Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Див. також: Референдуми щодо незалежності Каталонії.
Silueta dels Països Catalans.svg
Історія Каталонії
Доісторична епоха та давня історія
Доісторична епоха в історії КаталоніїІберійціКарфагенКарфагеняни на Іберійському півостровіПунічні війни (Друга Пунічна війна) • ФінікіяДавні греки (ЕмпоріонРодіс) • Завоювання Іберійського півострова Римом
Вестготи та арабське завоювання
Вестготи (АтаульфГерцог Паулюс) • Арабське завоювання (Аль-АндалусКордовський халіфат)
Формування та унезалежнення каталонських земель
Іспанська МаркаБарселонське графствоВільфред ВолохатийБуррель ІІРамон Баранґе І СтарийРамон Баранґе ІІІРамон Баранґе IVАрагонське королівствоЯків І АрагонськийКоролівство ВаленсіяКоролівство МальоркаЯків ІІ МальоркськийПетро III Арагонський ВеликийАльфонс ЩедрийЯків ІІ АрагонськийПетро IV ЦеремоннийМартин І ГуманнийФердинанд І АрагонськийАльфонс V ВеликодушнийФердинанд II Арагонський КатоликІзабелла Кастильська
Інтеграція в Союз Кастилії та Арагону, завоювання Каталонії
Карл І ІспанськийФіліп ІІВійна ЖенцівКаталонська РеспублікаПіренейський договірВійна за іспанський спадокУтрехтський мирВзяття БарселониФіліп VКарл VI ГабсбурґДекрети Нуева Планта
Новітній час
Маріано Альварес де КастроФранцузький домініон у КаталоніїКарлістські війниКаталонський націоналізмКлопотання про захистЖуакім Рубіо-і-ОсБаланті Алміраль та Каталонський конгресАнрік Прат-да-ла-РібаФрансеск КамбіЖузеп Пуч-і-Кадафалк
XX століття — сучасність
Алехандро ЛерруКаталонська співдружністьФрансеск Масія та партія Каталонська державаЖанаралітатРеспубліканська лівиця КаталоніїЛюїс КумпаньшІспанська громадянська війнаДиктатура ФранкоАсамблея КаталоніїЖузеп ТарраделясТерра ЛіураЖорді ПужолПаскуал МарагальХосе МонтільяСтатут автономії 2006 р.Суверенітет і прогресПлатформа за право виборуІніціатива «Десять тисяч»Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-МунРеферендуми щодо незалежності Каталонії у 2009 - 2010 р.р.
Визначні історики
Жаума СафонПера ТумікВіктор Балаге
Каталонія
Будівля «Центру Мурал» у муніципалітеті Ареньш-да-Мун, де проходило голосування

Консультати́вний рефере́ндум що́до незале́жності Катало́нії в муніципаліте́ті Аре́ньш-да-Мун (Автоно́мна о́бласть Катало́нія, Іспа́нія) — перший в історії каталанських країн[1][2] місцевий референдум щодо незалежності Автономної області Каталонія (Іспанія). Референдум відбувся 13 вересня 2009 р. року в містечку Ареньш-да-Мун, яке розташоване у кумарці Марезма, Автономна область Каталонія.

У консультативному референдумі брали участь лише мешканці муніципалітету. Запитання, на яке давалася відповідь, було сформульовано таким чином:

« «Чи погоджуєтеся Ви з тим, щоб Каталонія стала правовою, незалежною, демократичною та соціально-орієнтованою державою, яка входила б до Європейського Союзу ?[3]»  »

Ініціатором проведення консультативного референдуму став «Рух муніципалітету Ареньш-да-Мун за самовизначення» (кат. Moviment Arenyenc per a l'Autodeterminació або скорочено MAPA).

Проведення в окремому муніципалітеті референдуму про незалежність однієї з автономних областей Іспанії (а також зацікавленість ЗМІ у цій, здавалося б, локальній події) показує чітку тенденцію до подальшого поглиблення автономізації країн ЄС (Іспанія, Бельгія, Велика Британія) та потенційно до створення нових незалежних країн на європейському континенті - Каталонії, Країни Басків, Шотландії, Фландрії, можливо Уельсу.

