Перейти до вмісту

Р. К. Нараян

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Р. К. Нараян
ஆர். கே. நாராயணன்
Ім'я при народженніРазіпурам Крішнасвамі Нараян
Народився10 жовтня 1906(1906-10-10)
м. Мадрас, Британська Індія
Помер13 травня 2001(2001-05-13) (94 роки)
м. Ченнаї, Індія
ГромадянствоБританська Індія→Індія
Національністьтаміл
Місце проживанняЧеннай
Майсур Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьПисьменник,журналіст
Сфера роботилітература[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materMaharaja's College, Mysored (1930) і Madras Christian College Higher Secondary Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська
Роки активності1935 — 2001
Напрямокреалізм
Жанрроман, повість, есе, оповідання
Magnum opusроман «Гід»
Конфесіяіндуїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриР. К. Лаксман Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
НагородиОрдени Падма Бхушан, Падма Вібхушан, медаль Бенсона (A. C. Benson) британського Королівського товариства літератури
ПреміїПремія Академії літератури Індії
CMNS: Р. К. Нараян у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Р. К. Нараян (Разіпурам Крішнасвамі Нараян[2]; таміл. ஆர். கே. நாராயணன்; англ. R. K. Narayan, повне ім'я Rasipuram Krishnaswami Iyer Narayanaswami; * 10 жовтня 1906, Мадрас, Британська Індія — † 13 травня 2001, Ченнаї[3], Індія) — видатний індійський тамільський англомовний письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Нараян народився у багатодітній родині директора школи[4].

Сім'я була аполітичною, удома розмовляли переважно англійською мовою.

Батьки не могли приділяти достатньої уваги всім дітям, а тому молодший Нараян більше часу перебував з бабусею Парваті, яка жила окремо. Вона займалася його початковою освітою: навчила його арифметики, міфології, класичної індійської музики і санскриту.

Підрісши, Нараян навчався в лютеранській місіонерській школі, християнському коледжі, а, коли батька перевели директором школи в Майсур, то закінчував середню освіту в його школі.

Після закінчення середньої школи Нараян не зміг добре скласти вступні екзамени до університету і мусив цілий рік просидіти вдома, де багато читав і пробував писати.

В 1926 році він вступив до коледжу Махараджі в Мансурі й через чотири роки здобув ступінь бакалавра. Не схотів продовжувати навчання, попробував деякий час працювати вчителем мови й літератури в школі, але, через конфлікт з директором, змушений був, як виявилось — назавжди, покинути цю професію.

Вирішив залишитися вдома і писати романи. Його першою опублікованою роботою була книга «Огляд розвитку морських законів XVII століття в Англії».

Деякий час співпрацював з місцевими газетами. Хоча його нотатки й не приносили великого доходу, він мав змогу працювати над своїм першим романом «Свамі та його друзі», в якому вперше описано події у вигаданому ним місті Малегуд. У цьому місті живуть герої і його наступних романів.

Нараян читає свої романи друзям, які сприймають його твори з захопленням, але видавці відмовляються їх друкувати. Крига скресла, коли рукопис книги в Англії потрапив у руки відомого авторитетного письменника Ґрема Ґріна і за його рекомендацією був опублікований[5]. Ґрем Ґрін допоміг опублікувати й наступні два романи. Нараяна літературні критики назвали найкращим романістом-початківцем Індії, який пише англійською мовою. За рекомендацією Ґрема Ґріна з'явилося і більш сприйнятне для англомовного читача прізвище письменника — «Р. К. Нараян».

Усього за своє життя Нараян написав 15 романів, сотні есе, кілька наукових робіт, зробив прозові переклади індійських епосів «Рамаяна» і «Махабхарата»[6].

«Романи й повісті Нараяна позбавлені дешевої поверхневої цікавості, але глибокі і захоплюють саме тією силою і напругою, які притаманні лише справжнім творам мистецтва. Образна, сильна мова, відсутність кліше в сюжетній лінії й темі — романи Нараяна побудовані на зіткненні моральних і етичних принципів, але не в теорії, а на прикладі людських доль»[6].

