Родіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасна забудова узбережжя муніципалітету Розас, який виник на місці античного Родіса

Ро́діс, Ро́де, Ро́дос (грец. Ῥόδη, Ῥόδος, Ῥοδίπολις, Ῥόδη πόλις, лат. Rhodus, кат. Rodes) — давньогрецька колонія на Іберійському півострові. Залишки поселення розташовані на території муніципалітету Розас в Автономній області Каталонія. Каталанська назва — Ро́зас або Ро́дас (кат. Rodes).

Місто було засноване у IV ст. до н.е. грецькими колоністами з поселення Масалія (зараз Марсель) для торгівлі з місцевим населенням Іберійського півострова.

Під час ІІ Пунічної війни місто було завойоване Марком Порцієм Катоном Старшим.

В місті було поширене ремісництво, скотарство... Вело торги з іншими колоніями та з Афінами!

Місто існувало до арабського завоювання у 713 р. Після відвоювання території сучасної кумарки Алт-Ампурда у 797 р. на місці Родіса було засноване нове поселення під назвою Розас.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Lluís Buscató i Somoza, La colònia grega de Rhode: una aproximació al seu origen, evolució i desaparició, Figueres, Brau, 1999.
  • Lluís Buscató i Somoza, "La Real Academia de la Historia y los yacimientos de Rhode y Emporion en el s. XIX", Boletín de la Real Academia de la Historia, 198 (2001), 155-174.
  • Lluís Buscató i Somoza, "L'actuació arqueològica de la Comissió de Monuments de Girona al segle XIX: Emporion i Rhode", Annals de l'Institut d'Estudis Gironins, 42 (2001), p. 483-491.
  • Lluís Buscató i Somoza, "Noucentisme i arqueologia: Emili Gandia i les excavacions arqueològiques dels anys 1916 i 1917 a Roses", Annals de l'Institut d'Estudis Empordanesos, 35 (2002), 11-37.
  • Carlos Díaz, Hug Palou i Anna M. Puig, La ciutadella de Roses, Girona, Diputació de Girona-Caixa de Girona (Quaderns de la Revista de Girona, 77), 1998.
  • Antonio Manuel de Guadán, Las monedas de plata de Emporion y Rhode, 2 vols., monogràfic dels Anales y Boletín de los Museos de Arte de Barcelona, 12 (1955-1956) i 13 (1957-1958) [=1968-1970].
  • Josep M. Gurt, Rosas en el Bajo Imperio, tesina de llicenciatura de la Universitat de Barcelona, 1974 (dir. Pere de Palol).
  • M. Aurora Martín, F. Javier Nieto i Josep Mª Nolla, Excavaciones en la ciudadela de Roses: campaña 1976 y 1977, Girona, Diputació Provincial de Girona, Servei Tècnic d'Investigacions Arqueològiques, 1979.
  • Francisco Javier Nieto Prieto, El edificio "A" de la Ciudadela de Roses: la terra sigillata africana, Girona, Centre d'Investigacions Arqueològiques de Girona, 1993.
  • Mª. José Pedrón Pedrón, Las importaciones de cerámica ática de Rhode: barrio helenístico (1963-1970), tesina de llicenciatura de la Universitat de Lleida, 1995? (dir. Emili Junyent i Sánchez).
  • Anna M. Puig i Griessenberger et al., La colònia grega de Rhode (Roses, Alt Empordà), coord. Teresa Carreras Rosell i Aurora Martin, Girona, Museu d'Arqueologia de Catalunya-Diputació de Girona-Ajuntament de Roses, 2006. Tesi doctoral original consultable a TDX Tesis en Xarxa.
  • Enric Sanmartí, La cerámica campeniense de Emporion y Rhode, 2 vols., Barcelona, Diputació Provincial de Barcelona-Institut de Prehistòria i Arqueologia de Barcelona, 1978.
  • L. Villaronga, Les monedes de plata d'Empòrion, Rhode i les seves imitacions: de principi del segle III aC fins a l'arribada dels romans el 218 aC, Barcelona, Societat Catalana d'Estudis Numismàtics, Institut d'Estudis Catalans, 2000.

Координати: 42°16′03″ пн. ш. 3°11′30″ сх. д. / 42.26750° пн. ш. 3.19167° сх. д. / 42.26750; 3.19167