Призначення референдуму[ред.ред. код]

Під час засідання міської ради, яке провадилося 4 червня 2009 р., міська влада підтримала проведення консультативного референдуму[4], надавши у розпорядження організаторів велику муніципальну залу. З цим рішенням погодилися представники всіх політичних сил, представлених у міській раді («Республіканська лівиця Каталонії», «Конвергенція та Єднання», «Кандидати за народну єдність» (кат. Candidatures d'Unitat Popular), місцевий політичний рух «AM2000»), окрім «Соціалістичної партії Каталонії», що її представлено у міській раді двома голосами[5][6][7].

Попередньо головою рахункової комісії було призначено Аґусті Басолса (кат. Agustí Bassols), колишнього адвоката[8]. В останню мить його було замінено на Антоні Кастелью (кат. Antoni Castella), колишнього голову юридичного департаменту Жанаралітату Каталонії, оскільки політична партія, членом якої був попередній голова рахункової комісії, офіційно та недвозначно не висловилася з приводу референдуму.

Окрім Антоні Кастельї до комісії увійшли Алфонс Лопес-Тена (кат. Alfons López Tena), колишній прес-секретар Державної юридичної ради Іспанії (ісп. Consejo General del Poder Judicial de España) та президент «Кола досліджень з незалежності Каталонії» (кат. Cercle d'Estudis Sobiranistes), Уріел Бартран (кат. Uriel Bertran), депутат Парламенту Каталонії від «Республіканської лівиці Каталонії», Жуан Тарда (кат. Joan Tardà), депутат Парламенту Іспанії від «Республіканської лівиці Каталонії», Уріол Жункерас (кат. Oriol Junqueras), депутат Європейського Парламенту від цієї ж політичної сили, а також Антоні Марпонс (кат. Antoni Marpons), мировий суддя муніципалітету[9].

Політичне скасування підтримки міської ради проведенню консультативного референдуму[ред.ред. код]

Після звернення до «Представництва іспанської держави у Каталонії» політичної партії «Громадяни — Громадянська партія», Адвокатура іспанської держави 2 вересня виступила проти проведення референдуму. Наступного дня політичну підтримку міської ради Ареньш-да-Мун біло скасовано з формулюванням «перевищення своїх повноважень»[10].

Остаточно це рішення було підтверджено 9 вересня, не зважаючи на те, що виявилося, що Хорхе Бушаде (ісп. Jorge Buixadé), державний адвокат, який оформив протест проти підтримки референдуму, у 90-х роках був членом іспанської «Фаланги»[11].

Політична маніфестація фалангістів[ред.ред. код]

Після того, як іспанські націоналісти з правої партії «Фаланга» висловили протест проти проведення консультативного референдуму[12], ними було подано прохання провести демонстрацію протесту в Ареньш-да-Мун в день проведення голосування.

Міністерство внутрішніх справ Каталонії в особі міністра Жуана Саури (кат. Joan Saura) дозволило проведення демонстрації[13], однак попередило, що розпустить організацію, якщо будуть зіткнення. Фалангістам було заборонено наближатися до будівлі муніципалітету ближче, ніж на 500 метрів. Саму демонстрацію спочатку було дозволено провести через тиждень після проведення референдуму.

Міська рада висловила незгоду з таким рішенням : справа в тім, що у 1979 р. 2 та 3 червня група фалангістів захоплювала міську раду цього муніципалітету[14][15].

23 серпня фалангісти оголосили, що обов’язково проведуть демонстрацію на вулицях Ареньш-да-Мун проти «сепаратистського референдуму та за єдність [Іспанії]»[16].

9 серпня Вищим трибуналом юстиції Каталонії було дозволено фалангістам проведення демонстрації у день голосовання, у рішенні було зазначено, що «проведення демонстрації через тиждень [після голосування] фактично дорівнювало б її забороні», оскільки це не дозволило б реалізувати «громадянську позицію щодо відповіді на волевиявлення громадян». У відозві трибуналу зазнавчалося, що проведення такої демонстрації не створює особливо небезпечну ситуацію.

Після остаточного рішення суду, декілька відомих юристів, зокрема Сантьяго Бідал (кат. Santiago Vidal), член магістратури суду Барселони, назвали рішення судів щодо дозволу маніфестації фалангістів «безвідповідальними». Також було оприлюднено маніфест бл. 20 адвокатів з критикою судових рішень та на підтримку консультативного референдуму[17].

