Перейти до вмісту

Відкритий код

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Політика відкритого коду)
Логотип Open Source Initiative, «поєднує букву «O» від слова «open» (відкритий) та отвір від замка, що символізує розблокування вихідного коду».

Відкритий вихідний код (англ. open source) — це вихідний код, який є вільно доступним для можливої модифікації та поширення. Продукти включають дозвіл на використання та перегляд вихідного коду[1], проектної документації[2] або вмісту продукту. Модель відкритого програмного забезпечення — це децентралізована модель розробки програмного забезпечення, яка заохочує відкриту співпрацю[3][4]. Основним принципом розробки відкритого програмного забезпечення є колективне виробництво, при якому такі продукти, як вихідний код, креслення та документація, є вільно доступними для громадськості. Рух за відкрите програмне забезпечення почався як відповідь на обмеження пропрієтарного коду. Ця модель використовується насамперед — у створенні вільного програмного забезпечення, у відповідних технологіях з відкритим кодом, у відкритих відкриттях ліків[5][6], у мистецтві[7], політиці громадських організацій та мереж, використовується для таких проєктів, як електронна комерція з відкритим кодом.

Відкрите програмне забезпечення сприяє універсальному доступу через відкрите програмне забезпечення або безкоштовну ліцензію до дизайну або креслення продукту, а також універсальному поширенню цього дизайну або креслення[8][9]. До того, як термін «відкрите програмне забезпечення» набув широкого вжитку, розробники та виробники використовували різні інші терміни, такі як «безкоштовне програмне забезпечення», «умовно-безкоштовне програмне забезпечення» та «програмне забезпечення, що є суспільним надбанням». Відкрите програмне забезпечення набуло популярності з розвитком Інтернету[10]. Рух за відкрите програмне забезпечення виник з метою прояснення питань авторського права, ліцензування, домену та споживання.

Історія[11]

[ред. | ред. код]

В 1991 році молодий фінський програміст Лінус Торвальдс написав нове ядро операційної системи і виклав коди в мережу для доопрацювання спільно з міжнародним співтовариством програмістів та хакерів[12].

Насправді поняття Open Source було засновано на понятті free software, що було введене Річардом Столменом — засновником проєкту GNU (GNU is not Unix | GNU не Unix) і автором — текстового редактора Emacs, GCC, ще в 1980-х.

Він же ввів поняття вільної ліцензії GPL (GNU Public License), GNU/Linux.

Як правило, під відкритим кодом розуміють комп'ютерну програму, вихідний код якої доступний широкому загалу для використання, зміни його оригінального дизайну та публікації зміненої версії (форку) у спільноті. Для підтримки розвитку руху відкритого коду з'явилося багато великих офіційних установ, у тому числі Apache Software Foundation, що підтримує такі проєкти спільноти, як фреймворк з відкритим кодом і HTTP-сервер з відкритим кодом Apache HTTP.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Open Source Definition | Open Source Initiative. opensource.org (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2007. Процитовано 9 січня 2026.
  2. What is Open Source Software | Diffingo Solutions Inc. www.diffingo.com (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2008. Процитовано 9 січня 2026. Open source software differs from other software because it has a less restrictive license agreement: Instead of using a restrictive license that prevents you from modifying the program or sharing it with friends for example, sharing and modifying open source software is encouraged. Anyone who wishes to do so may distribute, modify or even create derivative works based on that source code!
  3. Levine, Sheen S.; Prietula, Michael J. (2014–10). Open Collaboration for Innovation: Principles and Performance. Organization Science. 25 (5): 1414—1433. doi:10.1287/orsc.2013.0872. ISSN 1047-7039.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  4. Raymond, Eric S. (2008). The Cathedral & the Bazaar: Musings on Linux and Open Source by an Accidental Revolutionary. Sebastopol: O'Reilly Media, Inc. ISBN 978-0-596-00108-7.
  5. How open-source medicine could prepare us for the next pandemic [Як відкрита медицина може підготувати нас до наступної пандемії] (англ.).
  6. OpenSourceMalaria:Story so far - OpenWetWare. openwetware.org (англ.). Процитовано 9 січня 2026.
  7. Creative Commons та інші ліцензії на твори. CASES (укр.). 1 серпня 2023. Процитовано 9 січня 2026.
  8. Lakhani, Karim R; von Hippel, Eric (1 червня 2003). How open source software works: “free” user-to-user assistance. Research Policy. 32 (6): 923—943. doi:10.1016/S0048-7333(02)00095-1. ISSN 0048-7333.
  9. Gerber, Aurona; Molefe, Onkgopotse; van der Merwe, Alta (11 жовтня 2010). Documenting open source migration processes for re-use. Proceedings of the 2010 Annual Research Conference of the South African Institute of Computer Scientists and Information Technologists. SAICSIT '10. New York, NY, USA: Association for Computing Machinery: 75—85. doi:10.1145/1899503.1899512. ISBN 978-1-60558-950-3.
  10. Weber, Steve (2004). The success of open source. Cambridge, MA: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01292-9.
  11. Talpallikar, Amogh (4 грудня 2024). The Story of Open Source. Curious Burrows (англ.). Процитовано 9 січня 2026.
  12. Calore, Michael. Aug. 25, 1991: Kid From Helsinki Foments Linux Revolution. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 9 січня 2026.