Рубчак Іван Дем'янович
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2017) |
Рубчак Іван Дем'янович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 7 березня 1874 |
Місце народження | м. Калуш, Калуський повіт, Станіславівський округ, Королівство Галіції та Лодомерії, Австро-Угорщина |
Дата смерті | 11 травня 1952 (78 років) |
Місце смерті | Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка і СРСР |
Професії | оперний співак, актор театру |
Співацький голос | бас |
Інструменти | вокал[d] |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Іва́н Дем'я́нович Рубча́к (7 березня 1874, Калуш, Калуський повіт, Станіславівський округ, Королівство Галіції та Лодомерії, Австро-Угорщина — 11 травня 1952, Львів, УРСР, СРСР) — український співак-бас і актор галицьких театрів. Заслужений артист УРСР (1945), лауреат Сталінської премії (1950). Депутат Народних Зборів Західної України (1939). Похований на Личаківському цвинтарі у Львові поряд з Соломією Крушельницькою
Народився 7 березня 1874 року в Калуші на Прикарпатті в багатодітній родині кравця Дем'яна і Єфросинії.[2] Після закінчення школи в Калуші вступив у станіславську гімназію. Після закінчення гімназії 1893 року відкрилася нагода вступу до духовної семінарії. У дитинстві вирізнявся сильним голосом і добрим слухом. Під час навчання у школі з 12 років співав у шкільному хорі. Під впливом аматорських вистав у Народному домі в молодого Рубчака з'явилося палке захоплення сценою. У 1894р. до Станіслава приїхав на гастролі український театр. Із декількох десятків претендентів комісія прийняла двох: Йосипа Стадника та Івана Рубчака.[3]
У 1894—1914 виступав у Львівському українському театрі товариства «Руська бесіда». Співу навчався у М. Косака в музично-драматичній школі при театрі. Спершу доручали епізодичні ролі: селянина у «Рябині» Івана Франка, присяжного в «Утраченому щасті» Дениса Лукіяновича.[4]
У 1896—1897рр. Іван Рубчак перебував на службі в австрійській армії. Наприкінці 1897 року Рубчак повернувся на сцену. Першим виконав в Ужгороді партію Максима («Відьма» Я. Ярославенко). Виступав як камерний співак. З особливим талантом виконував твори М. Лисенка та українські народні пісні. Брав участь у концертах, присвячених Т. Шевченкові, І. Франкові, виступав в оперетах та драматичних спектаклях.
Іван Рубчак стає відомим й іншими ролями: зокрема, козака Кабиці з оперети Миколи Лисенка «Чорноморці», Виборного з «Наталки Полтавки», Кандзюби зі «Сватання на Гончарівці», Жупана з «Циганського барона» Йоганна Штрауса.
До пам'ятних подій у тодішньому житті галицького театру належать і його гастролі по великій Україні: 1902 року — у Кам'янці-Подільському, 1903 року — у Жмеринці (Вінниччина) і Житомирі.
Водночас Рубчак виступав і в драматичному репертуарі: зокрема, ролі Савки («Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого), Протасія («Мартин Боруля» того ж автора), Колія («Маруся Богуславка» Михайла Старицького).
Із початком Першої світової війни 1914 року Галичину захопили російські війська. На той час театр перебував у Тернополі. Одного вересневого дня глядачами були кубанські козаки, адже їхній полковник попросив дати виставу — щось із класики. Керівництво театру вирішило: буде «Невольник».
У 1918—19 рр. був організатором «Українського театра» та «Нового Львівського театра». Пізніше виступав до 1939 р. в українських труппах (Галичина, Закарпаття). В 1939—41 актор Українського драматичного театру ім. Л. Українки (Львів), в 1944—52 — Львівського театру ім. М. Заньковецької.[5]
- Карась («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського)
- Ґіреї («Роксоляна» Д.Січинського)
- Кардинал де Броні («Жидівка» Ж.Галеві)
- Кецал («Продана наречена» Б.Сметани)
- Зевс («Орфей у пеклі» Ж.Оффенбаха)
- Кальман Жупан («Циганський барон» Й.Штравса) та ін.
Рубчак користався великою популярністю в комічних та характерних ролях:
- Хома («Ой, не ходи, Грицю» М.Старицького)
- Омелько, Терешко, Ліхтаренко («Мартин Боруля», «Суєта», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого) та інші.
Одружений був на Катерині Рубчакова. У шлюбі народилися Ярослава, Ольга і Надія.
- ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 149. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ Безбах В., Гаврилюк О. Служителька Мельпомени з Чорткова // Вільне життя плюс. — Тернопіль. — 2016. — № 31 (15767) (22 квіт.). — С. 3. (Люди і час).
- ↑ Кирчів Р. Народний артист Іван Рубчак; серія «Карби». — Кн. І. — Ужгород : Гражда, 2009. — 224 с.: іл.
- ↑ Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.280.
- ↑ Павлюк С. Рубчак Іван Дем'янович // Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 357-358. ISBN 978-966-2067-65-1.
- Народились 7 березня
- Народились 1874
- Померли 11 травня
- Померли 1952
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Баси
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені артисти УРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Уродженці Калуша
- Українські оперні співаки
- Українські театральні актори
- Артисти оперети
- Лауреати Державної премії СРСР
- Депутати Народних зборів Західної України
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Актори «Тернопільських театральних вечорів»
- Перебували в Бучачі
- Померли у Львові
- Актори театру Руської бесіди
- Актори театру імені Івана Тобілевича