Свята Олена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена
Brosen icon constantine helena.jpg
Свята Рівноапостольна
лат. Flavia Iulia Helena Augusta
У миру: Флавія Юлія Гелена Августа
Народилася 250
Померла 330
Медіафайли на Вікісховищі

Олена[1][2] (Флавія Юлія Гелена Августа, лат. Flavia Iulia Helena Augusta, ~250—†330, Трір[3]) — жінка імператора римського Констанція I Хлора і мати царя Костянтина Великого.

Життєпис[ред. | ред. код]

Згідно з деякими джерелами[4] королева Олена була дочкою британського князя (кунінга) Коеля і можливо родичкою Марка — першого християнського правителя (кунінга) Британії апостольских часів, коли в Британії проповідував апостол Симон Зилот Кананіт.

Вихована у християнській вірі. Перша жінка римського імператора Констанція I Хлора, від шлюбу з яким народився Костянтин — майбутній правитель королівства Римського, перший з його правителів хто прийняв християнську віру, встав на захист громадян своєї держави, які її сповідували, офіційно визнав її найбільш поширеним віросповіданням у царстві Римському того часу і врешті-решт, з власної волі, як правитель царства, зробив християнство і його цінності основою своєї держави, а прийняття християнської віри — основною умовою для отримання римського громадянства. Очевидно, що християнське виховання отримане у дитинстві від матері Олени зіграло у становленні особистості Костянтина далеко не останню роль.

Цариця Олена відома своєю державницькою, правозахисною і дослідницькою діяльністю християнства та проведеними нею розкопками у Єрусалимі, під час яких було знайдено Животворний Хрест та інші реліквії Страстей Христових.

Багато людей і християнських спільнот в усьому світі вшановують царицю Олену разом з її сином, царем Костянтином як святу та рівноапостольну, визнаючи їх вагомий внесок як у захист християнської спільноти і християн в часи їх правління у королівстві Римському так і в поширення серед жителів їх царства і людства в цілому православної віри — діяльність, яка уподібнює їх першим апостолам.

Пізніше, подібно до цариці Олени і царя Костянтина за внесок у захист і утвердження християнської віри на Русі ім'я рівноапостольних буде дано також правителям Великого князівства Руського (Руського каганату) — великій княгині Ользі (у хрещенні теж Олені) і великому князю Володимиру (у хрещенні — Василеві).

Джерела[ред. | ред. код]


  1. 3 червня Православна Церква урочисто звершує пам'ять святих рівноапостольних царя Костянтина і його матері цариці Олени
  2. Життя святих
  3. Kann Hans-Jochim. Auf den Spuren von Konstantin und Helena. Trier, 2007. S. 21. (нім.)
  4. http://krotov.info/history/04/alymov/alym_08.html