської області, Російська Федерація
Національність росіянин
Діяльність політик
Партія КПРС, Соціалістична партія України
Нагороди
Орден Дружби народівОрден «Знак Пошани»
Премія Ради Міністрів СРСР

Володимир Никифорович Плітін (нар. 31 грудня 1938(19381231), місто Черемхово, тепер Іркутської області, Російська Федерація) — український діяч, міністр будівництва Української РСР, віце-прем'єр-міністр України. Дійсний член Академії будівництва України (з 1995), академік Технологічної академії України.

Біографія[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав у сімнадця­тирічному віці помічником машиніста екскаватора Храмцовського розрізу № 2 тресту «Черемховвугілля» Мініністерства вугільної промисловості СРСР, згодом рік навчався на курсах машиністів електротягача.

До 1958 року проходив військову службу в місті Владивостоці на кораблях Військово-морського флоту СРСР. У липні 1958 року повернувся до міста Черемхова, де у 1958—1960 роках працював електрослюсарем Храмцовського розрізу № 2 тресту «Черемховвугілля» Іркутської області.

У 1960—1962 р. — слюсар заводу залі­зобетонних виробів тресту «Черемховшахтобуд» Міністерства промислового будівництва СРСР, одночасно навчався у технікумі. У 1962 році закінчив гірничий технікум у місті Черемхово Іркутської області РРФСР.

У 1962—1964 р. — майстер зміни, начальник цеху № 2 заводу залі­зобетонних виробів об'єднання «Черемховбуддеталь». У квітні 1964 — серпні 1966 р. — головний інженер заводу залі­зобетонних виробів об'єднання «Черемховбуддеталь» Іркутської області. Член КПРС.

У серпні 1966 — лютому 1968 р. — головний інженер комбінату виробничих підприємств Дрогобицького будівельно-монтажного тресту Львівської області Міністерства промислового будівництва УРСР. У лютому 1968 — 1969 р. — начальник будівельного управління № 35 Дрогобицького будівельно-монтажного тресту Львівської області.

У 1969—1973 р. — заступник керуючого тресту «Дрогобичпромбуд» Львівської області.

У 1973 році, без відриву від виробництва, закінчив інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту.

У 1973 — лютому 1979 року — головний інженер, керуючий тресту «Дрогобичпромбуд» Львівської області.

У лютому 1979—1980 р. — заступник начальника «Головльвівпромбуду» Львівської області.

У 1980 — травні 1986 року — начальник комбінату «Хмельницькпромбуд» Хмельницької області.

У травні 1986 — серпні 1990 р. — начальник Головного управління, заступник міністра будівництва Української РСР.

2 серпня 1990 — 4 червня 1991 р. — міністр будівництва Української РСР.

У липні 1991—1996 роках — президент Української державної будівельної корпорації «Укрбуд».

6 липня 1994 — 12 червня 1995 року — віце-прем'єр-міністр України з питань будівництва.

З 1996 року — на пенсії у місті Києві. Член Соціалістичної партії України.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Ніна Іванів­на. Двоє синів: Анатолій — полковник у відставці, Андрій — бізнесмен.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • орден Дружби народів
  • орден «Знак Пошани»
  • повний кавалер ордена «За заслуги» (І-го, ІІ-го, ІІІ-го ст.)
  • лауреат премії Ради Міністрів СРСР
  • заслужений будівельник Української РСР
  • державний службовець України 1-го рангу (18.06.1994)
  • Орден Святого Дмитра Солунського 4-го ступеня з присвоєнням титулу «Воїн ордену „Святий Дмитро Солунський“» — за  високі досягнення і заслуги перед українським народом та Українською Православною Церквою (2000)
  • Орден святого рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня ( 2003)
  • Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня ( 2004)



Джерела[ред. | ред. код]