Любов (фільм, 2012)
Любов | |
---|---|
фр. Amour | |
Жанр | драма |
Режисер | Міхаель Ганеке |
Продюсер | Маргарет Менегоз |
Сценарист | Міхаель Ганеке |
У головних ролях | Жан-Луї Трентіньян Еммануель Ріва |
Оператор | Даріус Хонджі |
Композитор | Франц Петер Шуберт |
Кінокомпанія | Les Films du Losange |
Дистриб'ютор | Teodora Filmd, Cirko Filmd[1] і Ivi.ru |
Тривалість | 126 хвилин |
Мова | французька |
Країна | Франція Німеччина Австрія |
Рік | 2012 |
Кошторис | € 7.29 млн. |
Касові збори | 29 900 000 $ |
IMDb | ID 1602620 |
Рейтинг | IMDb: |
sonyclassics.com/amour/ |
«Любо́в» (фр. Amour) — французько-німецько-австрійський художній фільм, драма режисера Міхаеля Ганеке, прем'єра якого відбулася на 65-му Каннському кінофестивалі, де стрічка отримала головний приз — «Золоту пальмову гілку». Вона також була відзначена премією Європейський кіноприз як найкращий європейський фільм. У головних ролях задіяні Жан-Луї Трентіньян та Еммануель Ріва, другорядну роль їх дочки Єви виконує Ізабель Юппер.
Український переклад зробила студія Цікава ідея на замовлення Гуртом.[2].
Вся дія фільму, крім вступної сцени, відбувається у звичайній паризькій квартирі. Вісімдесятилітні Жорж (Жан-Луї Трентіньян) і Енн (Еммануель Ріва) — заслужені вчителі музики — відвідують концерт колишнього учня. Їхня дочка Єва (Ізабель Юппер) живе окремо зі своєю родиною. Цілком раптово для Жоржа в Енн трапляється інсульт.
Після повернення з лікарні на інвалідному візку (половина її тіла паралізована), любов пари піддається серйозному випробуванню. Жоржу доводиться робити все, щоб допомогти своїй дружині. Після того, як стан Енн погіршується, Жорж асистує їй у всьому: годує з ложки, водить в туалет, виконуючи, тим самим, бажання дружини ніколи більше не повертатися до лікарні.[3]
Актор | Роль |
---|---|
Жан-Луї Трентіньян | Жорж |
Еммануель Ріва | Енн |
Ізабель Юппер | Єва |
Александр Таро | Александр |
Вільям Шимел | Джефф |
Рита Бланко | консьєрж |
Фільм знято за €7,290,000 французькою кіностудією Les Films du Losange, німецькою X-Filme Creative Pool та австрійською Wega Film.[4][5] Фільм отримав підтримку з боку французького телеканалу France 3 та грошове фінансування загальною сумою €404 000 від регіону Іль-де-Франс.
- ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
- ↑ Озвучення фільмів українською[недоступне посилання]
- ↑ Пітер Дебраж Amour [Архівовано 24 травня 2012 у Wayback Machine.], Variety. (англ.)
- ↑ Lemercier, Fabien (22 листопада 2010). Ile-de-France backs Haneke's Amour. Cineuropa. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 3 червня 2011.
- ↑ Love (Amour). filmsdulosange.fr. Les Films du Losange. Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
- Фільми 2012
- Фільми — лауреати премії «Золота пальмова гілка»
- Фільми — лауреати премії Європейської кіноакадемії
- Лауреати премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою
- Фільми — лауреати премії BAFTA
- Фільми — лауреати премії «Люм'єр»
- Фільми — лауреати премії «Давид ді Донателло» за найкращий європейський фільм
- Фільми — лауреати премії «Сезар»
- Фільми Німеччини 2012
- Фільми Франції 2012
- Фільми Австрії 2012
- Фільми-драми Німеччини
- Фільми-драми Франції
- Фільми-драми Австрії
- Фільми про старість
- Фільми Міхаеля Ганеке
- Фільми французькою мовою