Реакція громадськості щодо консультативного референдуму[ред.ред. код]

Позитивні відгуки[ред.ред. код]

Ключовою фігурою у проведенні референдуму став мер міста Ареньш-да-Мун п. Карлас Мора (кат. Carles Mora). Ідея референдуму отримала широку підтримку в колах частини каталонської еліти, що налаштована на здобуття Каталонією повної незалежності. Офіційно на підтримку висловилося 86 відомих осіб[18] - політиків, культурних діячів, економістів та бізнесменів : Паскуал Марагаль, колишній президент Жанаралітату Каталонії, Жуан Карратеру (кат. Joan Carretero), радник (міністр) уряду Каталонії у 20032006 рр., Жузеп Угет (кат. Josep Huguet), радник (міністр) уряду Каталонії з питань нових технологій, вищих навчальних закладів та бізнесу, Жорді Білбень (кат. Jordi Bilbeny), відомий філолог та історик, Ізабел-Клара Сімо (кат. Isabel-Clara Simó), відома каталонська письменниця та журналіст, Метью Трі (англ. Matthew Tree), англійський письменник та журналіст, що пише каталанською мовою, Арнест Банак, президент Парламенту Каталонії тощо[19].

Відразу після ухвалення рішення про референдум 4 червня, кілька муніципалітетів також офіційно надали підтримку проведенню консультативного референдуму, а саме муніципалітети Фігерас, Сан-Пера-да-Торальо, Калдес, Сарос та Аржантона[7][20][21]. Влада двох останніх муніципалітетів запропонувала провести такі ж референдуми на території своїх населених пунктів.

Генеральний секретар «Республіканської лівиці Каталонії» Жуан Рідау (кат. Joan Ridao) повідомив, що його партія ініціюватиме висловлення підтримки референдуму тими міськими радами на території каталанських країн, де є представники цієї політичної партії[22]. Вже 13 вересня 18 муніципалітетів заявили про намір провести подібні референдуми на території своїх населенних пунктів, а великі міста Фігерас та Тарраса висловили підтримку референдуму без пропозиції провести таке опитування на своїй території[23].

Погрози та акти вандалізму[ред.ред. код]

Гасло «Референдум за назалежність [Каталонії]», що його було використано під час маніфестації в Барселоні 11 вересня 2009 р.

«Соціалістична партія Каталонії» неодноразово повідомляла про погрози на свою адресу (телефонні дзвінки), а також про написи на стінах будівлі свого представництва в Ареньш-да-Мун, які були підписані словами «фашисти»[24], «Фаланга»[25] та «ЕТА»[26]. 5 вересня партія опублікувала комюніке з осудом цих написів[27].

В інтерв’ю іспанській агенції новин «ЕФЕ», Карлас Мора, мер міста Ареньш-да-Мун, також засудив появу таких написів.

2 останні тижні перед референдумом один з співорганізаторів референдуму Рамон Пужол (кат. Ramon Pujol) кілька разів отримував телефонні дзвінки з погрозами спалити ресторани у місті та ліси навколо міста.

Карлас Мора, мер міста Ареньш-да-Мун, також заявляв, що в будівлі муніципалітету було знайдено шпигунське обладнання, зокрема камери.

Негативні відгуки[ред.ред. код]

24 липня 2009 р. права іспанська націоналістична організація «Фаланга» (ісп. Falange Española y de las JONS)[28] у заяві проти референдуму, направленій до Міністерства самоврядування Жанаралітату Каталонії, мерії Ареньш-да-Мун та уряду Каталонії, зазначила, що опитування є «нічим не прикритим референдумом[, направленим] на відрив [Каталонії від Іспанії]». У цій заяві було зазначено, що мешканці Ареньш-да-Мун мають право висловлюватися лише щодо питань, які належать до компетенції цього муніципалітету[29].

Політичні партії «Громадяни — Громадянська партія»[30], «Народна партія Іспанії»[31], «Соціалістична робітнича партія Іспанії»[32] та «Соціалістична партія Каталонії», за винятком декількох своїх представників, разом з широкими націоналістичними колами Іспанії, виступили проти референдуму та підтримали судові рішення[33], які скасовували політичну підтримку муніципалітету Ареньш-да-Мун.

