Віктор Балаге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Балаге
ісп. Víctor Balaguer
Victor Balaguer.jpg
Народився 11 грудня 1824(1824-12-11)
Барселона, Іспанія[1]
Помер 14 січня 1901(1901-01-14) (76 років)
Мадрид, Іспанія[1][2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Spain.svg Іспанія
Діяльність письменник
політик
Alma mater Барселонський університет
Мова творів каталанська, іспанська[3]
Жанр поезія
Член
  • Королівська академія іспанської мови
  • Real Academia de la Historia[d]

  • Віктор Балаге у Вікісховищі?

    Бюст Віктора Балаге у парку Парк-да-ла-Сьютаделя, Барселона

    Ві́ктор Балаге́ (кат. Víctor Balaguer; 11 грудня 1824, Барселона — 14 січня 1901, Мадрид) — каталонський та іспанський політик і письменник.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Народився у Барселоні 11 грудня 1824 року, отримав освіту в університеті рідного міста.

    Його перший драматичний твір «Пепін горбатий» (ісп. Pepín el jorobado) був поставлений у театрі, коли Віктору Балаге було лише чотирнадцять років. У дев'ятнадцять років його було відзначено після постановки другої п'єси «Дон Енріке великодушний» (ісп. Don Enrique el Dadivoso).

    З 1843 до 1868 рік Віктор Балаге був керівником Ліберальної партії в Барселоні, і як власник та редактор часопису «Ал-Кунсальє» (кат. El Conseller) багато зробив для зростання почуття патріотизму каталонців.

    У 1857 р. Віктор Балаге написав свій перший вірш каталанською мовою, який присвятив Св. Діві Монсарратській. З того часу Віктор Балаге використовував творчий псевдонім «Трубадур з Монсаррату» (кат. Lo Trovador de Montserrat). У 1859 р. він допоміг відновити літературний конкурс «Квіткові ігри».

    Віктор Балаге є одним з визначних істориків Каталонії — у 1860 р. іспанською мовою ним був написаний перший том «Історії Каталонії та Арагонського королівства» (ісп. Historia de Cataluña y de la Corona de Aragón), другий том вийшов друком у 1886 р.

    Віктор Балаге певний час мешкав у Мадриді, де професійно займався політикою. У 1867 р. він виїхав на еміграцію до Провансу, у Францію, де познайомився з Фрідеріком Містралем, брав участь у русі фелібрів (літературний рух на підтримку відродження окситанської літератури та культури) і навіть обійняв посаду віце-президента в організації фелібрів.

    Після висилки королеви Ізабелли II Іспанської, Віктор Балаге повернувся до Іспанії, став депутатом іспанського парламенту від міста Манреза, а у 18711872 р.р. був призначений спочатку міністром колоній іспанського уряду, а потім міністром фінансів. Пізніше обіймав посади віце-президента конгресу, згодом був сенатором.

    Помер у Мадриді 14 січня 1901 р.

    Творча спадщина[ред. | ред. код]

    П'єси іспанською мовою[ред. | ред. код]

    • Pepín el Jorobado o el hijo de Carlomagno (1838 р.)
    • Enrique el Dadivoso (1847 р.)
    • Juan de Padilla (1848 р.)
    • Vifredo el Velloso (1849 р.)

    Студії та есеї іспанською мовою[ред. | ред. код]

    Поезії та п'єси каталанською мовою[ред. | ред. код]

    • Los trobadors moderns (1859 р.)
    • Lo trobador de Montserrat (1861 р.)
    • Esperances i records (1866 р.)
    • Don Joan de Serrallonga (1868 р.)
    • Los Pirineus (1893 р.)

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]