12-та армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
12-та армія СРСР
На службі вересень 1939 — листопад 1943
Країна Flag of the Soviet Union (1936-1955).svg СРСР
Належність Київський особливий військовий округ,
Південно-Західний фронт,
Південний фронт,
3-й Український фронт
Вид Red Army flag.svg Червона армія
Тип сухопутні війська
Роль загальновійськова
Чисельність армія
Війни/битви Вторгнення СРСР до Польщі
Бессарабсько-Буковинський похід
Німецько-радянська війна
Командири
Визначні
командири
генерал-майор Понеделін П.Г.
генерал-майор Гречко А. А.
Карта вторгнення Німеччини. 22 червня — 25 серпня 1941

Двана́дцята а́рмія (12 А) — оперативне об'єднання сухопутних військ радянських військ, загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР з вересня 1939 по листопад 1943.

У вересні 1939 брала участь у поході Червоної армії в Західну Україну (див. Радянсько-польська війна 1939). На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 передана Південно-Західному фронтові. На цей час до неї входили 13-й і 17-й стрілецькі корпуси, 16-й механізований корпус, 10-й, 11-й і 12-й укріпрайони, кілька артилерійських, інженерних та ін. військових частин. Брала участь у боях оборонних 1941 на захід від м. Станіслав (нині м. Івано-Франківськ). У липні в складі Південного фронту армія вела оборонні бої на уманському напрямку (див. Уманська оборонна операція 1941). 2 серпня 1941 моторизовані корпуси гітлерівців прорвалися до м. Первомайськ – у тил Д.а. Частина підрозділів армії була оточена. Після виходу з оточення особовим складом армії поповнили ін. військові з'єднання і частини фронту, а її управління 10 серпня 1941 розформовано. Командувач – П.Понедєлін.

Удруге сформована 25 серпня 1941 у складі Південного фронту на базі 17-го стрілецького корпусу. Вела оборонні бої на східному березі Дніпра в районі м. Запоріжжя, у вересні–грудні брала участь у Донбаській оборонній операції (див. Донбаські операції 1941–1943), Ростовській оборонній і Ростовській наступальній операціях, у січні 1942 – у Барвінківсько-Лозівській операції 1942, з липня – в оборонних боях у Донбасі й на Півн. Кавказі. У вересні 1942 управління Д.а. реорганізовано в управління Туапсинського оборонного району, а війська включені до складу Вісімнадцятої армії. Командувачі: І.Галанін, К.Коротєєв, А.Гречко, О.Сокольський, М.Кириченко.

Відновлена 20 квітня 1943 у складі Півд.-Західного фронту на базі 5-ї танкової армії з приєднанням 172-ї, 203-ї, 244-ї, 333-ї і 350-ї стрілецьких дивізій, інших з'єднань і частин. Перебувала в резерві фронту, в серпні–жовтні брала участь у Донбаській наступальній операції та Запорізькій наступальній операції 1943. У листопаді 1943 розформована, війська передані на укомплектування інших армій. Командувачі: І.Шльомін, О.Данилов.

Історія[ред.ред. код]

12-та армія 1919–1920 – загально-військове об'єднання Червоної армії (див. Радянська армія), сформоване 13 червня 1919 за постановою Реввійськради Республіки від 4 червня 1919 з частин 2-ї і 3-ї українських радянських армій Українського фронту. Входила до складу Західного фронту. Д.а. складали: 1-ша українська радянська дивізія, 7-ма, 24-та, 25-та, 44-та, 45-та, 46-та, 47-ма, 57-ма, 58-ма, 60-та стрілецькі дивізії; 9-та й 17-та кавалерійські дивізії.

У червні–серпні 1919 Д.а. вела бої в зах. та півд. районах України. На півдні – з денікінцями (див. Денікіна режим в Україні 1919–1920), на заході – з військами Директорії УНР і польськими формуваннями. У зв'язку з загрозою оточення денікінцями 14 серп. створено Південну групу військ Д.а. (45-та, 47-ма і 58-ма стрілецькі дивізії), яка здійснила 400-кілометровий похід по тилах Армії Української Народної Республіки та Збройних сил Півдня Росії від Одеси до Житомира.

У вересні–жовтні 1919 тримала оборону проти денікінців на обох берегах Дніпра на північ від Києва, складаючи Правобережну і Лівобережну групи військ. У листопаді перейшла в наступ, 6 листоп. 1919 зайняла Чернігів, 16 грудня 1919 – Київ.

У квітні 1920 прийняла на себе головний удар польських військ (див. Польсько-радянська війна 1920) і відійшла на Лівобережжя. Брала участь у контрнаступі військ Південно-Західного фронту (Київська, Ровенська, Львівська наступальні операції). Розформована 25 листопада 1920. Командувачі: М.Семенов, С.Меженінов, Г.Восканов, М.Кузьмін, М.Лісовський.

Командування[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]


Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.