Жорж Бернанос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жорж Бернанос
фр. Georges Bernanos
Georges-Bernanos.jpg
Ім'я при народженні фр. Louis-Émile-Clément-Georges Bernanos
Народився 20 лютого 1888(1888-02-20)
Париж, Франція
Помер 5 липня 1948(1948-07-05) (60 років)
Нейї-сюр-Сен, Франція
·рак печінки[d]
Поховання Пельвуазен
Громадянство Франція Франція
Діяльність письменник
Сфера роботи сценічне мистецтво
Мова творів французька
Жанр роман, есе, памфлет
Magnum opus Joy[d], Mouchette[d] і The Diary of a Country Priest[d]
Членство Camelots du Roi[d][1]
Конфесія Римо-католицька церква
У шлюбі з Jehanne Bernanos[d]
Діти Michel Bernanos[d], Yves Bernanos[d] і Jean-Loup Bernanos[d]
Нагороди

CMNS: Жорж Бернанос на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жорж Бернано́с (фр. Georges Bernanos; 20 лютого 1888, Париж — 5 липня 1948, Нейї-сюр-Сен) — французький письменник, один з провідних представників католицької традиції у французькій літературі XX століття. Учасник Першої світової війни. Будучи римським католиком і монархістом[3], він виступав завзятим супротивником буржуазного мислення, яке, на його думку, привело до падіння Франції у 1940 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Будинок у провінції Артуа, де пройшли юнацькі роки Бернаноса

Жорж Бернанос народився у Парижі 20 лютого 1888 року в сім'ї ремісника-шпалерника і селянки. Виріс на північному сході Франції, у провінції Артуа. Здобув освіту в кількох католицьких паризьких коледжах та провінції, а потім в Сорбонні, на філологічному і юридичному факультетах.

В молодості Бернанос належав до традиціоналістського монархічного руху «Аксьон франсез», працював журналістом. Після участі у Першій світовій війні вийшов з «Аксьон франсез», став страховим агентом. До цього періоду відноситься його перший літературний успіх — роман «Під сонцем сатани» (1926). З того часу Бернанос повністю присвячує себе літературній творчості. Подорожуючи по Франції, він пише ще декілька романів і книгу політичних памфлетів «Великий страх добромисних» (1931).

У 19341937 роках жив на Мальорці, де створив свій найвідоміший, удостоєний премії Французької академії, роман «Щоденник сільського священика» (1936), а також повість «Нова історія Мушетти» (1937). Спочатку Жорж Бернанос був близький до франкістів, потім перейшов на республіканську сторону. 19381945 роки провів в еміграції у Бразилії, у своїх друкованих виступах підтримував французький Опір. Після війни на запрошення Де Голля повернувся до Франції, але відмовився від запропонованих йому високих офіційних посад й останні роки життя прожив в Тунісі.

Твори[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

Есе та виступи[ред. | ред. код]

  • Великий Страх самовдоволених / La Grande Peur des bien-pensants (1931)
  • Великі кладовища під місяцем / Les Grands Cimetières sous la lune (1938)
  • Scandale de la vérité (1939)
  • Франція проти роботів / La France contre les robots (1944, опубл. в Ріо-де-Жанейро)
  • Le Chemin de la Croix-des-Âmes (4 тт., 19431945, опубл. в Ріо-де-Жанейро)
  • Les Enfants humiliés (1949)
  • Essais et écrits de combat, tome I—II (19711995)

Листування[ред. | ред. код]

  • Le combat pour la liberté. Correspondance inédite, tome I—III (19711983)

Екранізації[ред. | ред. код]

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Жорж Бернанос: Діялоги кармеліток. У перекладі Зенона Тарнавського, Видавництво "На горі", Мюнхен, 1966.
  • Жорж Бернанос. Вибрані твори. Т.1: Під сонцем сатани, Щоденник сільського кюре: романи: пер. с фр. / Жорж Бернанос ; Пер. Віктор Шовкун ; Передмова Валентина Фесенко . — Київ : Юніверс, 2002 . — 543 с. — ISBN 966-7305-66-X .
  • Жорж Бернанос. Вибрані твори. Т.2: Ще одна розповідь про Мушетту. Пан Невін, або Мертва парафія. Під місяцем великі цвинтарі: повість, роман, есе: пер. с фр. / Жорж Бернанос ; Пер. Віктор Шовкун . — Київ: Юніверс, 2004 . — 542 с. — ISBN 966-7305-90-2 .

Література[ред. | ред. код]

  • Picon G. Georges Bernanos. Paris: R. Marin, 1948
  • Béguin A. Bernanos par lui-même. Paris: Éditions du Seuil, 1954
  • Georges Bernanos. Paris: L'Herne, 1962
  • Renard P. Georges Bernanos, témoin. Toulouse: Presses universitaires du Mirail, 1994
  • Milner M. Exil, errance et marginalité dans l'œuvre de Georges Bernanos. Paris: Presses Sorbonne nouvelle, 2004
  • Robinson Tobin M. Georges Bernanos: the theological source of his art. Монреаль: McGill-Queen's UP, 2007

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bernanos, Georges (1888-1948) // Encyclopedia of Modern Christian Politics (2006 ed.)Greenwood Publishing Group, 2006. — ISBN 978-0-313-32362-1
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Allen, W. Gore (1948). "George Bernanos: A Mystic in the World, " The Irish Monthly, Vol. 76, No. 903, pp. 414—416.

Посилання[ред. | ред. код]