Рахівський район (1953—2020)

Рахівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Закарпатська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Закарпатська область
Код КОАТУУ:	2123600000
Населення:	▲ ▼ 92 782 (на 01.01.2020)
Площа:	1892 км²
Густота:	48.1 осіб/км²
Тел. код:	+380-3132
Поштові індекси:	90600—90647
Населені пункти та ради
Районний центр:	Рахів
Міські ради:	1
Селищні ради:	3
Сільські ради:	17
Міста:	1
Смт:	3
Села:	28
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Микола Миколайович Беркела
Голова РДА:	Дмитро Дмитрович Андріюк
Адреса:	90600, Закарпатська обл., Рахівський р-н, м. Рахів, вул. Миру, 1, 2-52-62
Мапа
Рахівський район у Вікісховищі

Ра́хівський райо́н — район Закарпатської області розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат. Районний центр — місто Рахів

Історія

У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали.

За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізної дороги до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.

У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 5 січня 1919 року в с. Ясіня було скинуто місцевий уряд і утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до 11 червня 1919 року.

21 березня 1919 року в Угорщині перемогла пролетарська революція. У квітні Раду робітників, солдатів і селян у Рахові очолив П.Попенко. Наприкінці того ж року, коли завоювання угорської революції були втрачені, притисянські поселення зайняли румунські війська.

Під час входження Закарпаття (тодішня назва — Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. Рахів у той час називали «гуцульським Парижем». Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася захопленням району, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році район, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.

Географія

Район розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат. На півночі височать Привододільні (Внутрішні) Горгани, на заході — Свидовець, на північному сході — Чорногора (гірські частини Полонинського хребта), на півдні — Рахівські гори.

За 40 км від Рахова, у Чорногірському масиві, знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України загалом — гора Говерла (2061 м над рівнем моря). Поряд височать ще п'ять вершин-двотисячників — Бребенескул, Петрос, Піп Іван Чорногірський (Чорна гора), Ребра, Гутин-Томнатик та Менчул.

Рельєф високогір'я позначений слідами давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами — карами та троговими долинами.

Клімат у Рахові помірно континентальний. Період із температурою понад плюс 10 °C загалом становить 147 днів. За даними метеостанції «Рахів» (430 м над рівнем моря), середня температура січня дорівнює мінус 4,8 °C, липня — плюс 18,0 °C, середньорічна — плюс 7,4 °C.

Середньорічна сума опадів становить 1212 мм, з яких максимум припадає на червень-липень. Тут переважають вітри західного і південно-західного напрямку. Із збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів зростає.

Рослинний та тваринний світ

Рахівський район — найбільш лісистий район в Україні. Тут зосереджена третина видового складу флори України, половина червонокнижних видів рослин і тварин Карпат. На скелях Близниць, Герешаски, Нєнєски, Кузія та Піп Івана росте кілька десятків рослин, які в Україні ніде більше не зустрічаються, у тому числі легендарний едельвейс (шовкова косиця). Унікальні праліси та високогірні лучні системи Карпатського біосферного заповідника віднесені до найцінніших екосистем планети і Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Ці чудові місця є останнім оплотом таких великих хижаків у Європі, як ведмідь, вовк та рись.

У заповіднику охороняється понад 1000 видів вищих судинних рослин, 64 види ссавців, 173 види птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земноводних, 23 види риб, близько 15 000 видів безхребетних тварин. У заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку.

Природні багатства

Рахівщина володіє справжнім екологічним феноменом та надзвичайно потужним природно-ресурсним потенціалом. Тут знаходяться найвища вершина України — гора Говерла (2061 м.) і всі шість вершин Українських Карпат, що перевищують 2000 метрів над рівнем моря. Близько 68% території району вкривають високопродуктивні ліси. Тут розвідано 82 джерела мінеральних вод, поширено майже 300 видів лікарських рослин. Зустрічається половина видів червонокнижних рослин і тварин Українських Карпат. Рахівщина відноситься до районів з високою водозабезпеченістю. На Рахівщині бере початок одна з найбільших приток Дунаю — ріка Тиса. Протікаючи просторами Європи, вона дає чисту питтєву воду населенню України, Румунії, Угорщини, Словаччини та Югославії. Рахівщина наділена надзвичайно сприятливими умовами для зимової рекреації, розвитку гірськолижного спорту, а гірський масив Драгобрат за своїми параметрами може стати місцем проведення зимової Олімпіади. Тільки два аналоги у світі має Квасівський санаторно-курортний комплекс, збудований на базі мінеральних вод із вмістом миш'яку.

Із мінерально-сировинних ресурсі перспективними для розробки є родовища золота, доломітів, мармуризованих доломітів, а також розлив мінеральних вод.

Туризм та рекреація

М'який клімат та контрастно-виражені пори року, чисте гірське повітря, неповторні пейзажі, значна кількість цілющих мінеральних вод здавна привалювали мандрівників, любителів активного відпочинку.

