Бернштейн Сергій Натанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сергій Натанович Бернштейн)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сергій Натанович Бернштейн
рос. Сергей Натанович Бернштейн
Ім'я при народженнірос. Сергей Натанович Бернштейн
Народився22 лютого (5 березня) 1880[1][2]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[3]
Помер26 жовтня 1968(1968-10-26)[3][1][4] (88 років)
Москва, СРСР[3]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Місце проживанняРосійська імперія
КраїнаСРСР СРСР
Національністьєврей
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materСорбонна
ГалузьМатематика
ЗакладАкадемія наук СРСР[1]
МДУ[1]
Харківський національний університет імені Василя Каразіна[1]
Ленінградський державний університет[1]
Математичний інститут імені Стєклова[1]
Імператорський Харківський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор[d][5] (1904) і доктор філософії
Науковий керівникЕміль Пікар і Давид Гільберт
Аспіранти, докторантиСтечкін Сергій Борисович[6]
Геронімус Яков Лазаревичd[6]
Vasilii Leonidovich Goncharovd[6]
Бржечка Володимир Фомичd
Boris Aleksandrovich Rymarenkod
ЧленствоНАНУ
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Французька академія наук
БатькоБернштейн Натан Йосипович
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Бернштейн Сергій Натанович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Берштейн.

Сергі́й Ната́нович Бернште́йн (*22 лютого (5 березня) 1880(18800305), Одеса, Російська імперія — †26 жовтня 1968, Москва, РРФСР) — радянський математик; член АН УРСР, АН СРСР, Паризької АН, професор Харківського університету, творець наукової школи, засновник і директор Українського інституту математичних наук у Харкові; понад 250 праць українською, німецькою, французькою мовами про диференціальні рівняння, теорію наближення функцій та теорію ймовірностей (зокрема, її аксіоматичне обґрунтування).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сергій Натанович народився в родині Н. Й. Бернштейна — доктора медицини, доцента анатомії і фізіології Новоросійського університету в місті Одеса.[7]

Навчався в університеті Сорбонна (Париж, 1899—1904), де в 1904 році захистив докторську дисертацію про розв'язання 19-ї проблеми Гільберта. Його вчителями були Еміль Пікар, Давид Гільберт і Жак Адамар.[8]

У 1906 році після повернення в Росію, Бернштейн здав повторно магістерські іспити і в 1908 році захистив дисертацію, щоб отримати роботу.[8]

У 1907–1908 рр. — професор Жіночих політехнічних курсів у Санкт-Петербурзі.[9]

Від 1907 р. — приват-доцент Харківського університету, водночас у 1908–1918 рр. — професор Вищих жіночих курсів у Харкові. У 1920—1933 рр. — професор Харківського університету, керівник науково-дослідної кафедри прикладної математики.[9]

У 1928—1931 рр. — директор Українського інституту математичних наук (Харків).[9]

У 1933—1941 роках професор Ленінградського політехнічного інституту і ЛДУ, з 1935 працював у Математичному інституті АН СРСР. Іноземний член Паризької АН (1955).

З його ім'ям пов'язана організація кафедри прикладної математики, а пізніше науково-дослідної кафедри; потім організація в Харкові Всеукраїнського науково-дослідного інституту математичних наук (1928) і організація першого Всесоюзного з'їзду математиків (Харків, 1930). Сергій Натанович брав участь у багатьох нарадах з організації наукової роботи в Україні і відновленню нормальної діяльності вищих навчальних закладів.

Часто говорять, що в своїй творчості Бернштейн продовжував традиції петербурзької математичної школи П. Л. Чебишева, А. А. Маркова та О. М. Ляпунова.[8]

Праці

[ред. | ред. код]

Основні роботи відносяться до теорії диференціальних рівнянь, теорії функцій і теорії ймовірностей. Він встановив умови аналітичності розв'язків рівнянь 2-го порядку еліптичного і параболічного типів, розробив нові методи розв'язування граничних задач для нелінійних рівнянь еліптичного типу. Продовжуючи і розвиваючи ідеї П. Л. Чебишова про наближення функцій многочленами, Бернштейн і його учні створили нову галузь теорії функцій — конструктивну теорію функцій. У теорії ймовірностей Бернштейн розробив першу (1917) аксіоматику, продовжив і в деякому відношенні завершив дослідження петербурзької школи Чебишева — Маркова з граничних теорем, розробив теорію слабкозалежних величин, досліджував стохастичні диференційні рівняння і вказав на низку застосувань ймовірнісних методів у фізиці, статистиці і біології.

Автор «Курсу теорії ймовірностей», який визнаний видатним явищем у світовій теоретико-ймовірнісній літературі.

Відзнаки і нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ http://www.mi.ras.ru/index.php?c=inmemoriapage&id=27705
  3. ↑ а б в Бернштейн Сергей Натанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ а б Е. П. Зімін, С. В. Кисляков, Г. С. Монахтіна, В. П. Павлов (2009). Бернштейн Сергій Натанович. Математичний інститут ім. В. А. Стеклова (рос.). Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
  8. ↑ а б в П. С. Александров, Н. І. Ахієзер, Б. В. Гнеденко ж А. Н. Колмогоров (1969). Бернштейн Сергій Натанович (некролог). Успіхи математичних наук (рос.). 24 (3 (147)). Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
  9. ↑ а б в Бернштейн Сергій Натанович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 13 жовтня 2021.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бернштейн_Сергій_Натанович&oldid=43639812