Відкриті освітні ресурси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Англійська версія логотипу OER

Відкри́ті осві́тні ресу́рси (англ. Open Educational Resources — OER) — загальна назва для усіх освітніх засобів, до яких є повністю відкритий доступ завдяки безкоштовній ліцензії або переведення їх у суспільне надбання та створення доступу до таких ресурсів за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій.

Історія[ред.ред. код]

Цей термін було створено на зборах ЮНЕСКО у 2002 році, на яких учасники виразили своє побажання створення універсальних освітніх ресурсів, доступних для усього людства та надію, що у майбутньому це відкрите джерело мобілізує усю світову спільноту учителів[1].

З того часу рух OER поступово розвивася у цілому світі. Національна комісія знань уряду Індії створила програму, яка мала на меті адаптацію та застосування матеріалів OER у індійських освітніх закладах[2]. У 2007 році у Кейптауні утворилася неофіційна коаліція організацій, що створють відкриті освітні ресурси, та було підписано так звану Кейптаунську декларацію (також і представниками від України), у якій було уточнено визначення цього терміну[3].

Ідея створення відкритих освітніх ресурсів з'явилася на основі ідеї відкритого доступу (OA), яка розвивалася від початку 90 років у рамках Руху відкритого доступу. Рух відкритої науки бореться за відкритий доступ до наукових публікацій, що відображається в основному у публікації у наукових журналах та інституційних репозитаріях відкритого доступу. Прикладом видавництва, що публікує наукові часописи на умовах вільного ліцензування, є Public Library of Science. Сприяють видавництву такого роду журналів, зокрема, організації та приватні особи, які у 2003 році підписали Берлінську декларацію[4] за ініціативи німецького Товариства імені Макса Планка.

Стан ресурсів[ред.ред. код]

Дослідження, які були проведені у 2007 році за завданням Організації економічного співробітництва та розвитку Giving Knowledge for Free: the emergence of Open Educational Resources показали, що у світі більше як 3000 навчальних курсів із 300 університетів були доступні на основі, яка задовольняє визначення OER[5].

Приклади відкритих освітніх ресурсів у світі[ред.ред. код]

Відкриті освітні ресурси в Україні[ред.ред. код]

Ліцензування[ред.ред. код]

Однією з особливостей таких ресурсів на відміну від безкоштовних ресурсів є їх відкритість, яка полягає у використанні ліцензії, що дозволяє їх вільне використання, переробку інтелектуальної власності третіми особами[16].

Найпоширенішою ліцензією, яка застосовується до відкритих освітніх ресурсів, є ліцензія Creative Commons[17].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]