Відкриті освітні ресурси
Відкри́ті осві́тні ресу́рси (англ. Open Educational Resources — OER) — загальна назва для усіх освітніх засобів, до яких є повністю відкритий доступ завдяки безкоштовній ліцензії або переведення їх у суспільне надбання та створення доступу до таких ресурсів за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій.
Історія[ред. | ред. код]
Цей термін було створено на зборах ЮНЕСКО у 2002 році, на яких учасники виразили своє побажання створення універсальних освітніх ресурсів, доступних для усього людства та надію, що у майбутньому це відкрите джерело мобілізує усю світову спільноту учителів[1].
З того часу рух OER поступово розвивався у цілому світі. Національна комісія знань уряду Індії створила програму, яка мала на меті адаптацію та застосування матеріалів OER у індійських освітніх закладах[2]. У 2007 році у Кейптауні утворилася неофіційна коаліція організацій, що створюють відкриті освітні ресурси, та було підписано так звану Кейптаунську декларацію (також і представниками від України), у якій було уточнено визначення цього терміну[3].
Ідея створення відкритих освітніх ресурсів з'явилася на основі ідеї відкритого доступу (OA), яка розвивалася від початку 90 років у рамках Руху відкритого доступу. Рух відкритої науки бореться за відкритий доступ до наукових публікацій, що відображається в основному у публікації у наукових журналах та інституційних репозитаріях відкритого доступу. Прикладом видавництва, що публікує наукові часописи на умовах вільного ліцензування, є Public Library of Science. Сприяють видавництву такого роду журналів, зокрема, організації та приватні особи, які у 2003 році підписали Берлінську декларацію[4] за ініціативи німецького Товариства імені Макса Планка.
Стан ресурсів[ред. | ред. код]
Дослідження, які були проведені у 2007 році за завданням Організації економічного співробітництва та розвитку Giving Knowledge for Free: the emergence of Open Educational Resources показали, що у світі більше як 3000 навчальних курсів із 300 університетів були доступні на основі, яка задовольняє визначення OER[5].
Приклади відкритих освітніх ресурсів у світі[ред. | ред. код]
- MIT OpenCourseWare — проєкт Массачусетського технологічного інституту з публікації у відкритому доступі матеріалів всіх курсів інституту[6].
- OpenLearn — освітня платформа Відкритого університету, Велика Британія[7].
- Free High School Science Texts, Університет Кейптауна, ПАР[8].
- Проєкт Connexions — Університет Райса, Техас, США[9].
- Проєкти Center for Open and Sustainable Learning (COSL) Державного університету Юта, США[10].
- Проєкти The Institute for the Study of Knowledge Management in Education (ISKME), Каліфорнія, США[11].
- Проєкти Wikimedia Foundation
Відкриті освітні ресурси в Україні[ред. | ред. код]
- Проєкт Prometheus — безкоштовні онлайн-курси від викладачів КПІ, КНУ та Києво-Могилянської Академії[12].
- Інституційні репозитарії українських університетів
Ліцензування[ред. | ред. код]
Однією з особливостей таких ресурсів на відміну від безкоштовних ресурсів є їх відкритість, яка полягає у використанні ліцензії, що дозволяє їх вільне використання, переробку інтелектуальної власності третіми особами[13].
Найпоширенішою ліцензією, яка застосовується до відкритих освітніх ресурсів, є ліцензія Creative Commons[14].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Метеріали конференції: Forum on the impact of open courseware for higher education in developing countries: final report. Paris 2002, UNESCO.
- ↑ National Knowledge Commission Working Group on Open and Distance Education. 2007. Report of the working group on Open Access and Open Educational Resources. New Delhi: National Knowledge Commission, Government of India, стор.3.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Cape Town Open Education Declaration: Unlocking the promise of open educational resources. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities. Архів оригіналу за 29 березня 2007. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Giving knowledge for free: the emergence of Open Educational Resources., Видавництво OECD, Париж, 2007, стор.40. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ MIT OpenCourceWare. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ OpenLearn. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Free High School Science Texts. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Connexions. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ COSL. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ ISKME. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Prometheus. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ UNESCO IITE. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 16 квітня 2012.
- ↑ Creative Commons. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 16 квітня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.unesco.org/new/en/communication-and-information/access-to-knowledge/open-educational-resources/ на сайті UNESCO [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||