Фольварочний Василь Іванович

Василь Іванович Фольварочний
Василь Іванович Фольварочний
Народився	30 січня 1941(1941-01-30) Нападівка, Лановецький район, Тернопільська область, Українська РСР
Помер	5 лютого 2022(2022-02-05) (81 рік)
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник
Alma mater	ЛНУ імені Івана Франка
Мова творів	українська
Роки активності	1962 — 2022
Жанр	проза
Членство	НСПУ
Нагороди
Премії	літературно-мистецькі премії імені Дмитра Загула, імені Сидора Воробкевича, імені Братів Богдана та Левка Лепких, премія Фундації родини Воскобійників (США)
Фольварочний Василь Іванович у Вікісховищі

Васи́ль Іва́нович Фольва́рочний (нар. 30 січня 1941, Нападівка, нині Україна — пом. 5 лютого 2022) — український поет, прозаїк і драматург. Член НСПУ (1969), член НСТДУ (1973). Заслужений діяч мистецтв України (2001). Депутат Чернівецької обласної ради (1990). Чоловік письменниці Тетяни Пишнюк.

Життєпис

Василь Іванович Фольварочний народився 30 січня 1941 в селі Нападівці, нині Лановецького району Тернопільської області.

Навчався у Чернівецькому університеті (від 1958, нині національний університет), закінчив Львівський університет (1963).

Працював учителем; журналіст у редакціях газет Буковини і Житомирщини, завідувач літературною частиною Житомирського обласного музично-драматичного театру. В м. Чернівцях: заступник начальника обласного управління культури, заступник голови облвиконкому (1990), заступник голови ОДА (1991—1993), заступник директора Науково-дослідного центру буковинознавства при Чернівецькому університеті (1993—1997).

Від 1974 — секретар, 1976—1990 — відповідальний секретар Чернівецького осередку НСПУ. Голова обласної організації Конгресу української інтелігенції (1997—2001). Від жовтня 2003 — 1-й заступник голови Київської організації, 2003 — голова об'єднання драматургів НСПУ. 2002—2006 — директор Будинку письменників НСПУ. Від травня 2008 — 1-й заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка.

Громадська діяльність

Член ради, заступник голови Громадської організації Земляцтво буковинців у м. Києві «Буковина», заступник Голови ради Київської організації Національної спілки письменників України, Голова творчого об'єднання драматургів та кінодраматургів, очільник столичного Клубу бібліотекарів.

Творчість

Друкувати літературну творчість почав 1960 року.

На творчому вечері з нагоди 70-річчя письменник презентував дві свої книги — історичну «Хрещеники Сталіна» та біографічну «Зорі отчого краю». З нагоди 75-річчя Буковинське земляцтво поздоровило Василя Івановича з ювілеєм з присвятою на вірші Володимира Мельникова.

У 2010 — прем'єра вистави у народному театрі «Дивосвіт» (Тернопільська ЗОШ № 22).

Доробок

• збірки поезій:
  • «Тривога» (1966),
  • «Ростуть сини» (1967),
  • «Досвіток» (1968),
  • «Уроки вірності» (1975),
  • «Течія» (1982),
  • «Родовід» (1992),
  • «Поезії» (2000),
  • «Соняшник на балконі» (2005);
• документальні повісті:
  • «Сонце в зернині» (1972),
  • «Цілющі джерела» (1975),
  • «Під зорями братерства» (1975),
  • «Земля Жижиянових правнуків» (1980);
• п'єси:
  • «Складна гама» (1968),
  • «Друге цвітіння» (1969),
  • «Екзамен на зрілість» («Жива вода»; 1974),
  • «Не проспати роси» (1976),
  • «Вода з отчої криниці» (1978; 1983 поставлена у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі)
  • «Травнева музика» (1979),
  • «І прийде день» (1988),
  • «Світлиця для прийдешнього» (1988),
  • «Дитячі забави» (1988),
  • «Богдан» (2003),
  • «Петлюра» (2005),
  • «Доки море перелечу» (2005),
  • «Пастка» (2006);
• збірники п'єс:
  • драма «Спокуса» (2000),
  • комедії «Пересолений мед» (2000);
• романи:
  • «Сказ» (2004),
  • «Обірвані струни» (2004),
  • «Чорний бумер» (2006),
  • «Симон Петлюра» — т. 1, 2, 3, 4,
  • «Хрещеники Сталіна»,
  • «Розчахнута душа»,
  • «На висотах орлиного лету», присвячений Дмитру Гнатюку (презентація роману відбулася 16 листопада 2015 року в Національній музичній академії).

Родина

Дружина — письменниця Тетяна Пишнюк.

Нагороди

• Заслужений діяч мистецтв України(2001)

ордени та медалі:

• Повний кавалер ордена «За заслуги» (2006, 2010, 2016),
• рівноапостольного Кирила і Мефодія (2006).

почесні відзнаки:

• «Знак пошани» (1986),
• «Будівничий України» (2001),
• «Золоті письменники України» (2018).

премії:

• Всесоюзного конкурсу за найкращу п'єсу (1977)
• обласна літературна премія імені Дмитра Загула (2009, м. Чернівці),
• літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2000),
• премії Фундації родини Воскобійників (США) (2010),
• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2016).

стипендії:

• Дворічна державна стипендія (2017)

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Мельничук Б. Фольварочний Василь Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 525—526. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 693.