Бернард Клервоський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
святий Бернард
Бернард Клервоський
Bernard of Clairvaux - Gutenburg - 13206.jpg
святий
Народився 1090 Фонтен-ле-Діжон, Франція
Діжон[1]
Помер 20 серпня 1153 Клерво, Франція
Clairvaux Abbey[d], Віль-су-ла-Ферте
Шанується Римо-католицька церква
Канонізований 18 січня 1174 року папою Александром III
День пам'яті 20 серпня
Покровитель Бургундія
Подвижництво Учитель Церкви

Берна́рд Клерво́ський (лат. Bernardus abbas Clarae Vallis, фр. Bernard de Clairvaux, нар.1090пом.20 серпня 1153) — католицький святий, містик, французький монах, абат монастиря «Клерво»[ru], засновник реформованого Ордену цистерціанців, релігійний діяч та політичний авантюрист[2]. Вважався «голосом сумління» та домінантною фігурою у західному християнстві свого часу.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив зі знатної родини. У двадцятирічному віці вступив до ордену цистерціанців, де став відомий своїм подвижництвом. 1115 року заснував монастир у Клерво де став абатом. Завдяки його діяльності нечисленний раніше цистерціанський орден став одним з найбільших.

Бернар Клервоський притримувався містичного напрямку в теології. Був затятим прихильником папської теократії. Активно боровся з єресями та вільнодумством. Саме Бернард представляв сторону звинувачення у процесі над вільнодумцями П'єром Абеляром та Арнольдом Брешіанським.

На тлі невиразних пап того часу Бернар Клервоський справляв величезний вплив на сучасників. Він користувався величезним авторитетом як у церковних так і світських колах. Фактично він диктував свою волю папам, серед яких були і його учні, впливав на французького короля Людовіка VII.

Був головним політичним ідеологом та організатором Другого хрестового походу. Католицький монах Бернард Клервоський у 1147 р. проповідував «хрестовий похід у Палестину», але саксонських князів це не цікавило[2]. Тоді Бернард Клервоський вдався до авантюри, почав грати на ницих хижацьких почуттях тих князів і став проповідувати їм «хрестовий похід проти слов'ян» з метою ділення слов'янської території на догоджання політично-економічним інтересам князів під прикриттям релігії[2].

Він написав перший устав для духовно-лицарських орденів, а саме устав тамплієрів. Відомо також, що Бернард Клервоський запровадив особливе шанування Діви Марії.

Святий Бернард був канонізований 1174 та об'явлений Вчителем Церкви 1830 року.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #118509810 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в Грацианский Н., (1946). «Крестовый поход 1147 г. против славян и его результаты». "Вопросы истории". № 2—3. Архів оригіналу за 04-07-2016.  (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


П'єр Абеляр Це незавершена стаття про теолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.