Громадянська наука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Громадя́нська нау́ка, цивільна наука (англ. Citizen science), також англ. crowd science, crowd-sourced science, civic science, networked science — концепція проведення наукових досліджень добровольцями-аматорами та непрофесійними науковцями за допомогою краудсорсингу та краудфандингу. Формально громадянська наука визначається як «систематичний збір та аналіз даних, розвиток технологій, дослідження природних явищ та поширення цих видів досліджень науковцями, що працюють на самодіяльній основі».[1] Громадянську науку часом називають «публічною партиципацією в наукових дослідженнях».[2][3]

Теоретичне підґрунтя[ред. | ред. код]

Пол Фейєрабенд у своїй книзі «Наука у вільному суспільстві» (1978) та Ервін Чаргафф у праці «Heraclitean Fire» (1979) закликали до «демократизації науки» й розвитку «аматорства замість грошової орієнтації технічних бюрократів». Ервін Чаргафф виступав за заміну на його думку спотвореної університетської науки після 1950 року й бажав повернутися до науки, яку б провадили «залюблені в природу» «аматори», як то було у XVI–XVIII століттях (наприклад, Декарт, Ньютон, Лейбніц, Бюффон).

Розвиток цивільної науки увійшов до п'яти трендів найближчих п'яти років за прогнозом компанії IBM[4].

Принципи[ред. | ред. код]

Громадянська наука особливо розвинута в англо-саксонських країнах, де вже існує понад сто років.

Шляхом участі у проєктах громадянської науки, широкі верстви населення залучаються до наукового процесу.

— Білий Дім, Офіс науково-технічної політики. 23 березня 2015.[5]

Вирізняють три типи програм, якими займається громадянська наука:

  • Програми, ініційовані науковцями, які потребують цивільних волонтерів (експертів, фахівців, аматорів чи початківців у певній галузі) для допомоги в зборі великої кількості даних або даних на великій території чи за тривалий проміжок часу.
  • Проєкти, зініційовані непрофесійними науковцями й любителями та пов'язані з офіційними науковими групами чи окремими науковцями.
  • Програми, паралельно розроблені як науковцями, так і любителями, які мають той самий предмет досліджень та спільну мету.

Дотримуючись методології, розробленої чи підтвердженої фахівцями, науковці-любителі спроможні проводити вартісні спостереження, виміри, обчислення, збір зразків та передачу даних, які пізніше аналізуються офіційними науковцями.

Приклади[ред. | ред. код]

Одним з найтриваліших проєктів громадянської науки є проєкт «Різдвяний підрахунок птахів» (Christmas Bird Count) Національного Одюбонівського товариства (США), заснований 1900 року.

Іншим прикладом громадянської науки є проєкт моніторингу води, проведений 2010 року, коли близько 200 000 осіб взяло участь у моніторигну якості протічної води в рамках «Всесвітнього дня моніторингу води» (" World Water Monitoring Day ")[6].

NASA започаткувало такі громадянські проєкти, як «Stardust@home» та «Clickworkers». Інші проєкти доступні на офіційній підсторінці сайту NASA

Чимало громадянських проєктів було зініційовано Корнельською лабораторією орнітології (Cornell Laboratory of Ornithology)[7], зокрема проєкти «Ebird», «NestWatch»,[8] «Project FeederWatch»,[9] «Celebrate Urban Birds»[10] та проєкт «Galaxy Zoo».

При цьому діяльність науковців-аматорів не обмежується лише збором даних, так, наприклад, на рахунку астрономів-любителів є чимало відкритих астероїдів та пульсарів.[11]

У комп'ютерній грі Foldit[12] кожен має можливість зайнятися розробкою методів згортання протеїнів. Найкращі результати згодом аналізуються науковцями й можуть стати основою для дорогих лабораторних експериментів з синтезу нових стабільних форм[13].

World Community Grid

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Finalizing a Definition of "Citizen Science" and "Citizen Scientists". OpenScientist. 3 вересня 2011. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 11 жовтня 2012.
  2. ↑ Hand E. Citizen science: People power // Nature / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 2010. — Vol. 466, Iss. 7307. — P. 685–7. — ISSN 1476-4687; 0028-0836 — doi:10.1038/466685A
  3. ↑ Kyba, Christopher C. M.; Wagner, Janna M.; Kuechly, Helga U.; Walker, Constance E.; Elvidge, Christopher D.; Falchi, Fabio; Ruhtz, Thomas; Fischer, Jürgen; Hölker, Franz (NaN undefined NaN). Citizen Science Provides Valuable Data for Monitoring Global Night Sky Luminance. Scientific Reports. 3. Bibcode:2013NatSR...3E1835K. doi:10.1038/srep01835.
  4. ↑ IBM Reveals Five Innovations That Will Change Our Lives in the Next Five Years (англ.). IBM. 27 грудня 2010. Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 29 січня 2011.
  5. ↑ Білий Дім, Офіс науково-технічної політики. 23 березня 2015. Прес-реліз: Надавати повноваження старшокласникам через громадянську науку та краудсорсінг. (THE WHITE HOUSE Office of Science and Technology Policy March 23, 2015 FACT SHEET: Empowering Students and Others through Citizen Science and Crowdsourcing [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. ↑ Rapport 2010 World Water Monitoring Day™[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. ↑ Cornell Laboratory of Ornithology Projects. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 18 грудня 2013.
  8. ↑ NestWatch. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 18 грудня 2013.
  9. ↑ Project FeederWatch. Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
  10. ↑ Celebrate Urban Birds. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 18 грудня 2013.
  11. ↑ Einstein@Home. Архів оригіналу за 8 листопада 2008. Процитовано 12 червня 2022.
  12. ↑ Foldit. Архів оригіналу за 4 квітня 2011. Процитовано 18 грудня 2013.
  13. ↑ Hand, Eric. Citizen Science: People power: Nature News, Nature 466, 685–687 (2010). Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 18 грудня 2013.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bourg D. et K. Whiteside, 2010. Vers une démocratie écologique — Le citoyen, le savant et le politique. Paris, Le Seuil.
  • Couvet D., Jiguet F., Julliard R., Levrel H. & A. Teyssèdre, 2008. Enhancing citizen contributions to biodiversity science and public policy. Interdisciplinary Science Reviews, 33, 95-103.
  • Couvet D., F. Jiguet & R. Julliard, 2011. Extensive monitoring and community ecology. A paraître dans C. R. Acad. Sci. Biologie.
  • Cooper C.B. et al., 2007. Citizen science as a tool for conservation in residential ecosystems. Ecology and Society, 12, 11-21.
  • Devictor V. et al, 2010. Beyond scarcity: citizen science programmes as useful tools for conservation biogeography. Diversity Distrib. 16, 354–362.
  • Lindenmayer, D.B., Craig, S.A., Linga, T. and Tanton, M.T. (1991c). Public participation in stagwatching surveys for a rare mammal — applications for environmental education. Australian Journal Environmental Education, 7, 63-70 (Анотація онлайн[недоступне посилання з серпня 2019]).
  • Sciences participatives et biodiversité ; implication du public, portée éducative et pratiques pédagogiques associées, Les livrets de l'Ifrée (n° 2)
  • Mathieu, Daniel (Tela Botanica [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]) (2011), Observer la nature, une problématique " science citoyenne " ? Forêt méditerranéenne, tome XXXII, n°2, juin 2011, p. 115–118, (онлайн [Архівовано 18 травня 2013 у Wayback Machine.]).

Посилання[ред. | ред. код]

Сабреддіт (англ.)
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Громадянська_наука&oldid=38332472