Від імені уряду Іспанії висловилася віце-прем’єр-міністр Марія-Тереза Фернандес де ла Вега (ісп. María Teresa Fernández de la Vega), яка зазначита, що «самовизначення та незалежності немає [в іспанській] Конституції».

10 вересня 2009 р. президент Жанаралітату Хосе Монтілья сказав, що «консультативний референдум дає арґументи [діям] крайньо-правих [іспанських партій,] печерним іспанським [націоналістам]». Він захистив право «Фаланги» провести демонстрацію, але ухилився від надання підтримки міській раді Ареньш-да-Мун. У відповідь організатори референдуму відповіли, що «Соціалістична партія Каталонії» теж є частиною «печерних [іспанських націоналістів]»[34]. Інший представник «Соціалістичної партії Каталонії», мер Барселони Жорді Ереу (кат. Jordi Hereu) назвав увагу до референдуму «надто високою», а сам референдум назвав «таким, що не матиме жодних конкретних наслідків»[35].

Іспанський телевізійний канал «Intereconomía TV» зробив репортаж з прихованою камерою[36] з кабінету, де збиралися організатори референдуму, у якому критикував проведення заходу. У своєму телефонному інтерв’ю, яке прозвучало в ефірі після цього репортажу, мер Ареньш-да-Мун заявив, що матеріали, відзняти прихованою камерою, було сфальсифіковано.

Інформаційна кампанія[ред.ред. код]

Лічильна комісія (зліва на право) : Жорді Білбень, Алфонс Лопес Тена, Ж.М. Шіменіс, Уріел Бартран та Уріол Жункерас.
Маніфестація «Фаланги»[37].
Карлас Мора, мер Ареньш-да-Мун.
Центральна вулиця Ареньш-да-Мун у день голосування.

З 29 серпня 2009 р. офіційно розпочалася кампанія з інформування населення про референдум. До кампанії офіційно приєдналися ті партії в міській раді, які підтримали проведення опитування («Республіканська лівиця Каталонії», «Конвергенція та Єднання», «Кандидати за народну єдність» (Candidatures d'Unitat Popular), місцевий політичний рух «AM2000» та «Каталонія у дії» (кат. Catalunya Acció))[38][39].

5 вересня було проведено мітинг, який очолили представники цих партій : Жорді Фабрага (кат. Jordi Fàbrega) з «AM2000», Анжал Кулом (кат. Àngel Colom) з «Конвергенції та Єднання», Франсеск Рібера (кат. Francesc Ribera) з «Кандидатів за Народну єдність» та Анна Сімо (кат. Anna Simó) з «Республіканської лівиці Каталонії».

12 вересня, за день до голосування, було проведено захід, в якому взяли участь відомі політики, бізнесовці та культурні діячі[40].

Кампанії на підтримку негативної відповіді не було : ті партії, які виступили проти референдуму, зробили ставку лише на його юридичну заборону.

13 вересня – день референдуму[ред.ред. код]

У день проведення референдуму було вирішено перенести голосування до будівлі «Центр Мурал» (кат. Centre Moral), яка розташована поряд з мерією, оскільки за рішенням суду проведення референдуму в приміщенні мерії було заборонене[41][42].

Консультативний референдум було проведено в святковій обстановці, було багато приїжджих з каталанських країн, які приїхали підтримати проведення референдуму. Пройшов концерт, на якому виступили «Cesk Freixas», співаки Жерард Сезе (кат. Gerard Sesé), Скафам (кат. Skafam), Тітот Рібера (кат. Titot Ribera) та Давид Русель (кат. David Rossell)[43]. До міста приїхали понад 300 журналістів не лише з Європи, але й Північної та Південної Америки.

У демонстрації «Фаланги» взяла участь незначна кількість осіб – лише 58. Так само невелика кількість людей взяла участь у контр-маніфестації під прапорами розпущеної організації «Терра Ліура»[44] та під націоналістичними каталонськими прапорами. Порядок охороняла каталонська регіональна поліція «Мосус д’Аскуадра». Єдиним зафіксованим інцидентом було розбите вікно автобусу, на якому до міста приїхали фалангісти[45].

