Пінтуріккйо

Пінтуріккйо
італ. Bernardino di Betto di Biagio
Автопортрет, каплиця Бальоні у Спелло. 1497—1500 рр
При народженні	Bernardino di Betto di Biagio
Народження	1454 Перуджа
Смерть	11 грудня 1513
	Сієна
Національність	італієць
Країна	Італія
Релігія	католицтво
Діяльність	художник, ілюстратор рукописів, рисувальник
Напрямок	Відродження
Вплив	П'єтро Перуджіно, П'єро делла Франческа, Рафаель Санті
Вчитель	П'єтро Перуджіно
Твори	релігійні картини, фрески, мозаїки, портрети
Роботи в колекції	Штедель, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Берлінська картинна галерея, Національна галерея, Музей мистецтв Філадельфії, Museu de Belles Arts de Valènciad, Художній музей Північної Кароліни, Художній музей Волтерс, National Gallery of Umbriad, Blaffer Art Museumd, Pinacoteca civica Tacchi-Venturid, Апартаменти Борджіа, Бруклінський музей, Національний музей у Варшаві, Боннефантенмузеумd, Музей образотворчих мистецтв, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей образотворчого мистецтва, Гарвардський художній музей, Клівлендський музей мистецтв, Художній музей Фогга, Princeton University Art Museumd, Музей фюрера, Музеї Ватикану, Musée du Petit Palaisd, Ашмолеан музей, Пінакотека Амброзіана і Музей Бойманса - ван Бенінгена
Пінтуріккйо у Вікісховищі

Пінтурі́ккйо (італ. Pinturicchio; італ. Bernardino di Betto di Biagio, 1454, Перуджа — 11 грудня 1513, Сієна) — італійський живописець. Представник умбрійської школи кватроченто. Робив також декоративні стінописи та мозаїки.

Життєпис

Ранні роки та навчання

Народився в місті Перуджа. Син Бенедетто ді Б'яджо. Пінтуріккйо — прізвисько, бо художник був дуже малим на зріст. Це прізвисько він зробив своїм підписом.

Смерть св. Бернардіно

Навчався у Фйоренцо ді Лоренцо, разом з Рафаелем — у Перуджіно, якому допомагав при створенні фресок Сікстинської капели Ватикану (1481—1482), а за деякими даними — ще й у Бенедетто Капоралі, творця палацу кардинала Пассеріні, згодом розписаного Сіньйореллі. Імовірно, зазнав впливу і Бенедетто Бонфільї, вчителя Перуджіно.

Близькість до художніх манер Перуджіно та Рафаеля доводять деякі твори самого Пінтуріккйо, серед них фреска «Смерть св. Бернардіно», архітектурне тло якої має багато спільного з архітектурними спорудами Перуджіно на фресках у Ватикані.

У зрілому періоді

Працював у багатьох містах Італії — Перуджі, Римі, Орв'єто, Сполето, Сієні. Найвідоміші розписи — у церкві Санта Марія дель Пополо, Апартаментів Борджіа і Сієнському соборі (бібліотека Пікколоміні). На його фресках часто з'являються «гротески» (елементи рослинного та архітектурного орнаменту). З його полотен виділяється «Портрет хлопчика», що зберігається у Дрезденській галереї.

Джорджо Вазарі досить негативно відгукується про Пінтуріккйо, вважаючи його славу недостатньо заслуженою. Крім того, біограф дорікає художнику в зайвому прагненні догодити замовникам.

Вибрані твори

• Фрески в Сієнському соборі з життя папи Пія II
• Вівтар і фрески в Санта Марія дель Пополо
• Фрески в Апартаментах Борджіа (1492 — 1496
• Фрески у фонтанному залі в Палаццо Колонна в Римі
• Фрески в каплиці єпископа Еролі в Санта Марія делль Ассунта в Сполето

Галерея

Портрети

• 
  «Портрет невідомого хлопчика»
• 
  «Автопортрет»
• 
  «Портрет невідомого»

Релігійні твори

• 
  Проповідь Іоанна Хрестителя, 1504 р. Сієна, катедральний собор
• 
  Поклоніння немовляті Христу
• 
  Св. Єронім в пустелі

Фрески

• 
  Фреска в Libreria Piccolomini в Сієні
• 
  Енеа Сільвіо Пікколоміні дарує імператору Фрідріху III його майбутню наречену Елеанору Португальську. Сієнський собор
• 
  Фреска в Сієнському соборі з життя папи Пія II
• 
  Бернард Клервоський у Санта Марія ін Арачелі, Рим

Посилання

• Апартаменти Борджіа

Див. також

• Кватроченто
• Умбрійська школа
• Римська школа
• Сікстинська капела
• Мозаїка