6-та гвардійська танкова армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
6-та гвардійська танкова армія СРСР
На службі 12 вересня 1944 — червень 1945, 19451993
Країна  СРСР Україна
Належність 2-й Український фронт,
3-й Український фронт,
Забайкальський фронт,
Забайкальський військовий округ,
Київський військовий округ
Вид Red Army flag.svg Червона армія, Радянська армія,
Ensign of the Ukrainian Armed Forces.svg Збройні сили України
Тип сухопутні війська
Роль RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкова
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Дебреценська операція,
Будапештська операція,
Віденська операція,
Празька операція
Радянсько-японська війна
Хінган-Мукденська операція
Бойові відзнаки Радянська гвардія Орден Червоного Прапора
Командири
Визначні
командири
генерал-полковник танкових військ Кравченко А.Г.

Шо́ста гварді́йська та́нкова а́рмія (6 гв. ТА) — гвардійська танкова армія у складі Збройних сил СРСР з 12 вересня 1944 по вересень 1945 та післявоєнний час на території Забайкалля та України. Створена 12 вересня 1944 шляхом перетворення 6-ї танкової армії у складі 2-го Українського фронту.

Історія[ред.ред. код]

Німецько-радянська війна[ред.ред. код]

6 танкова армія була сформована на підставі директиви №03001 Ставки ВГК від 20 січня 1944 у складі 1-го Українського фронту перед початком Корсунь-Шевченківської операції і мала у своєму складі 5-й гвардійський Сталінградсько-Київський танковий корпус та 5 механізований корпус.

22 лютого 1944 6 танкова армія була передана до складу 2-го Українського фронту і в березні-квітні 1944 брала участь в Умансько-Ботошанській операції.

12 вересня 1944 армія наказом Верховного Головнокомандувача № 0307 за зразкове виконання бойових завдань, героїзм, відвагу і мужність, виявлені особовим складом в боях з німецькими загарбниками була перетворена в 6 гвардійську танкову армію. Станом на 1 жовтня 1944 до складу армії входили 9-й гвардійський механізований, 5-й гвардійський танковий корпуса, 6-та самохідно-артилерійська бригада та окремі частини.

У жовтні 1944 війська 6 гв. ТА брали участь в Дебреценській наступальної операції (6-28 жовтня), після якої вийшла до резерву фронту. У грудні 1944 — січні 1945 в Будапештській наступальних операціях (29 жовтня 1944 — 13 лютого 1945).

17 березня 1945 6 гвардійська танкова армія передана 3-му Українському фронту і у його складі у взаємодії з 4-й та 9-й гвардійськими арміями 3-го Українського і 46-й армією 2-го Українського фронтів брала участь у Віденській операції, у ході якої після запеклих боїв 13 квітня 1945 оволоділа столицею Австрії — Відень.

17 квітня 6 гвардійська танкова армія була підпорядкована 2-му Українському фронту, у складі якого 26 квітня 1945 оволоділа м. Брно. У подальшому наступала на Оломоуц. У ході проведення Празької операції 9 травня 1945 вступила в столицю Чехословаччини — Прагу.

Всього в ході бойових дій у Європі об'єднання взяло участь у восьми військових операціях.

6 гвардійська танкова армія завершила Велику Вітчизняну війну 12 травня 1945 року, оволодівши містом Бероун та зустрівшись з частинами армії Сполучених Штатів Америки.

Радянсько-японська війна[ред.ред. код]

Після передислокації влітку 1945 з Чехословаччини у Монгольську Народну Республіку 6 гвардійська танкова армія була підпорядкована Забайкальському фронту, для участі в проведенні операцій в горах Монголії та Китаю проти японської Квантунської армії. На початок війни з Японією до складу армії входили 5-й гвардійський танковий, 9-й гвардійський і 7-й механізовані корпуси, 36-та і 57-ма мотострілецькі дивізії, 202-га легка артилерійська бригада, інші з'єднання та частини.

Наступаючи у першому ешелоні фронту на Чанчунь, війська армії до кінця третього дня операції (11 серпня) подолали хребет Великій Хинган і вийшли на Центрально-Маньчжурську рівнину в районі Лубея. З 12 серпня армія головними силами успішно розвивала наступ на Мукден (Шеньян), а частиною сил — на Чанчунь. Швидкий вихід її з'єднань і частин до найважливіших районів Маньчжурії забезпечив розчленовування головного угруповання японської Квантунської армії і багато в чому сприяв її швидкої капітуляції.

З 8 серпня 1945 6 гвардійська танкова армія бере участь у Хінгано-Мукденській операції (9 серпня — 2 вересня) після розгрому японської Квантунської армії та 23 серпня 1945 вийшла до берегів Тихого океану в районі міст Порт-Артур та Дальній.

Післявоєнний час[ред.ред. код]

З вересня 1945 по квітень 1957 6 гвардійська танкова армія була перейменована в 6-ту механізовану та увійшла до складу Забайкальського військового округу, а з травня 1957 по квітень 1992 — до складу Київського військового округу.

З квітня 1992 до грудня 1993 року армія входила до складу Одеського військового округу (Південного оперативного командування) Збройних Сил України. Наприкінці 1993 року 6 гв. ТА переформовано на 6 армійський корпус ЗС України.

Склад[ред.ред. код]

1988 рік

Командування[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

За заслуги, проявлені в боях із захисту Вітчизни, успіхи в бойовій підготовці Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1974 6 гвардійська танкова армія нагороджена орденом Червоного Прапора.

Днем формування військової частини вважається 20 січня 1944 року.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Радзиевский А. И. Танковый удар. — М.: Воениздат, 1977.
  • Ананьев И. М. Танковые операции в наступлении: По опыту Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. // — Москва, Воениздат, 1988, 456 с.
  • Великая Отечественная война 1941–1945 гг.: Действующая армия. — М.: Animi Fortitudo, Кучково ноле, 2005.
  • Сборник материалов по изучению опыта войны. № 11. март — апрель 1944. Танковые войска в обороне Курского плацдарма.