Центральне іспанське телебачення тенденційно висвітлювало референдум. У новинах каналу «Telemadrid» було сказано, що кореспондента каналу Берту Кералт (кат. Berta Queralt) оточив агресивний натовп, тому цей канал вирішив не проводити пряму трансляцію події. Інші телеканали звинуватили «Telemadrid» у тенденційності, зокрема у тому, що навіть якщо такий інцидент трапився, можна було б знайти місце, де були б діти та старші люди (а їх було багато на святі), які не перешкоджали б трансляції[46][47].

Незважаючи на неофіційний характер консультативного референдуму, участь у ньому брало більше людей, ніж під час останнього офіційного голосування. О 14:00 проголосувало 25,98% виборців (1.693 особи), о 18:00 - 2.309 осіб (35,44%), на момент закриття дільниці - 40,99% (2.671 особа)[48][49][50][51].

Результати референдуму[ред.ред. код]

Консультативний референдум щодо незалежності Каталонії 13 вересня 2009 р.
Відповіді Виборці Відсоток
Yes check.svg Так 2.569 96,2%
X mark.svg Ні 61 2,3%
Не визначилися 29 1,1%
Зараховані бюлетені 2.659 99,6%
Незараховані бюлетені 12 0,4%
Загальна кількість бюлетенів (взятих) 2.671 100%
Відсоток тих, хто взяв участь у голосуванні 41,0%
Загальна кількість виборців 6.517
З веб-сайтів: «Nació digital.cat», «Llibertat.cat», «3cat24.cat»

Проголошення результатів референдуму[ред.ред. код]

Реакція громадськості на результати консультативного референдуму[ред.ред. код]

У Каталонії[ред.ред. код]

Розташування муніципалітету Ареньш-да-Мун на мапі Автономної області Каталонії.

«Республіканська лівиця Каталонії» заявила про те, що буде ініціювати такого роду референдуми на території інших муніципалітетів[52].

«Конвергенція та Єднання» заявила, що не ініціюватиме таких референдумів, але братиме до уваги їхні результати. Окремі представники цієї партії заявили про те, що ініціювання таких референдумів необхідно[53][54].

Партія «Ініціатива за Каталонію — Зелені» зайняла позицію, схожу на рішення «Конвергенції та Єднання».

«Соціалістична партія Каталонії» зазначила, що цей та подібні референдуми ускладнять захист чинного Статуту Каталонії, його будуть намагатися піддати ревізії[55][56].

Міністр оборони Іспанії Карме Чакон (ісп. Carme Chacón), говорячи про референдум, порівняла борців за незалежність Каталонії з фашистами, що викликало обурення «Республіканської лівиці Каталонії»[57].

«Народна партія Іспанії» заявила, що «Ареньш-да-Мун не являє собою справжню Каталонію»[58].

Голова партія «Громадяни — Громадянська партія» Албер Рібера заявив, що «референдум є наругою над усіма правилами демократії»[59].

Паскуал Марагаль, колишній президент Жанаралітату Каталонії, охарактеризував референдум як «свято [каталонських] націоналістів»[60].

На 3 жовтня 2009 р. під егідою громадсько руху «Вирішуймо!» (кат. Decidim!) призначено зустріч мерів міст Автономної області Каталонія. З 940 муніципалітетів, представники 195 вже підписали маніфест, щонайменше 60 хочуть провести такий референдум у найближчому майбутньому[61].

17 вересня рішення щодо проведення референдуму у найближчому майбутньому ухвалено мерією Берги".[62] .

Голова аргентинського земляцтва у Каталонії Дієго Аркос підтримує референдуми з самовизначення, оскільки «Королівство Іспанія зі своїми іміграційними законами» дискримінує іноземців, що постійно проживають на території Іспанії, та змушує їх підтримувати незалежність Каталонії. Було заявлено, що підтримуватимуться й інші ініціативи, оскільки «ми хочемо бути громадянами Каталонії», було зазначено, що аргентинці приїхали «з республіки, яка досягла незалежності від Іспанії» і що «аргентинці [пам’ятають про це] на генетичному рівні»".[63].

