Родіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасна забудова узбережжя муніципалітету Розас, який виник на місці античного Родіса

Ро́діс, Ро́де, Ро́дос (грец. Ῥόδη, Ῥόδος, Ῥοδίπολις, Ῥόδη πόλις, лат. Rhodus, кат. Rodes) — давньогрецька колонія на Іберійському півострові. Залишки поселення розташовані на території муніципалітету Розас в Автономній області Каталонія. Каталанська назва — Ро́зас або Ро́дас (кат. Rodes).

Місто було засноване у IV ст. до н.е. грецькими колоністами з поселення Масалія (зараз Марсель) для торгівлі з місцевим населенням Іберійського півострова.

Під час ІІ Пунічної війни місто було завойоване Марком Порцієм Катоном Старшим.

В місті було поширене ремісництво, скотарство... Вело торги з іншими колоніями та з Афінами!

Місто існувало до арабського завоювання у 713 р. Після відвоювання території сучасної кумарки Алт-Ампурда у 797 р. на місці Родіса було засноване нове поселення під назвою Розас.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Lluís Buscató i Somoza, La colònia grega de Rhode: una aproximació al seu origen, evolució i desaparició, Figueres, Brau, 1999.
  • Lluís Buscató i Somoza, "La Real Academia de la Historia y los yacimientos de Rhode y Emporion en el s. XIX", Boletín de la Real Academia de la Historia, 198 (2001), 155-174.
  • Lluís Buscató i Somoza, "L'actuació arqueològica de la Comissió de Monuments de Girona al segle XIX: Emporion i Rhode", Annals de l'Institut d'Estudis Gironins, 42 (2001), p. 483-491.
  • Lluís Buscató i Somoza, "Noucentisme i arqueologia: Emili Gandia i les excavacions arqueològiques dels anys 1916 i 1917 a Roses", Annals de l'Institut d'Estudis Empordanesos, 35 (2002), 11-37.
  • Carlos Díaz, Hug Palou i Anna M. Puig, La ciutadella de Roses, Girona, Diputació de Girona-Caixa de Girona (Quaderns de la Revista de Girona, 77), 1998.
  • Antonio Manuel de Guadán, Las monedas de plata de Emporion y Rhode, 2 vols., monogràfic dels Anales y Boletín de los Museos de Arte de Barcelona, 12 (1955-1956) i 13 (1957-1958) [=1968-1970].
  • Josep M. Gurt, Rosas en el Bajo Imperio, tesina de llicenciatura de la Universitat de Barcelona, 1974 (dir. Pere de Palol).
  • M. Aurora Martín, F. Javier Nieto i Josep Mª Nolla, Excavaciones en la ciudadela de Roses: campaña 1976 y 1977, Girona, Diputació Provincial de Girona, Servei Tècnic d'Investigacions Arqueològiques, 1979.
  • Francisco Javier Nieto Prieto, El edificio "A" de la Ciudadela de Roses: la terra sigillata africana, Girona, Centre d'Investigacions Arqueològiques de Girona, 1993.
  • Mª. José Pedrón Pedrón, Las importaciones de cerámica ática de Rhode: barrio helenístico (1963-1970), tesina de llicenciatura de la Universitat de Lleida, 1995? (dir. Emili Junyent i Sánchez).
  • Anna M. Puig i Griessenberger et al., La colònia grega de Rhode (Roses, Alt Empordà), coord. Teresa Carreras Rosell i Aurora Martin, Girona, Museu d'Arqueologia de Catalunya-Diputació de Girona-Ajuntament de Roses, 2006. Tesi doctoral original consultable a TDX Tesis en Xarxa.
  • Enric Sanmartí, La cerámica campeniense de Emporion y Rhode, 2 vols., Barcelona, Diputació Provincial de Barcelona-Institut de Prehistòria i Arqueologia de Barcelona, 1978.
  • L. Villaronga, Les monedes de plata d'Empòrion, Rhode i les seves imitacions: de principi del segle III aC fins a l'arribada dels romans el 218 aC, Barcelona, Societat Catalana d'Estudis Numismàtics, Institut d'Estudis Catalans, 2000.

Координати: 42°16′03″ пн. ш. 3°11′30″ сх. д. / 42.26750° пн. ш. 3.19167° сх. д. / 42.26750; 3.19167