Санта-Марія-ін-Арачелі

Санта-Марія-ін-Арачелі
Санта-Марія-ін-Арачелі
	41°53′38″ пн. ш. 12°29′00″ сх. д. / 41.89388888888900198° пн. ш. 12.48333° сх. д.Координати: 41°53′38″ пн. ш. 12°29′00″ сх. д. / 41.89388888888900198° пн. ш. 12.48333° сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Рим
Стиль	Романський стиль і Готична архітектура
Статус (спадщини)	; Italian national heritage[d]
	Санта-Марія-ін-Арачелі Санта-Марія-ін-Арачелі (Італія)
	Санта-Марія-ін-Арачелі у Вікісховищі?

Санта-Марія-ін-Арачелі (італ. Santa Maria in Aracoeli, Церква святої Марії на небесному вівтарі) — церква діви Марії, що знаходиться на вершині Капітолійського пагорба в Римі. В силу свого центрального місця розташування відігравала виняткову роль у житті середньовічного Риму.

Історія[ред. | ред. код]

На місці сьогоднішньої базиліки в античні часи стояв храм богині Юнони Монети («Монета» в перекладі з латині означає «застерігає» або «радниця»). На території храму карбувалися римські гроші, які і стали називати по імені Юнони Монети - монетами. З латині це слово було запозичене багатьма мовами, включаючи англійську (англ. "Money" гроші), а також польську, звідки згодом воно перейшло і в українську мову.

З цим храмом пов'язана ще одна добре відома легенда, що дійшла до нас завдяки книзі римського історика Тита Лівія «Історія від заснування міста» («Ab urbe condita») [1]. Це історія про те, як «гуси врятували Рим». У храмі Юнони римляни здійснювали жертвопринесення богині, причому жертовними тваринами були за традицією домашні гуси, яких розводили і утримували на території храму. Згідно з легендою, у 390 році до н. е. галли Бренна під покровом ночі оточили Капітолійську фортеця і спробували захопити її, забравшись по прямовисній стіні. Захисники фортеці міцно спали, собаки теж нічого не відчули. Однак стривожені священні гуси храму Юнони голосно зареготали і розбудили начальника фортеці Марка Манлія, який підняв тривогу. Так римляни змогли скинути нападників вниз і дати відсіч галлам. Після християнізації, приблизно з VII і аж до IX століття, тут розташовувався монастир, що тримався грецького обряду.

Нинішній храм був складений з уламків античних будівель бернардинцями і францисканцями. У розпал Чорної смерті у XIV столітті народний трибун Кола ді Рієнцо урочисто відкрив монументальні сходи з 124 сходинок, що ведуть до храму. Серед скарбів Капітолійської базиліки — мощі св. Олени, надгробок папи Гонорія IV, усипальні різних аристократичних родин Риму з надгробками роботи, в тому числі Донателло і Мікеланджело, а також цикл фресок пензля Пінтуріччо.