В Іспанії[ред.ред. код]

Бюлетені, що їх буде використано під час голосування щодо незалежності Каталонії.

Прем'єр-міністр Сапатеро не дав чіткої характеристики референдуму. Лідер опозиції Маріано Рахой (ісп. Mariano Rajoy) закликав ухвалити рішучі заходи у відповідь на референдум.[64].

Віце-секретар по комунікації Народної партії Гонсалес Понс (ісп. González Pons) зазначив, що центральний уряд не захищає тих каталонців, які «не є націоналістами та каталаністами».[65].

Есперанса Агірре (ісп. Esperanza Aguirre), президент Автономної області Мадрид, назвала референдум «слабоумством» та «божевіллям», пояснивши це тим, що 96% «за» нагадує результати виборів у тоталітарних країнах[66].

Баскська націоналістична партія висловила зацікавленість у референдумі, а також у тому, щоб провести такі заходи у Країні Басків[67][68].

Реакція міжнародного співтовариства[ред.ред. код]

Нижче подано список основних публікацій, які з’явилися на шпальтах вже за кілька годин після завершення консультативного референдуму.

  • Часопис «Нью-Йорк Таймс» (New York Times) (США): «Каталонське місто голосує за незалежність від Іспанії»[69] (англ.)
  • Агенція «Франс Прес» (France Press) (Франція): «Іспанія : масове голосування за каталонську незалежність під час символічного референдуму»[70] (фр.)
  • Часопис «Ле-Монд» (Le Monde) (Франція): «Каталонія мобілізується для захисту свого статуту широкої автономії»[71] (фр.)
  • Телеканал «Ен.-Ті.Ві.» (n-TV) (Німеччина): «Каталонське місто проти Іспанії»[72] (нім.)
  • Часопис «Дер-Штандард» (Der Standard) (Австрія): «Каталонське місто проголосувало з питання про незалежність»[73] (нім.)
  • Телеканал «Сі.Ен.Ен. Тюрк» (CNN Türk) (Туреччина): «Референдум з питань незалежності Каталонії!»[74] (тур.)
  • Часопис «Міллійєт» (Milliyet) (Туреччина): «Шоу з приводу незалежності Каталонії (Барселона)»[75] (тур.)
  • Часопис «Експрессу» (Expresso) (Португалія): «Іспанія / Каталонія : більшість з тих, хто проголосували в Ареньш-да-Мун, підтримали незалежність під час референдуму, у якому взяло участь 41% виборців»[76] (порт.)
  • Телеканал «НОС Ті.Ві.» (NOS TV) (Нідерланди): «Каталонія віддаляється від Іспанії»[77] (нід.)
  • Часопис «Ель-Мундо» (El Mundo) (Іспанія): «Масове «Так!» у консультативному референдумі щодо незалежності, у якому взяло участь 41% виборців»[78] (ісп.)
  • Телеканал «Ес.Ті.Ві.» (STV) (Велика Британія): «Каталонське місто голосує за незалежність від Іспанії»[79] (англ.)
  • Часопис «Уест-Франс» (Ouest-France) (Франція): «Каталонська комуна голосує за незалежність регіону»[80] (фр.)
  • Телеканал «О.Ер.Еф.» (ORF) (Австрія): «Населенний пункт у Каталонії голосує за незалежність.»[81] (нім.)
  • Телеканал «7сюр7» (7sur7) (Бельгія): «Контроверсійний референдум щодо самовизначення Каталонії»[82] (фр.)
  • Часопис «Ель-Універсаль» (El Universal) (Венесуела): «В Іспанії пройшов консультативний референдум щодо незалежності Каталонії, який не має обов'язкової сили»[83] (ісп.)
  • Телеканал «Євроньюс» (EuroNews) (ЄС): «Каталонське містечко голосує за незалежність» [84] (англ.)
  • Телеканал «Франс24» (France24) (Франція): «Іспанія: контроверсійний місцевий референдум щодо самовизначення Каталонії»[85] (фр.)
  • Часопис «Ель-Паїс» (El País) (Іспанія): «Партії Конвергенція та Єднання та Республіканська лівиця Каталонії закликають поширити референдум про незалежність, що пройшов у Ареньш-да-Мун, на інші міста»[86] (ісп.)
  • Часопис «Де-Морхен» (De Morgen) (Фландрія): «Каталонське місто голосує з питання про незалежність»[87] (нід.)
