Під сонцем Сатани (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Під сонцем Сатани M:
фр. Sous le soleil de Satan
Sous le soleil de satan poster.jpg
Жанр драма
Режисер Моріс Піала
Продюсер Даніель Тоскан дю Плантьє
Сценарист Сільві Дантон
Моріс Піала
На основі роману Жоржа Бернаноса
У головних
ролях
Жерар Депардьє
Сандрін Боннер
Оператор Віллі Курант
Композитор Анрі Дютілльє
Художник Катя Вишкоп
Кінокомпанія Erato Films,
Films A2,
Flach Film,
Action Films
Тривалість 93 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1987
Дата виходу 2 вересня 1987 (Франція)
IMDb ID 0094011
Рейтинг IMDb: 6.9/10 stars

«Під сонцем Сатани» (фр. Sous le soleil de Satan) — французький фільм-драма 1987 року, поставлений режисером Морісом Піалою за однойменним романом католицького письменника Жоржа Бернаноса. Світова прем'єра фільму відбулася 14 травня 1987 на 40-му Каннському кінофестивалі, де фільм виборов головну нагороду — «Золоту пальмову гілку». Стрічка номінувалася на премію французької кіноакадемії «Сезар» у семи категоріях [⇨].

Сюжет[ред. | ред. код]

Молодий католицький абат Доніссан (Жерар Депардьє) ревно вірує, просиджує над книгами ночі безперервно, але сумнівається у своєму призначенні бути парафіяльнимим священиком і займається самобичуванням. Заблукавши вночі на сільській дорозі, він зустрічає незнайомця, що запропонував себе в попутники, і погоджується прийняти його допомогу, та потім з жахом впізнає в ньому Сатану і, борючись зі спокусою, втрачає свідомість. Уранці до Доніссана звертається шістнадцятирічна Жермена Малорті на прізвисько Мушетта, що убила свого коханця та народила у психіатричній лікарні мертву дитину. Доніссан виявляється не в змозі допомогти дівчині, а його напучення викликають новий напад божевілля: повернувшись додому, Мушетта викликає Сатану і здійснює самогубство, в якому абат винить себе.

В ролях[ред. | ред. код]

 Актор(ка)   Роль 
Жерар Депардьє абат Доніссан
Сандрін Боннер Мушетта
Моріс Піала священик Мену-Сеґре
Ален Артур маркіз де Кадіньян
Ян Деде Ґалле
Бріджит Лежендр мати Мушетти
Жан-Клод Бурла Малорті
Жан-Крістоф Буве Баришник
Івет Лавоже Марта
Тьєррі Дервен Сабруа

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Під сонцем Сатани»[1]
Рік Нагорода Категорія Номінант Результат
1987 Каннський кінофестиваль Золота пальмова гілка Під сонцем Сатани Нагорода
1988 Премія «Сезар» Найкращий фільм Номінація
Найкраща режисерська робота Моріс Піала Номінація
Найкращий актор Жерар Депардьє Номінація
Найкраща акторка Сандрін Боннер Номінація
Найкраща операторська робота Віллі Курант Номінація
Найкращий монтаж Ян Деде Номінація
Найкращий постер до фільму Номінація

Критика[ред. | ред. код]

<…> Проблематику стрічки «Під сонцем Сатани» схематично й коротко можна позначити, як мистецько-філософське осмислення кризи релігійної віри у свідомості сучасної, зокрема, європейської людини, що продовжує жити у чим далі секуляризованому суспільстві. <…> Чи не кожна сцена, кожен кадр пронизані концентрованою філософією буття, а також певними образами й тезами, що не тільки збуджують емоційне переживання, а й вимагають інтелектуального осмислення.

Володимир Войтенко[2]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Вручення фільму Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю супроводжувалося скандалом. Рішення журі викликало свист і протести глядацького залу, а постановник стрічки, Моріс Піала, звертаючись до публіки, піднявши кулак заявив: «Якщо я вам не подобаюся, то, будьте певні, я вас не люблю також!»[3]
  • У Франції фільм зібрав 815,748 глядачів[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Повний перелік нагород та номінацій фільму «Під сонцем Сатани» на сайті IMDb
  2. «Під сонцем Сатани», Моріс Піала // Арґумент-Кіно — Kinokolo.ua, 21.01.2014. Процитовано 8 червня 2015
  3. Lisa Nesselson. Maurice Pialat. Painter, actor, director. Variety. 13.01.2003. Процитовано 9 червня 2015. 
  4. Jpbox-office.com

Посилання[ред. | ред. код]