Посвідчення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Посвідчення є багатозначним терміном.

Посвідчення в українському законодавстві визнається документом, який надається для цілей ідентифікації та надання статусу як фізичним особам, так й фізичним об’єктам.

Посві́дчення — документ, що ідентифікує та підтверджує особу чи певні факти її біографії.

Не варто плутати з посвідченням правочину — нотаріальною дією.

Посвідчення 20189 — членський квиток організації незаможних селян Олександрiйського округу Катеринославщини, 1924 рік.
Посвідчення лауреата Ленінської премії, 1962 рік.
Нагородне посвідчення. 2002 рік.
Службове посвідчення. 2008 рік.

Посвідчення — документ, який засвідчує особу власника і дає його власникові деякі права та обов'язки. Наприклад, водійське посвідчення, посвідчення особи, пенсійне посвідчення, службове посвідчення працівника.

Як правило, посвідчення містить:

  • Реквізити тієї організації, яка його видала,
  • Прізвище, ім'я, по батькові особи, якій воно видане,
  • Фотографію власника,
  • Відомості про права та обов'язки, які надаються власнику.

Види[ред.ред. код]

В законодавстві України передбачені посвідчення особи для різних цілей (водійські права, службове посвідчення, посвідчення про відрядження, посвідчення особи на повернення в Україну, пільгові посвідчення та ін.)

Приклади посвідчень стосовно фізичних об’єктів[ред.ред. код]

  • Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу — документ суворої звітності, що видається митним органом власнику транспортного засобу (уповноваженій особі) для реєстрації цього транспортного засобу на ім'я особи, зазначеної в цьому документі, у реєстраційних органах у встановлений законодавством строк.[1]
  • Посвідчення придатності до експлуатації — документ, що засвідчує допуск наземного засобу радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку до експлуатації та підтверджує відповідність його вимогам нормативної й експлуатаційної документації на цей засіб.[2]
  • Реєстраційне посвідчення повітряного судна - документ, який засвідчує реєстрацію повітряного судна у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України.[3]
  • Реєстраційне посвідчення — документ, що підтверджує державну реєстрацію ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів і готових кормів та їх застосування у тваринництві. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 № 2498-XII (Редакція від 05.07.2017)
  • Реєстраційне посвідчення — документ, який видається заявнику і є підставою для медичного застосування лікарського засобу в Україні.[4] або «На зареєстрований лікарський засіб заявнику видається посвідчення, в якому зазначається строк дії, протягом якого лікарський засіб дозволяється до застосування в Україні»[5] тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 № 229)
  2. Інструкція про порядок видачі посвідчень придатності до експлуатації та дозволів на право експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку цивільної авіації України, затверджена Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.03.2005 № 186
  3. Авіаційні правила України, Частина 47 "Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні", затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 25.10.2012 № 636
  4. Порядок здійснення фармаконагляду, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2006 № 898 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 26.09.2016 № 996)
  5. Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР (Редакція від 19.06.2016)

Див. також[ред.ред. код]