Перейти до вмісту

Піскарка сіра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Піскарка сіра
Піскарка сіра з Адріатичного моря, Хорватія
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Надклас:Щелепні (Gnathostomata)
Клас:Променепері (Actinopterygii)
Підклас:Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:Костисті риби (Teleostei)
Ряд:Окунеподібні (Perciformes)
Підряд:Піскарковидні (Callionymoidei)
Родина:Піскаркові (Callionymidae)
Рід:Піскарка (Callionymus)
Вид:Піскарка сіра
Біноміальна назва
Callionymus risso
Le Sueur, 1814
Синоніми
  • Callionymus belenus Risso, 1827
  • Callionymus morissonii Risso, 1827
  • Callionymus rissoi Lesueur, 1814
  • Callionymus sagitta (non Pallas, 1770)
Посилання
Вікісховище:Callionymus risso
EOL:46571258
ITIS:171716

Піскарка сіра, морська миша мала (Callionymus risso) — риба родини піскаркових. Раритетний вид риб, занесений до Червоної книги України та інших природоохоронних документів.[1]

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширена в Східній Атлантиці, у субтропічних водах: у Північному Середземномор'ї, у Адріатичному морі, також від Гібралтара до узбережжя Ізраїлю. Крім того зустрічається біля берегів Алжиру, Тунісу. В Україні трапляється вздовж північно-західного узбережжя Чорного моря (Філофорне поле Зернова), біля Тендро-Джарилгацької обмілини і берегів Кримського півострова.

Максимальна зареєстрована довжина — 11 см, зазавичай — до 6 см.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Піскарка сіра з Одеської затоки

Живе на глибинах від 15 до 150 м, у Чорному морі в прибережній зоні на глибині 8 — 22 м. Веде придонний спосіб життя. Тримається зграями. З місць зимівлі переміщується до берегів (на менші глибини) для нагулу і нересту. Самців у зграї звичайно більше, ніж самок.

Піскарки живляться нижчими ракоподібними, війчастими червами тощо.

Нерест з кінця травня до середини вересня за середньодобової температури води 17 — 24 °С. Ікру відкладає порціями на піщане дно. Личинки розселюються трохи оддалік від берега і, виростаючи, переходять від планктонного до бентосного способу живлення.

Охорона

[ред. | ред. код]

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид».[2] Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому піскарка сіра занесена до Червоної книги України (охоронна категорія: рідкісний вид) та Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває у небезпечному стані).[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 42, 62)
  2. Піскарка сіра у Червоному списку МСОП

Посилання

[ред. | ред. код]