Завдяки природно-кліматичним факторам, зручному географічному розташуванню та системі шляхового сполучення Рахівщина перетворюється в потужну туристично-рекреаційну зону. Тут створено умови, сприятливі для літнього і зимового відпочинку та оздоровлення. Завдяки наявності гірськолижних трас і підйомників добре розвинуті зимові види спорту.

Туристично-рекреаційна галузь району розгалужена мережею туристичних об'єктів різного профілю, а саме: 1 санаторій, 2 лікувально-оздоровчі комплекси, 1 туристично-оздоровчий комплекс, 1 туристична база, 2 мотелі, 2 бази відпочинку та 40 готелів та міні — готелів, 1 кемпінг. Крім них, в районі функціонують туристичне агентство «НиМС тур», інформаційний центр «Гуцульська світлиця», агентство агро-екотуризму. В цілому туристично-рекреаційна галузь району сьогодні нараховує 53 об'єкти, із яких 49 надають туристичні послуги.

Протягом 2006 року туристичними закладами району прийнято близько 25 тис. туристів, яким надано послуги на суму 4293,2 тис. грн. До бюджетів всіх рівнів надійшло коштів — 787,1 тис. грн., з яких 468,91 тис. грн. перераховано до місцевого бюджету.

У районі працюють низка канатно-буксирувальних доріг. Серед них:

• смт. Ясіня, спортивна база «Тиса», бугельного типу L= 1000 м.
• ур. Драгобрат, ТОВ «Драгобрат», бугельного типу, L = 1000 м, 300 м.
• м. Рахів, оздоровчий комплекс «Тиса» бугельного типу L = 1000 м.
• с. Богдан, мотель «Олеся», бугельного типу L=1000 м.
• смт. Кобилецька Поляна, оздоровчий комплекс «Трембіта», бугельного типу L = 500 м.
• смт. Чорна Тиса, гірськолижна ДЮСШ, бугельного типу L = 400 м.

Триває спорудження об'єктів туристично-рекреаційного призначення, особливо у високогірній частині. Сьогодні в районі діють понад 20 таких об'єктів, серед яких — приватні міні-готелі, бази відпочинку і туристично-оздоровлювальні комплекси, садиби селян, які приймають гостей за програмою сільського зеленого туризму. Розроблені і діють пішохідні, лижні, водні, велосипедні, кінні та автомобільні турмаршрути. На базі наявних мінеральних вод (на території району розвідано близько 80 їх джерел) є можливість розвивати бази санаторно-курортного лікування.

Архітектурні пам'ятки

с. Ділове (1750 р.) Різдва Пресвятої Богородиці (Успенська).

У селі Діловому знаходиться дерев'яна церква (1750 р.) Різдва Пресвятої Богородиці (Успенська). У смт. Ясіня — Преображенська (Петропавлівська) дерев'яна церква (1780 р., а роком пізніше збудована її дзвіниця). У 1803 — 1813 рр. У Ясінях було зведено з дерева Вознесенський (Струківський) храм із дзвіницею. У селі Середнє Водяне дерев'яна Миколаївська церква та дзвіниця були побудовані у 1428 році і є найдавнішими із культових споруд на Закарпатті і в Україні. А Миколаївська (нижня) церква в цьому ж селі споруджена у 1776 р. Ці об'єкти мають реєстрацію та охороняються Законом, є національним та культурним надбанням. Струківська церква

Сучасна діюча церква збудована у 1824 р .і є досконалим зразком церковного будівництва для дерев'яних храмів Гуцульщини (без жодного цвяха) — являє собою витвір архітектурного мистецтва. Церква відзначається вишуканими пропорціями. Дзвіниця збудована у 1813 р. Складає з церквою єдиний ансамбль і має власну мистецьку цінність. Струківська (Вознесенська) церква — це унікальний зразок традиційного храмового будівництва Гуцульщини.

На горі Піп-Іван Чорногорський (Чорна Гора) розташована колишня обсерваторія, збудована в 1938 році за проектом польських архітекторів. Під час другої світової війни діяльність обсерваторії було зупинено, і не відновлено до наших днів.

Взимку обсерваторія так обростає снігом і льодом, що свого часу поляки називали її «Білим слоном». Незважаючи на 70 років руйнації та занедбання, зараз стіни та фундамент обсерваторії перебувають у задовільному стані.

Населення

У районі проживають понад 90 тис. жителів. У зв'язку із високогірним розташуванням, високою лісистістю густота населення незначна: на один квадратний кілометр припадає в середньому 47,7 жителів. Населені пункти розташовані, як правило, в гірських ущелинах, у долинах численних рік і потоків.

Національний склад населення району за переписом 2001 року

• українці — 83,8%
• румуни — 11,6%
• угорці — 3,2%
• росіяни — 0,8%

Національний склад населення позначається на особливостях релігійного та культурного життя Рахівщини. Сьогодні тут діють 33 православні громади, 18 — греко-католицьких, 6 — римо-католицьких, є також кілька громад свідків Бога Єгови, представники інших конфесій. Тільки за останні 5 років у районі побудовано і реконструйовано 13 храмів, які здійнялися догори високими куполами-банями.

Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)

	українська	румунська	угорська	російська
РАХІВСЬКИЙ РАЙОН	84,6	11,5	2,5	0,9
м. РАХІВ	92,1	0,1	4,8	2,3
смт ВЕЛИКИЙ БИЧКІВ	95,2	0,8	2,9	0,8
смт КОБИЛЕЦЬКА ПОЛЯНА	83,1	0,2	14,3	1,3
смт ЯСІНЯ	89,5	0,0	8,2	0,8
с. СТЕБНИЙ	99,6	-	-	0,3
с. БІЛИН	99,4	-	-	0,5
с. БІЛА ЦЕРКВА	1,3	97,0	0,1	1,0
с. БОГДАН	97,0	-	2,3	0,5
с. БРЕБОЯ	99,6	-	0,1	0,3
с. ВЕРХНЄ ВОДЯНЕ	98,5	0,5	0,1	0,7
с. СТРИМБА	98,0	1,3	-	0,5
с. ВОДИЦЯ	97,6	1,2	-	0,9
с. ПЛАЮЦЬ	20,6	78,2	-	0,3
с. ВИДРИЧКА	99,6	-	0,2	0,2
с. ДІЛОВЕ	98,8	0,1	0,4	0,5
с. КРУГЛИЙ	99,0	-	-	-
с. ХМЕЛІВ	97,9	0,2	-	1,6
с. КВАСИ	99,7	-	0,1	0,1
с. СІТНИЙ	100,0	-	-	-
с. ТРОСТЯНЕЦЬ	100,0	-	-	-
с. КОСІВСЬКА ПОЛЯНА	98,8	-	-	1,2
с. КОСТИЛІВКА	99,2	0,1	0,1	0,4
с. ВІЛЬХОВАТИЙ	99,6	-	-	0,2
с. ЛАЗЕЩИНА	99,4	-	0,1	0,3
с. ЛУГИ	99,1	-	0,2	0,7
с. ГОВЕРЛА	99,2	-	-	0,5
с. ЛУГ	98,6	0,2	-	1,0
с. РОЗТОКИ	99,6	-	0,0	0,3
с. РОСІШКА	99,2	-	-	0,7
с. СЕРЕДНЄ ВОДЯНЕ	0,9	98,6	0,0	0,2
с. ДОБРІК	0,6	98,3	-	0,1
с. ЧОРНА ТИСА	99,4	-	0,2	0,4

Соціальна сфера

У районі нараховується 34 загальноосвітні школи I–II та I–III ступенів. У них навчається майже 16 тисяч учнів, а в 37 дитячих дошкільних закладах виховуються близько півтори тисячі дітей. Діють 6 лікарень на 680 ліжок, 17 амбулаторій та 13 фельдшерсько-акушерських пунктів. Вулиці Районного центру прикрасили новобудови: житлові масиви, торгові та культурні центри. В багатьох куточках району з'явилися нові підприємства.

Населені пункти

До складу району входить 21 адміністративно-територіальна одиниця. 1 міська, 2 селищних та 17 сільських рад.

Полонинське господарство

Полонини — це розташовані високо в горах відкриті і незаліснені частини гір. Саме тут, протягом багатьох віків, місцеві жителі (гуцули) випасають худобу — корів, овець, кіз, коней. Осередками випасу є колиби — сезонні будівлі, де живуть і господарюють пастухи під керівництвом ватага-вівчаря. Тут можна скуштувати та побачити процес виготовлення різних продуктів із молока — бринзу, вурду, жентицю.

З давніх часів місцеве населення займалося тваринництвом. Тому вся високогірна частина району зайнята полонинним господарством. Вихід на полонину відбувається в травні і триває аж до вересня. Умови життя пастухів на полонині важкі: у високогір'ї часті холоди, два з трьох днів — дощові. Праця триває від світанку до ночі. Три речі, які характеризують життя гуцульських пастухів — це бринза, трембіта і ватра.

На полонині Берлебашка, що розташована на території Карпатського біосферного заповідника і через яку проходить Закарпатський Туристичний Шлях, створене показове полонинське господарство, де туристи можуть самі взяти участь в виготовленні бринзи, вурди, ближче ознайомитися з полонинською кухнею, під полонинські наспіви запалити ватру, переночувати на сіні, одягнути справжню гуцульську одежу: лейбан, кожух, запаски, вишиванку, крисаню. А вистави народного театру дозволять відпочиваючим краще ознайомитися з елементами культури, обрядами та традиціями гуцулів.

Господарський комплекс Рахівського району слабо розвинутий. У валовому суспільному продукті переважає промисловість. Провідною галуззю промисловості є лісова, деревообробна і целюлозно-паперова. Інші галузі представлені невеликими підприємствами машинобудування і приладобудування, які потребують реструктуризації. За останні роки динамічно розвивається малий бізнес. Особливістю сільського господарства Рахівського району є дуже низька землезабезпеченість. На одного мешканця району припадає лише 0,01 га ріллі (при 0,14 га в Закарпатті і 0,63 га в Україні).

Персоналії

• Клочурак Степан

Посилання

• Рахівський район - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
• Сайт Рахівської міської ради
• Бізнес Каталог — Довідник Рахівщини
• Відео 30-х років, Рахівщина