Основною тематикою його творів є різноманітні соціальні проблеми індійського суспільства, зокрема критика різноманітних пережитків, як-от кастові відмінності, астрологічні забобони тощо. Його твори написані простою мовою і з великою часткою гумору.

Нараян прожив довге життя, помер на 95-му році. Письменницький шлях склався успішно, особисте життя приносило багато прикрощів: молодою від хвороби померла його дружина, і він сам, з трирічного віку, виховував дочку, яка теж померла досить молодою.

Творчість письменника було відзначено в Індії й світі великою кількістю різноманітних нагород, він був обраний депутатом індійського парламенту, багато разів номінований на Нобелівську премію, став почесним доктором різних університетів.

Книги Нараяна перекладено десятками мов, у тому числі українською перекладено і видано його найкращі романи «Гід» і «Продавець солодощів».

Найвідоміші художні твори

[ред. | ред. код]
  • Свамі і його друзі (Swami and Friends) (1935);
  • Бакалавр мистецтв (The Bachelor of Arts) (1937);
  • Темна кімната (The Dark Room) (1938);
  • Викладач англійської мови (The English Teacher) (1945);
  • День астролога та інші оповідання (An Astrologer's Day and Other Stories) (1947);
  • Містер Сампатх (Mr. Sampath)[7] (1949);
  • Фінансовий експерт (The Financial Expert) (1952);
  • В очікуванні Махатми (Waiting for the Mahatma) (1955)
  • Гід (The Guide)[8] (1958);
  • Продавець солодощів (The Vendor of Sweets) (1967);
  • Під баньяном (Under the Banyan Tree) (1985)
  • Мої дні (My Days) (1974);
  • Пейзажі Мальгуда (1992);
  • Казки та обрані розповіді бабусі (The Grandmother's Tale and Selected Stories) (1994).

Нагороди

[ред. | ред. код]

За більш ніж шістдесятирічну літературну діяльність Р. К. Нараян здобув безліч нагород.

  • Першою його великою нагородою була премія Академії літератури Індії в 1958 році;
  • Наступною нагородою була премія за найкращий сценарій для художнього фільму;
  • Орден Падма Бхушан (Padma Bhushan) (1964) – третя за значенням цивільна нагорода Республіки Індії — була присвоєна Нарайяну за досягнення в області культури;
  • У 1980 році Нараян був нагороджений медаллю Бенсона (A. C. Benson) британського Королівського товариства літератури;
  • У 1982 році Нараян був обраний почесним членом Американської академії мистецтв і літератури;
  • Нараян декілька разів був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури;
  • Визнанням Нарайяна заслуг в галузі літератури було також присвоєння йому почесних докторських ступенів університетів Лідса (1967), Майсура (1976) і Делі (1973) та обрання у верхню палату індійського парламенту на термін шість років, починаючи з 1989 року;
  • За рік до своєї смерті, в 2000[9] році, він був удостоєний високої нагороди Індії Падма Вібхушан (Padma Vibhushan).

Відомі родичі

[ред. | ред. код]

Брат: Р. К. Лаксман — художник-карикатурист, ілюстратор

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ У цієї особи тамільське ім'я, де «Разіпурам» - назва села народження; «Крішнасвамі» - ім'я батька, а «Нараян» - особисте ім'я.
  3. ↑ До 1996 року — Мадрас).
  4. ↑ Тут і дальше дані з автобіографічного роману Нараяна «Мої роки».
  5. ↑ через п'ять років після написання, у 1935-му.
  6. ↑ а б Шибі
  7. ↑ В США роман вийшов під назвою «Друкар із Мальгуда» (The Printer of Malgudi).
  8. ↑ За визнанням критиків – найкращий твір Нараяна.
  9. ↑ Офіційно в січні 2001 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Р._К._Нараян&oldid=42590813