  • Часопис «Нувель Обсерватер» (Le Nouvel Observateur) (Франція): «Масове голосування на підтримку незалежності Каталонії»[88] (фр.)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. La independència arrasa a Arenys (кат.)
  2. Arenys de Munt consulta sobre la independència de Catalunya
  3. Consulta per la independència de Catalunya.
  4. Acta del ple municipal d'Arenys de Munt del 4 de juny. (кат.)
  5. L'autodeterminació comença a Arenys
  6. Por de preguntar, o potser por de la resposta, article d'Alfons Molons. (кат.)
  7. а б Argentona s'afegeix a Seròs i Arenys de Munt i anuncia una consulta independentista (кат.)
  8. Bassols deja en el último momento la presidencia de la comisión evaluadora. (ісп.)
  9. L'exconseller Agustí Bassols, president de la 'junta electoral' de la consulta d'Arenys. (кат.)
  10. Recurs presentat per l'advocat de l'Estat.
  11. L'advocat que representa l'Estat en el cas d'Arenys, excandidat de la Falange. (кат.)
  12. Exigència de paralització de la consulta. (кат.)
  13. Interior permet la manifestació de la Falange. (кат.)
  14. La transició política i la democràcia a Arenys de Munt.
  15. Enllaç al vídeo de la manifestació de 1979.
  16. FE JONS Barcelona llama a acudir el 13-S a Arenys de Munt. (ісп.)
  17. Juristes per Arenys i contra Falange. (кат.)
  18. 86 personalitats en donen suport. (кат.)
  19. El valor de la democràcia. (кат.)
  20. Clam unitari a Arenys de Munt en favor de la consulta per la independència de Catalunya. (кат.)
  21. Calders també aprova fer la consulta independentista abans d'acabar el 2009. (кат.)
  22. ERC anuncia mocions de suport als ajuntaments a la consulta d'Arenys de Munt. (кат.)
  23. Consultes a tort i a dret. (кат.)
  24. El PSC d'Arenys de Munt denuncia un altre cop que els pinten «feixistes» al local. (кат.)
  25. Apareixen pintades amb la paraula "Falange" a la façana de la seu del PSC. (кат.)
  26. Apareixen diverses pintades amenaçadores a la seu del PSC d'Arenys de Munt. (кат.)
  27. El PSC condemna amb rotunditat l’atac contra la seu socialista a Arenys de Munt. (кат.)
  28. Full volant de la Falange en contra de la consulta. (кат.)
  29. FE JONS exige la paralización del referéndum secesionista de Arenys de Munt. (ісп.)
  30. C's logra que el Gobierno español reaccione para evitar la consulta ilegal en Arenys de Munt. (ісп.)
  31. Camacho creu que el suport de Mas i CDC a la consulta d'Arenys mostra la seva radicalització. (ісп.)
  32. "L'autodeterminació no hi cap, a la Constitució, no hi ha lloc per als dubtes". (кат.)
  33. a les decisions judicials del 9 de setembre. (кат.)
  34. ERC i ICV justifiquen el menyspreu de Montilla a la consulta d'Arenys de Munt. (кат.)
  35. Seguiment del vespre d'Arenys. (кат.)
  36. L'Ajuntament d'Arenys denuncia tècniques d'espionatge de la Brunete mediàtica. (кат.)
  37. Fracassa la manifestació de la Falange. (кат.)
  38. Пресовий реліз щодо інформаційної кампанії. (кат.)
  39. Повідомлення про початок кампанії на веб-сторінці муніципалітету Ареньш-да-Мун. (кат.)
  40. Хай живе Ареньш-да-Мун. (кат.)
  41. Afluència multitudinària a les urnes d'Arenys de Munt
  42. Un pueblo bajo los focos. (ісп.)
  43. 13 DE SETEMBRE: FESTA DE LA DEMOCRÀCIA PARTICIPATIVA A ARENYS DE MUNT.
  44. Arenys de Munt vota a favor de la independencia de Cataluña. (ісп.)
  45. Tan sols una seixantena de falangistes s'oposen al referèndum independentista.
  46. Gritos de «Terra Llure» e insultos para boicotear el «directo» de Telemadrid en Arenys. (ісп.)
