Пінська військова флотилія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Пінська військова флотилія
На службі 19401941
Країна Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Вид Naval Ensign of the Soviet Union.svg ВМФ СРСР
Тип військово-морські сили
Роль річкова флотилія
Чисельність флотилія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Битва за Київ (1941)
Командири
Визначні
командири
контр-адмірал Рогачов Д. Д.

Пі́нська військо́ва флоти́лія — річкова військова флотилія у складі військово-морського флоту Збройних сил СРСР у 1940–1941, яка була створена з кораблів і частин перейменованої Дніпровської військової флотилії. Головна база — Пінськ, тилова — Київ.

Історія[ред.ред. код]

Бронекатери
Пам'ятний знак у Черкасах

Пінська військова флотилія сформована в червні 1940 р. з кораблів і частин розформованої Дніпровської військової флотилії. Пінська військова флотилія діяла на стику Західного і Південно-Західного фронтів.

Спільною директивою наркома ВМФ і начальника Генштаба від 11 липня 1941 р. флотилія була розділена на 3 загони: Березінський, Прип'ятський (на Березині і Прип'яті — в оперативному підпорядкуванні Західного фронту) і Дніпровський (на Дніпрі — в оперативному підпорядкуванні Південно-Західного фронту). Березинський загін взаємодіяв з 21-ю армією, Прип'ятський — з частинами 4-ї і 5-ї армій, Дніпровський — з частинами 26-ї і 38-ї армій.

У серпні 1941 були сформовані Київський і Чернігівський загони. Флотилія сприяла тривалому утриманню переправ через Дніпро і створенню оборони радянськими військами на його лівому березі. У серпні — вересні 1941 Пінська військова флотилія брала участь в обороні Києва та Черкас. З відходом частин Червоної Армії з Києва (19 вересня 1941) кораблі (4 монітори, канонерський човен, бронекатер, 4 тральщики і сторожовий катер), що залишалися в строю, були підірвані своїми екіпажами. З особового складу кораблів, тилових та штабних підрозділів був сформований загін моряків (близько 1000 чоловік), який прикривав вихід з оточення 28-ї гірськострілецької і 175-ї стрілецької дивізій. З оточення вийшли близько 450 моряків.

Розформована флотилія на підставі наказу наркома ВМФ від 5 жовтня 1941 р.

Склад флотилії[ред.ред. код]

На початок війни флотилія мала 78 гармат берегової артилерії, 14 літаків, 12 кораблів, 30 катерів. Після мобілізації до її складу входило 7 моніторів, 8 канонерських човнів, 8 сторожових кораблів, 10 сторожових катерів, 15 бронекатерів, 4 тральщики, міновий загородник, загін глісерів, напівглісерів, і зенітний артилерійський дивізіон, окрема авіаескадрилья, окрема рота морської піхоти, 7 самоходних плавбаз. У липні до складу флотилії прийшли з Дунаю 2 монітори. У ході війни мобілізація кораблів продовжувалася.

Командування[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]