10-та повітряна армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-та повітряна армія СРСР
На службі 15 серпня 1942 — вересень 1945
Країна СРСР
Належність Далекосхідний фронт
2-й Далекосхідний фронт
Вид ВПС
Тип Червона армія, Радянська армія
Роль повітряна
Чисельність армія
Війни/битви Радянсько-японська війна
Сунгарійська операція
Південно-Сахалінська операція
Курильська операція
Командування
Визначні
командувачі
генерал-полковник авіації Жигарев П.Ф.

Дес́ята пові́тряна а́рмія (10 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час радянсько-японської війни.

Історія[ред. | ред. код]

Сформована 15 серпня 1942 на підставі наказу НКО СРСР від 27 липня 1942 на базі ВПС 25-ї загальновійськової армії Далекосхідного фронту у складі 29-ї винищувальної, 53, 83 і 254-ї бомбардувальних і 253-ї штурмової авіадивізій.

У липні 1945 в неї включений 18-й змішаний авіакорпус у складі 296-ї винищувальної, 96-ї штурмової, 128-ї і 255-ї змішаних авіадивізій.

На початку серпня армія включена до складу 2-го Далекосхідного фронту. Успішно діяла в Сунгарійській і частиною сил в Південно-Сахалінській наступальних та Курильській десантній операціях у період радянсько-японської війни, прикривала зосередження з'єднань 15-ї армії, завдавала бомбових і штурмових ударів по військах і кораблях противника, підтримувала висадку десанту кораблями Червонопрапорної Амурської військової флотилії в м. Фуюань. Після 12 серпня основні зусилля армії були направлені на підтримку військ на ціцікарському напрямі, де противник чинив наполегливий опір.

Зусиллями 18-го авіакорпусу були зірвані залізничні перевезення противника, що утруднило відхід і евакуацію військ. Авіадивізії армії підтримували дії Червонопрапорної Амурської військової флотилії, виконували бойові завдання в районах Сахаліну, Камчатки і Курильських островів.

За час бойових дій армія здійснила 3297 літако-вильотів.

За успішне виконання завдань командування 7 її з'єднань отримали почесні найменування, 13 частин нагороджено орденами, понад 2 тис. воїнів удостоєно орденів і медалей.

Склад[ред. | ред. код]

  • 29 винищувальна авіаційна дивізія (вад) (1942 — до кінця війни);
  • 53 дбад (1942 — до кінця війни);
  • 83 бомбардувальна авіаційна дивізія (бад) (1942 — до кінця війни);
  • 254 бад (зад , вад) (1942 — 1945);
  • 253 штурмова авіаційна дивізія (шад) (1942 — 1945);
  • 777 овап (1942 — 1945);
  • 7 орап;
  • 18 зак (липень — вересень 1945);
  • 128 зад (липень — вересень 1945);
  • 255 зад (липень — вересень 1945).

Командування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968 (рос.).

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]