  47. LA NOVA RÀDIO DE LOSANTOS FA UNA CRIDA A BOICOTEJAR ARENYS I TELEMADRID ES FA LA VÍCTIMA.
  48. Arenys vota sense incidents la consulta sobre la independència al Centre Moral de la població.
  49. L'afluència de votants d'Arenys supera les previsions i registres d'anteriors eleccions.
  50. Telemadrid suspèn una connexió amb la consulta d'Arenys per por a un 'boicot'.
  51. Tanquen els col·legis a Arenys després d'una jornada de votacions sense incidents.
  52. Àngel Colom, de Convergencia Democrática de Cataluña, que ‘sacó pecho’ por el referéndum independentista en Arenys de Munt y equiparó al PSOE y PP con Falange. (ісп.)
  53. La JNC demana a CiU que col·labori en noves consultes per l'autodeterminació. (кат.)
  54. Figueres dóna suport al referèndum d´Arenys de Munt. (кат.)
  55. Arenys de Munt, exemple a seguir.
  56. Iceta: “Amb la consulta d’Arenys de Munt s’ha posat de relleu la deriva radical de CIU”. (кат.)
  57. Carme Chacón vincula independentisme i falangistes. (кат.)
  58. Camacho en COPE responsabiliza al Gobierno de no evitar una consulta prohibida por la justicia. (ісп.)
  59. Albert Rivera: El referéndum de Arenys es "un desafío en toda regla a la democracia"" por la consulta de Arenys. (ісп.)
  60. Maragall tilda la consulta de Arenys de Munt de "fiesta del soberanismo". (ісп.)
  61. Decidim.cat convoca els alcaldes el 3 d'octubre per coordinar les consultes. (кат.)
  62. Berga agafa el relleu d'Arenys i vota a favor d'una consulta sobre la independència. (кат.)
  63. El casal argentí de Barcelona insta els estrangers a apostar per l'autonomia de Catalunya. (кат.)
  64. Zapatero no espera un "efecto contagio" del referéndum de Arenys de Munt. (ісп.)
  65. González Pons acusa a Zapatero de no hacer nada ante la consulta. (ісп.)
  66. Aguirre tacha de «locura» el referendo independentista en Arenys de Munt. (ісп.)
  67. EA promourà acords entre l'esquerra abertzale per impulsar consultes com la d'Arenys.
  68. Eusko Alkartasuna anima que Euskadi imiti Arenys de Munt.
  69. Catalan Town Votes For Independence From Spain. (англ.)
  70. Espagne: vote massif pour l'indépendance catalane lors d'un référendum symbolique. (фр.)
  71. La Catalogne se mobilise pour défendre son statut d'autonomie élargie. (фр.)
  72. Katalanischer Ort gegen Spanien. (нім.)
  73. Katalanische Gemeinde stimmte über Unabhängigkeit ab. (нім.)
  74. Katalonya'nın bağımsızlığına referandum! (тур.)
  75. Barcelona'da Katalonya için bağımsızlık gösterisi.... (тур.)
  76. Espanha/Catalunha: Maioria de votantes em Arenys de Munt apoia independência em referendo com 41% de participação. (порт.)
  77. Catalaans dorp wil los van Spanje. (нід.)
  78. Sí masivo en la consulta independentista, que tuvo un 41% de participación. (ісп.)
  79. Catalan town votes for independence from Spain. (англ.)
  80. Une commune de Catalogne vote pour l'indépendance de la région. (фр.)
  81. Katalanisches Dorf stimmt für die Unabhängigkeit. (нім.)
  82. Référendum polémique sur l'autodétermination de la Catalogne. (фр.)
  83. Realizan en España consulta no vinculante por la independencia de Cataluña. (ісп.)
  84. Catalan town votes for independence. (англ.)
  85. Espagne: référendum local controversé sur l'autodétermination catalane. (фр.)
  86. Convergència y ERC llaman a extender el alarde soberanista de Arenys. (ісп.)
  87. Catalaanse gemeente stemt over onafhankelijkheid. (нід.)
  88. Vote massif en faveur de l'indépendance de la Catalogne. (фр.)